05 березня 2024 року м. Харків Справа № 917/1111/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В.
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вх.№ 2105 від 09.02.2024) про роз'яснення судового рішення за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вх.№668 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 у справі № 917/1111/22 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Мацко О.С., повне рішення складено 14.03.2023)
за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м.Полтава,
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ", м.Кременчук, Полтавська область,
про зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2022 року Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про звільнення АТ "Полтаваобленерго" від внесення орендної плати по договору оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 (в редакції договору про внесення змін від 13.09.2019 №5 до договору оренди державного майна №1056 від 22.09.1999 індивідуально визначеного майна (групи інвентарних об'єктів Кременчуцької ТЕЦ з додатками) з 25.04.2022 до 01.07.2022.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 у справі №917/1111/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Полтаваобленерго".
Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" з рішенням Господарського суду Полтавської області не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 у справі №917/1111/22, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" задоволено.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 02.03.2023 у справі №917/1111/22 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.
09.02.2024 до суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях надійшла заява про роз'яснення судового рішення (вх.№ 2105), в якій відповідач просить роз'яснити постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №917/1111/22 щодо розміру фактичних витрат Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на внесення орендної плати, від яких останнє підлягає звільненню на підставі перерахунку розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно.
29.02.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про роз'яснення судового рішення (вх. №3040), в яких останній просить відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Полтавській та Сумський областях у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №917/1111/22, посилаючись на те, що в даному випадку вимоги заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумський областях, поданої в порядку ст. 245 ГПК України, направлені не на роз'яснення рішення суду, а на роз'яснення порядку його виконання. Таким чином, оскільки заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумський областях не відповідає ст. 245 ГПК України, так як спрямована не на усунення неточностей рішення суду або його незрозумілості шляхом роз'яснення, а фактично спрямована на роз'яснення порядку виконання рішення, підстави для задоволення такої заяви відсутні. Крім того, розмір фактичних витрат АТ “Полтаваобленерго” на внесення орендної плати, від яких останнє підлягає звільненню на підставі перерахунку розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999 за період з 25.04.2023 до 01.07.2022 включно, не був предметом розгляду в судах всіх інстанцій у цій справі.
Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції просив задовольнити заяву про роз'яснення судового рішення.
Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти задоволення заяви заперечував.
Третя особа у судове засідання не прибула, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином ухвалою суду від 28.02.2024.
Колегія суддів розглянувши заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вх.№ 2105 від 09.02.2024) про роз'яснення судового рішення, зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Виходячи зі змісту наведеної норми, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Подібна за змістом правова позиція є сталою та неодноразово викладалася, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19, а також Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постановах від 19.06.2023 у справі № 925/632/19 та від 06.07.2022 у справі № 904/766/21, від 19.02.2024 у справі № 915/1624/16.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення.
Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і, при цьому, зрозуміло, де наводиться правова норма, а не суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що резолютивна частина постанови не містить чітко визначеного судом розміру фактичних витрат на внесення орендної плати, водночас Регіональне відділення обов'язок по звільненню АТ "Полтаваобленерго", з огляду на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, виконало у повному обсязі, тому судове рішення потребує роз'яснення.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у даній справі позивач обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999, за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати.
В мотивувальній частині постанови від 14.09.2023 судом було зроблено висновок, що вимога позивача про зобов'язання Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1056 від 22.09.1999, за період з 25.04.2022 до 01.07.2022 включно, шляхом звільнення від фактичних витрат на внесення орендної плати, є вимогою про визнання відсутності права відповідача нараховувати орендну плату та відсутності обов'язку позивача, який кореспондує вказаному праву, з оплати боргу, що виникне внаслідок нарахування. Така вимога є ефективним способом захисту інтересу позивача від юридичної невизначеності у спірних правовідносинах.
Разом з цим, зі змісту поданої відповідачем заяви вбачається, що останній просить внести зміни до судового рішення шляхом зазначення розміру орендної плати за період з 25.04.2022 до 01.07.2022, який не був предметом судового розгляду, що є підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №917/1111/22 не належить до судового рішення, що підлягає виконанню у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч.1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» (заява № 24465/14) Судом зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.
Постанова Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 є повною, чіткою та зрозумілою, містить аналіз застосованих правових норм, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини, а також викладена у визначеній статтею 282 ГПК України послідовності, а тому розуміння її змісту не викликає жодних труднощів і не потребує зайвої деталізації, в даній постанові чітко викладено висновок суду апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вх.№ 2105 від 09.02.2024) про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вх.№ 2105 від 09.02.2024) про роз'яснення судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль
Суддя І.В. Тарасова