пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
29 лютого 2024 року Справа № 903/1130/23
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П., за участю представників:
від ініціюючого кредитора: н/з,
від ТзОВ "Вітагро Партнер": Малюта Н. М. - адвокат (довіреність від 16.10.2023),
від ТзОВ "Суффле Агро Україна": Стельмах Ю. М. - адвокат (довіреність від 10.04.2023),
від ТзОВ "ТП "Агрохім - Партнер": Бонтлаб В. В. - адвокат (довіреність від 22.11.2023),
від ТзОВ "МВ-Трансбуд": н/з,
від АТ КБ "Глобус": Касімова Я. А. - адвокат (довіреність від 03.10.2023),
від ТзОВ "Торговий дім"Газтрім": Руденко О. А. - адвокат (ордер АІ №1543212 від 05.11.2023),
від АТ КБ "Приватбанк":Труфанова О. С. - адвокат (довіреність № 8296-К-Н-О від 10.08.2023),
від Головного управління ДПС у Волинській області: н/з,
від боржника: н/з,
розпорядник майна: Мачульний О. І. - арбітражний керуючий,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер"
про визнання грошових вимог
у справі №903/1130/23
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро", с. Дубове, Ковельського району, Волинської області
про банкрутство,
02.11.2023 фізична особа ОСОБА_1 подав до суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро".
Ухвалою суду від 06.11.2023 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" прийнято до розгляду; справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 16.11.2023; постановлено заборонити власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби; в порядку попередньої підготовки справи до розгляду запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" подати господарському суду та заявнику до дати проведення підготовчого засідання відзив на заяву ініціюючого кредитора - фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою суду від 16.11.2023 було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро"; визнано вимоги кредитора - фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" у сумі: 2668042,21 грн. основного боргу - четверта черга; 60300 грн. авансування витрат на заробітну плату арбітражного керуючого - перша черга; 26840 грн. витрати на сплату судового збору - перша черга; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро"; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" строком на сто сімдесят календарних днів до 04.05.2024 включно; розпорядником майна ТзОВ "Сотік Агро" призначено арбітражного керуючого Мачульного Олександра Івановича (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1019 від 03.07.2013, адреса: 17600, Чернігівська область, Прилуцький район, смт. Варва, вул. Миру, 17; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ); постановлено розгляд справи у попередньому судовому засіданні призначити на 21.12.2023 на 14:00 год.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 17.11.2023 за №71916 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро".
Супровідним листом Господарського суду Волинської області від 08.12.2023 у зв'язку з апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду Волинської області від 16.11.2023 матеріали справи №903/1130/23 на виконання листа Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 №903/1130/23/8013/23 було направлено на адресу суду апеляційної інстанції.
06.12.2023 через систему "Електронний суд" до господарського суду Волинської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" надійшла заява від 05.12.2023, в якій заявник просить визнати грошові вимоги до боржника на загальну суму 4686936,42 грн., грошові вимоги включити до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 07.12.2023 заяву кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" від 05.12.2023 про визнання грошових вимог до боржника було прийнято до розгляду; розгляд заяви в судовому засіданні призначено на 21.12.2023 на 14 год.
15.12.2023 було повідомлено учасників судового процесу про те, що розгляд справи №903/1130/23, призначений ухвалою від 16.11.2023 на 21.12.2023 на 14:00 год., не відбудеться та зазначено, що про місце, дату та час розгляду справи №903/1130/23 учасники судового процесу будуть повідомлені додатково.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" на ухвалу господарського суду Волинської області від 16.11.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство№903/1130/23 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою суду від 12.02.2024 розгляд справи у попередньому судовому засіданні призначено на 29.02.2024 на 15:00 год.
Ухвалою суду від 12.02.2024 заяву кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" про визнання грошових вимог до боржника прийнято до розгляду, розгляд заяви в судовому засіданні призначено на 29.02.2024 на 15:00 год.
Ініціюючий кредитор, боржник, ТзОВ "МВ-Трансбуд", ГУ ДПС у Волинській області повноважних представників у судове засідання 29.02.2024 не направили, про судовий розгляд ці учасники були повідомлені шляхом надіслання ухвали суду від 12.02.2024 до електронних кабінетів.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" про визнання грошових вимог до боржника, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання грошових вимог повністю, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною ч. 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.
У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 4 686 935,42 грн., суд встановив, що кредитор подав заяву у строки, встановлені КУзПБ, заборгованість підтверджена належними та допустимими доказами.
Кредиторські вимоги були розглянуті розпорядником майна, повністю ним визнаються у заявленому розмірі, що підтверджується повідомленням про результати розгляду грошової вимоги №02-01/13/33 від 28.12.2023.
Боржник заперечень на заяву ТзОВ "Вітагро Партнер" про визнання грошових вимог не подав.
Судом встановлено, що борг у сумі 1 049 361,10 грн. виник через невиконання боржником умов договору поставки №В292-04/22ВЛ від 27.04.2022, сума боргу підтверджується постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 у справі №903/989/22, якою змінено рішення Господарського суду Волинської області від 11.05.2023 у справі №903/989/22, стягнуто 1 049 361,10 грн, з них: 856 562 грн. 67 коп. основної заборгованості, 84 923 грн. 50 коп. курсової різниці, 65 363 грн. 65 коп. штрафу, 4 571 грн. 85 коп. процентів річних, 37 939 грн. 43 коп. пені, 17 289 грн.96 коп. витрат на сплату судового збору.
На примусове виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду видано наказ № 903/989/22-1 від 08.08.2023. 22.08.2023 відкрито виконавче провадження, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 72576850.
Борг у сумі 785 591 грн. 95 коп. виник через невиконання боржником умов договору поставки №В8-09/22ВЛ-ПШ від 06.09.2021, підтверджується рішенням Господарського суду Волинської області від 14.03.2023 у справі № 903/951/22, яким стягнуто з боржника: 239 043 грн. 63коп. основної заборгованості, 401 508 грн. 33коп. курсової різниці, 112 380,46 грн - штрафу, 32 659грн. 53коп. відсотків річних, 11 783грн. 88коп. витрат зі сплати судового збору.
Борг у сумі 1 012 644грн. 64коп. виник через невиконання боржником умов договору поставки №В278-04/22ВЛ-К від 19.04.2022, підтверджується рішенням Господарського суду Волинської області від 14.03.2023 у справі № 903/951/22, яким стягнуто з боржника: 771 418 грн. 90 коп. основної заборгованості, 163 249 грн. 05 коп. курсової різниці, 57 856 грн. 42 коп. штрафу, 2 155 грн. 74 коп. відсотки річних, 17 964 грн. 53 коп. пені, 15 189 грн. 67 коп. витрат зі сплати судового збору.
Борг у сумі 913 946 грн 32 коп. виник через невиконання боржником умов договору поставки №В277-04/22ВЛ-СН від 19.04.2022, підтверджується рішенням Господарського суду Волинської області від 14.03.2023 у справі № 903/951/22, яким стягнуто з боржника: 695 545 грн. 95 коп. основного боргу (від поручителя Панчук С. 09.11.2023р надійшло 288,76 грн); 148 381 грн. 84 коп. курсової різниці, 52 165 грн. 95коп. штрафу, 1 943 грн. 71 коп. відсотки річних; 16 197 грн. 63 коп. пені, 13 713 грн. 53 коп. витрат зі сплати судового збору.
На примусове виконання рішення суду видано накази від 27 вересня 2023 року № 903/951/22- 1, № 903/951/22-2, № 903/951/22-4). Ковельський ВДВС порушив виконавчі провадження: ВП № 73057367 від 17.10.2023 (згідно з наказом № 903/951/22-1); ВП № 73056954 від 17.10.2023 (згідно з наказом № 903/951/22-2).
Борг у сумі 854 595 грн. 44 коп. виник через невиконання боржником умов договору поставки №В1-01/22ВЛ-Р від 26.07.2021. Господарський суд Волинської області ухвалив рішення у справі № 903/965/22 від 11.05.2023, яким стягнуто з боржника: 514607 грн. 84 коп. основної заборгованості за товар, 103608 грн. 42 коп. курсової різниці, 197595 грн. 08 коп. штрафу, 38784 грн. 10 коп. відсотків річних, 12 818 грн. 93 грн витрат на сплату судового збору.
Суд встановив, що 26.07.2021 ТОВ "Вітагро Партнер" як постачальником та ТОВ Сотік-Агро" як покупцем було укладено договір поставки № В1-01/22ВЛ-Р (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1, 1.2. договору в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин, регулятори росту рослин та/або мікродобрива, насіння тощо (надалі товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість. Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, сорт/гібрид (щодо насіння), а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору.
Пунктом 2.1. договору визначено, що загальна ціна договору вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних додатків), переданих постачальником у власність покупцю.
Покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних додатках, які є невід'ємними частинами цього договору (п. 2.2. договору).
Згідно з п. 2.3. договору сторони встановлюють, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях.
У п. 2.3.1 договору сторони встановили, що постачальник визначає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на курс продажу іноземної валюти на дату формування видаткової накладної. Однак сторони погоджуються, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти на дату формування видаткової накладної, менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на момент підписання додатку, в цьому випадку вартість товару визначається за ціною, яка була встановлена в момент підписання відповідного додатку до договору.
Згідно п. 2.3.2. договору сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору на курс продажу іноземної валюти відповідно до п.2.3.3 договору. Однак, сторони погодили, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, на банківський день, що передує дню здійснення такої оплати покупцем, менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної.
Пунктом 2.3.3. договору встановлено правило визначення курсу валют за договором - курс валют визначається за даними сайту http://finance.ua, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному Ринку України на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за Договором.
Сторони погодили, що у разі відсутності за даними сайту http://finance.ua курсу продажу іноземних валют чи в силу будь-яких інших обставин, курс продажу іноземних валют не може бути доступним сторонам, в такому разі діє офіційний курс продажу іноземної валюти ВАТ «Ощадбанк» (МФО 315784) (п. 2.3.4. договору).
Відповідно до п. 2.3.5. договору сторонами передбачено, що у випадку, коли покупець не оплатить товар (відповідну(ні) партію(тії) товару) за договором у строки та на умовах, передбачені договором, і постачальник буде вирішувати спір у судовому порядку, постачальник має право визначити розмір заборгованості покупця станом на дату звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості, відповідно до ціни товару, яка може збільшитися у випадку, якщо курс продажу іноземної валюти станом на дату (робочу дату), що передує даті звернення постачальника з позовом до суду, по відношенню до гривні збільшиться в порівнянні з курсом, визначеним у додатках та видаткових накладних на товар.
Датою виконання грошових зобов'язань покупця за даним договором, є дата зарахування у повному обсязі відповідної необхідної суми коштів на банківський рахунок постачальника (п.2.3.6).
Покупець здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу номер та дату договору в рамках якого здійснюється оплата та номер додатку до договору. Якщо покупець не дотримується цього, то постачальник має право самостійно на власний розсуд, визначити в рахунок якого договору та/або додатку зарахувати платіж покупця (п.2.4).
Пунктом 2.8 договору поставки встановлено, що в разі поставки товару до його повної оплати постачальник має право нарахувати покупцю відсотки за користування товарним кредитом (а саме користування чужими грошовими коштами відповідно до вимог ст.536 та ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України). Відсотки за користування товарним кредитом складають 0,1 % від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожний календарний день користування товарним кредитом та починають нараховуватись з першого дня протермінування оплати покупцем товару. Розрахунок відсотків за користування товарним кредитом здійснюється за формулою: сума заборгованості за поставлений товар в гривневому еквіваленті х 0,1% х кількість днів користування товарним кредитом і нараховуються в останній день перед погашенням основного боргу. Покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника відсотки за користування товарним кредитом протягом одного банківського дня з моменту виставлення відповідного рахунку постачальника.
Сторони погодили, якщо покупець порушить кінцевий термін оплати, узгоджений по кожному додатку до договору більше 15 календарних днів, в такому випадку постачальник залишає за собою право змінити планову схему оплати на фактичну, що понесе за собою збільшення ціни, відповідно до комерційних умов поточного року, що діють на момент фактичної оплати та перевиставити покупцю рахунок, а останній зобов'язаний його оплатити.
Згідно з п. 5.1. даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняється належним виконанням всіх умов даного договору сторонами.
За затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, покупець несе відповідальність сплачуючи штраф у розмірі 25 % від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу (п. 7.2.1 договору).
Відповідно до вимог ст.625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 36 відсотків річних від простроченої суми (п.7.2.3).
Відповідно до договору поставки №В1-01/22ВЛ-Р від 26.07.2021 року та укладених між сторонами додатків до даного договору, сторони погодили поставку за наступним графіком:
- згідно додатку №1 від 26.07.2021 загальна вартість товару 27060,18 грн., що еквівалентно 1000,01 доларів США із календарним графіком платежів: до 01.09.2022;
- згідно додатку № 2 від 13.08.2021 загальна вартість товару 26759,33 грн., що еквівалентно 1000,35 доларів США із календарним графіком платежів: до 01.09.2022;
- згідно додатку № 3 від 13.08.2021 загальна вартість товару 7670,34 грн., що еквівалентно 286,74 доларів США із календарним графіком платежів: до 27.09.2022;
- згідно додатку №4 від 13.08.2021 загальна вартість товару 46455,12 грн., що еквівалентно 1736,64 доларів США із календарним графіком платежів: до 27.09.2022;
- згідно додатку №5 від 06.09.2021 загальна вартість товару 13075,74 грн., що еквівалентно 486,27 доларів США із календарним графіком платежів: до 01.09.2022;
- згідно додатку №6 від 13.09.2021 загальна вартість товару 72252 грн., що еквівалентно 2700 доларів США із календарним графіком платежів: до 15.08.2022;
- згідно додатку №7 від 13.09.2021 загальна вартість товару 5,00 грн., що еквівалентно 0,19 доларів США із календарним графіком платежів: до 15.08.2022;
- згідно додатку №8 від 30.09.2021 загальна вартість товару 57638,64 грн., що еквівалентно 2167,68 доларів США із календарним графіком платежів: до 15.08.2022;
- згідно додатку №9 від 30.09.2021 загальна вартість товару 20768,64 грн., що еквівалентно 671,04 евро із календарним графіком платежів: до 15.08.2022;
- згідно додатку №10 від 30.09.2021 загальна вартість товару 9987,60 грн., що еквівалентно 375,61 доларів США із календарним графіком платежів: до 15.08.2022;
- згідно додатку №11 від 22.07.2022 загальна вартість товару 324572,40 грн., що еквівалентно 8788,85 доларів США із календарним графіком платежів: 64914,48 грн. еквівалент 1757,77 доларів США до 01.08.2022, 259657,92 еквівалент 7031,08 доларів США до 01.10.2022;
- згідно додатку №12 від 22.07.2022 загальна вартість товару 115287,30 грн., що еквівалентно 3121,78 доларів США із календарним графіком платежів: 23057,46 грн. еквівалент 624,36 доларів США до 01.08.2022, 92229,84 грн. еквівалент 2497,42 доларів США до 01.10.2022;
- згідно додатку №16 від 22.07.2022 загальна вартість товару 135743,28 грн., що еквівалентно 3675,69 доларів США із календарним графіком платежів: 27148,66 грн. еквівалент 735,14 доларів США до 01.08.2022, 108594,62 грн. еквівалент 2940,55 доларів США до 01.10.2022.
Згідно складених, підписаних та скріплених печатками сторін видаткових накладних №7093 від 13.08.2021, №7106 від 16.08.2021, №7108 від 16.08.2021, №7107 від 16.08.2021, №7824 від 08.09.2021, №8074 від 13.09.2021, №8076 від 13.09.2021, №8699 від 30.09.2021, №8700 від 30.09.2021, №8701 від 30.09.2021, №4363 від 22.07.2022, №4364 від 22.07.2022, №4365 від 22.07.2022 у період серпень 2021 року - липень 2022 року ТзОВ "Вітагро Партнер" передало, а ТзОВ «Сотік Агро» прийняло товар на загальну суму 25339,81 доларів США та 671,04 євро, що у гривні на день формування додатків еквівалентно 857275,57 грн.
ТзОВ «Сотік Агро» оплатив отриманий товар частково - на суму 342667,73 грн. Із сплачених 26.08.2022 165000 грн. за домовленістю сторін в рахунок оплати боргу за договором №В1-01/22ВЛ-Р від 26.07.2021 ТзОВ "Вітагро Партнер" було зараховано 20651,88 грн., решта - 144348,12 грн. зараховані в рахунок погашення боргу за іншим договором; із платежу 01.09.2022 у сумі 240000 грн. в рахунок боргу за договором №В1-01/22ВЛ-Р від 26.07.2021 було зараховано 66895,25 грн.
Отже, заборгованість ТзОВ «Сотік Агро» за товар, отриманий на підставі договору поставки № В1-01/22ВЛ-Р від 26.07.2021, становить 514607,84 грн.
Оскільки при оплаті вартості товару боржником не було враховано умови п. 2.3.2 та 2.3.3. договору, то ТзОВ «Вітагро Партнер» визначив суму боргу за поставку товару за курсом продажу іноземної валюти - долара США, який був встановлений на момент підписання сторонами видаткових накладних.
Розрахунок курсової різниці здійснювався, враховуючи курс валют, що визначена згідно з довідкою №283 від 12.12.2022, сформованою за даними сайту http://finance.ua.
Відповідно до довідки №283 від 12.12.2022 при визначенні вартості товару, що реалізовувався за договором поставки, курс валют визначався за даними сайту http://finance.ua, виходячи із курсу продажу долара США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за договором, що передбачено п.2.3.3. договору.
Станом на 12.12.2022 курс долара становив 36,93 грн., курс євро - 38,91 грн.
Розрахунок курсової різниці здійснювався ТзОВ «Вітагро Партнер», виходячи з розрахунку:
- 16623,33 дол. США (вартість поставленого та неоплаченого товару у доларах США) х 36,93 грн (курс долара США) = 613899,58 грн.;
- 110,94 євро США (вартість поставленого та неоплаченого товару у євро) х 38,91 грн. (курс євро) = 4316,68 грн.;
- (613899,58 грн. + 4316,68 грн.) - 514607,84 грн. (сума основного боргу) = 103 608,42 грн. - розмір курсової різниці.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як передбачено ст. 6 та ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. За змістом статті 628 ЦК України що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до частини першої стаття 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Разом з цим, частина друга цієї норми допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов'язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі № 910/763/13 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 916/706/17.
Курсова різниця є недоотриманою позивачем вартістю товару у зв'язку зі зміною його ціни за рахунок валютних коливань в бік збільшення.
Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошових зобов'язань ТОВ "Сотік Агро" нараховано 197595,08 грн. - 25% штрафу на підставі п.7.2.1. договору, 38784,10 грн. - 36 відсотків річних за період з 02.08.2022 по 12.12.2022 на підставі п.7.2.3. договору.
Нарахування 197595,08 грн. 25% штрафу та 38784,10 грн. 36 відсотків річних передбачені умовами укладеного між сторонами договору, є арифметично правильними.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляду іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини укладення договорів поставки товару, невиконання боржником зобов'язань за договорами у повному обсязі, розмір невиконаних зобов'язань та розмір штрафних санкцій за їх невиконання встановлено рішенням Господарського суду Волинської області у справі № 903/951/22, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 у справі №903/989/22, які набрали законної сили.
З огляду на встановлені судом фактичні обставини, враховуючи наведені норми законодавства, дослідивши матеріали заяви ТзОВ "Вітагро Партнер" про визнання грошових вимог до боржника, суд дійшов висновку про те, що грошові вимоги кредитора слід визнати у повному обсязі - на загальну суму 4 692 303,41 грн.
На момент розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" боржник заявлених грошових вимог не оспорив.
Відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;
дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;
дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
Відтак, обов'язок внесення до реєстру вимог кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги покладено на розпорядника майна.
Кредиторські вимоги визнаються судом у розмірі 4 692 303,41 грн. заборгованості, яка виникла у зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань.
За подання заяви з вимогами до боржника ТзОВ "Вітагро Партнер" сплачено 5368,00 грн. судового збору, які підлягають включенню до 1 (першої) черги вимог кредиторів.
Керуючись положеннями ст. 47 КУзПБ, суд дійшов висновку про те, що грошові вимоги ТзОВ "Вітагро Партнер" підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:
- 5368 грн. - вимоги першої черги;
- 4 129 472,26 грн. - вимоги четвертої черги;
- 557 463,15 грн. - вимоги шостої черги.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 39, 41, 45, 47, 48, 49 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" про визнання грошових вимог до боржника задовольнити.
2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" (31200, Хмельницька область, місто Волочиськ, будинок, 7 код ЄДРПОУ 37993500) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотік Агро" (45031, Волинська область, Ковельський район, село Дубове, пров. Колгоспний, будинок 4, код ЄДРПОУ 37437232) на суму 4 692 303 грн. 41 коп. та зобов'язати розпорядника майна Мачульного Олександра Івановича включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:
- 4 129 472 грн. 26 коп. - вимоги четвертої черги;
- 557 463 грн. 15 коп. - вимоги шостої черги;
- 5368 грн. - вимоги першої черги.
3. Зобов'язати розпорядника майна Мачульного О. І. відповідно до ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
У відповідності до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.47 КУзПБ ухвала про визнання вимог окремого кредитора не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Ухвалу підписано 05.03.2024.
Суддя І. О. Якушева