04 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/3477/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Мартюхіна Н.О.
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - арбітражний керуючий Іваненко Є.В., ухвала Господарського суду Харківської області від 27.07.2023 (справа про банкрутство № 922/2588/23)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу арбітражного керуючого, ліквідатора майна Акціонерного товариства "Електромашина" Іваненко Євгена Володимировича (вх. №2894 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 у справі №922/3477/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Промавтоматика", м. Харків
до Акціонерного товариства "Електромашина", м. Харків
про стягнення 68 641,68 грн,-
03.08.2023 позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП Промавтоматика" через підсистему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Електромашина" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки №46 від 04.03.2021 у розмірі 37 807,26 грн, пені в розмірі 18 022,14 грн, 3% річних у розмірі 1 631,72 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 11 180,58 грн та судових витрат у розмірі 13 420,00 грн (а.с.1-5).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2023 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 у справі №922/3477/23 позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Електромашина" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Промавтоматика" заборгованість у розмірі 37 807,26 грн, пеню у розмірі 6 080,80 грн, 3% річних у розмірі 1 631,72 грн, інфляційні нарахування у розмірі 10 886,65 грн та 2 205,44 грн судового збору, в решті позову відмовлено (а.с.69-74).
Рішення обґрунтовано доведеністю факту порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару за договором, та тим, що відповідач не спростував наявність у нього заборгованості за договором у розмірі 37 807,26 грн, тобто позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 37 807,26 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За висновком суду першої інстанції, розрахунок пені є невірним, оскільки нарахування позивачем пені здійснювалося за період більший чим 6 місяців, тому судом була перерахована сума пені та встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені у розмірі 6080,80 грн. за період 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Крім того, суд дійшов висновку про правильність нарахування позивачем 3% річних у розмірі 1 631,72 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 10 886,65 грн.
Не погодившись з ухваленим рішенням, 28.12.2023 через «Електронний суд» арбітражний керуючий, ліквідатор майна Акціонерного товариства "Електромашина" Іваненко Євген Володимирович (особа, яка не брала участі у справі) звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, у якій просить суд визнати причини пропуску строків арбітражним керуючим, ліквідатором майна АТ “Електромашина” Іваненко Є.В. на апеляційне оскарження поважними та поновити арбітражному керуючому - ліквідатору майна АТ “Електромашина” Іваненку Є.В. строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 по справі №922/3477/23.
Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 по справі №922/3477/23 та направити справу на новий розгляд за встановленою законом підсудністю. Стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору за подання даної апеляційної скарги.
Арбітражний керуючий вважає, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції вирішив питання про його права, інтереси та обов'язки, як розпорядника майна у відкритій справі про банкрутство, а саме:
- спір про стягнення з Боржника грошових коштів є спором, результатом якого може бути повернення потенційних активів Боржника та виключення їх з вимог (дебіторської заборгованості) Кредитора;
- відповідно, скаржник має інтерес у даній справі, оскільки у випадку повернення стягуваних грошових коштів за оскаржуваним рішенням в актив Боржника, за їх рахунок можуть бути погашені вимоги інших кредиторів;
- таким чином, відмова в задоволені позовних вимог впливає на права та обсяг майнових зобов'язань Боржника перед іншими кредиторами у справі про банкрутство.
Апелянт зазначив, що імперативний припис ч.3 ст. 7 КУзПБ про передачу справи, стороною якої є Боржник у справі №922/3477/23 до суду, в провадженні якого перебуває справа №922/2588/23 про банкрутство боржника, підлягала реалізації в порядку ст. 31 ГПК України невідкладно, після отримання судом, що розглядає справу позовного провадження, інформації про відкриття провадження у справі про банкрутство сторони у спорі. Враховуючи наведене, на думку скаржника, суд першої інстанції порушив правила підсудності справ та прийняв незаконне рішення, яке підлягає скасуванню апеляційним судом у відповідності до ч.1 ст.279 ГПК України.
Крім того, скаржник відзначив, що відповідачем було здійснено оплату на користь позивача в загальній сумі 12 333,06 грн, а відтак підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 26 729,98 грн.
Як вважає скаржник, за період з 02.02.2022 по 03.06.2022 підлягає стягненню пеня в розмірі 1 558,00 грн, розмір якої обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ; а за період з 03.06.2022 по 25.07.2023 року - 11 146,40 грн, яка визначена, виходячи з умов договору, оскільки такий її розмір не перевищує пеню, яка була б розрахована, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ. Відтак, на думку апелянта, заборгованість відповідача перед позивачем становить 26 729,98 грн - основна заборгованість, 1 149,85 грн - 3% річних, 8 206,92 грн - інфляційні втрати, 12 704,43 грн - пеня.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 для розгляду справи №922/3477/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Мартюхіна Н.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2024 року, зокрема, поновлено арбітражному керуючому, ліквідатору майна Акціонерного товариства "Електромашина" Іваненку Євгену Володимировичу процесуальний строк на оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 у справі № 922/3477/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого, ліквідатора майна Акціонерного товариства "Електромашина" Іваненка Євгена Володимировича на рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 у справі № 922/3477/23. Встановлено учасникам справи строк до 17.01.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу. Запропоновано учасникам справи в строк до 17.01.2024 року включно надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності) з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи. Призначено справу до розгляду на "21" лютого 2024 р. о 09:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №131. Зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 у справі №922/3477/23. Витребувано матеріали справи №922/3477/23 із Господарського суду Харківської області.
10.01.2024 вх. №456 на виконання вимог ухвали суду від 02.01.2024 з Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судове засідання 21.02.2024 скаржник та учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили.
З метою повного, всебічного та об'єктивного встановлення обставин справи, з огляду на те, що рішення у цій справі стосується активів боржника, зважаючи на визначені законодавством про банкрутство обов'язки розпорядника майна боржника щодо вжиття заходів для захисту майна боржника, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розпорядника майна Акціонерного товариства "Електромашина" арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 у даній справі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача арбітражного керуючого ліквідатора майна Акціонерного товариства "Електромашина" Іваненко Євгена Володимировича та оголошено перерву до 04.03.2024 об 11-00 год.
Фіксування судового засідання засобами технічної фіксації не проводилось згідно вимог ч. 3 ст.222 ГПК України
Відповідно до приписів статті 223 ГПК України було складено протокол судового засідання.
В судовому засіданні 04.03.2024 апелянт підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутністю позивача, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.
Фіксування судового засідання проводилось засобами технічної фіксації згідно вимог ст.222 ГПК України
Відповідно до приписів статті 223 ГПК України було складено протокол судового засідання.
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.
03.08.2023 позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВП Промавтоматика" через підсистему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Електромашина" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки №46 від 04.03.2021 у розмірі 37807,26 грн, пені в розмірі 18 022,14 грн, 3% річних у розмірі 1 631,72 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 11 180,58 грн та судових витрат у розмірі 13 420,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2023 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
З матеріалів справи та оскаржуваного рішення вбачається, що будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2023, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд зазначив, що відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав.
З матеріалів справи вбачається , що 04 березня 2021 року між Акціонерним товариством "Електромашина" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Промавтоматика" (постачальник) був укладений договір поставки № 46 (надалі - договір) (а.с.10-13).
Відповідно до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує продукцію матеріально технічного призначення (товар). Найменування, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна товару визначена і узгоджена сторонами у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. Часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура, партія товару) визначається сторонами у попередніх замовленнях на кожну партію товару.
Згідно п. 2.1. договору ціна на товар визначається згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
У відповідності до пунктів 2.2., 2.3. договору, орієнтовна сума договору на момент підписання складає 500000,00 грн., в т.ч. 83333,33 грн. ПДВ. Загальна сума договору визначається як загальна вартість товару, поставленого на умовах договору та відповідно до підписаних сторонами видаткових накладних. Оплата товару здійснюється на підставі виставленого рахунку на умовах 50% передоплата, 50% остаточний розрахунок протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки товару.
Згідно пунктів 2.4., 2.5. договору, розрахунки за даною угодою здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на підставі рахунків, виставлених постачальником. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Відповідно до п. 3.1. договору, товар поставляється в строк не пізніше 30 (тридцять) календарних днів (якщо інше не обумовлено в специфікаціях) з моменту здійснення передоплати, і на умовах СРТ м. Харків, склад покупця (м. Харків, вул. Озерянська 106), умови постачання розуміються відповідно до Іncoterms® 2010. Датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткової накладної. В разі не зазначення дати підписання, датою вважається дата виписки видаткової накладної.
Згідно п. 7.5. договору, у разі порушення строків оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день такого прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами були укладені наступні специфікації до договору: № 3 від 06.01.2022 на суму 10137,60 грн., № 5 від 13.01.2022 на суму 2743,32 грн.,№ 6 від 13.01.2022 на суму 8464,92 грн., № 7 від 07.02.2022 на суму 9518,28 грн., № 8 від 07.02.2022 на суму 11246,40 грн.(а.с.17,19,2,.23, 27).
Позивачем були виставлені до сплати наступні рахунки за договором: № 0010 від 05.01.2022 на суму 10137,60 грн.; № 0036 від 14.01.2022 на суму 2743,32 грн.; № 0037 від 14.01.2022 на суму 8464,92 грн.; № 0094 від 08.02.2022 на суму 9518,28 грн.; № 0099 від 08.02.2022 на суму 11246,40 грн. (а.с.21, 24-26)
Згідно довіреностей № 77 від 26.01.2022 та № 129 від 17.02.2022, видаткової накладної № 33 від 26.01.2022 на суму 2743,32 грн. (товарно-транспортна накладна № 33 від 26.01.2022), видаткової накладної № 34 від 26.01.2022 на суму 8464,92 грн. (товарно-транспортна накладна № 34 від 26.01.2022), видаткової накладної № 49 від 27.01.2022 на суму 10137,60 грн. (товарно-транспортна накладна № 49 від 27.01.2022), видаткової накладної № 79 від 17.02.2022 на суму 9518,28 грн. (товарно-транспортна накладна № 79 від 17.02.2022), видаткової накладної № 78 на суму 11246,40 грн. (товарно-транспортна накладна № 78 від 17.02.2022) відповідачем було отримано товар за договором на загальну суму 42110,52 грн. Також, факт здійснення господарських операцій між сторонами за договором на суму 42110,52 грн підтверджується відповідними податковими накладнами та квитанціями про реєстрацію податкових накладних, копії яких додані позивачем до позовної заяви (а.с.8-42).
З огляду на викладене, положення п. 2.3. договору, господарський суд дійшов висновку, що відповідач прострочив строк оплати за товар за видатковими накладними № 33 та № 34 від 26.01.2022 - з 03.02.2022, за видатковою накладною № 49 від 27.01.2022 - з 04.02.2022, а за видатковими накладними № 78 та № 79 - з 25.02.2022.
У позові позивач вказує, що відповідач у порушення умов договору здійснив часткову оплату у сумі 4303,26 грн. по рахунку № 0037 від 14.01.2022, у зв'язку з чим загальна заборгованість відповідача за товар за договором становить 37807,26 грн.
При цьому, доказів сплати відповідачем заборгованості за товар за договором у розмірі 37807,26 грн в матеріалах справи не міститься.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 у справі №922/3477/23 позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Електромашина" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Промавтоматика" заборгованість у розмірі 37 807,26 грн, пеню у розмірі 6 080,80 грн, 3% річних у розмірі 1 631,72 грн, інфляційні нарахування у розмірі 10 886,65 грн та 2 205,44 грн судового збору, в решті позову відмовлено (а.с.69-74).
Разом з тим, як вбачається зі змісту апеляційної скарги ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2023 у справі № 922/2588/23, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Електромашина» (61016, м.Харків, вул.Озерянська, 106, код ЄДРПОУ 00214868). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено розпорядником майна АТ «Електромашина» арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича (свідоцтво № 1412 від 19.07.2013, 61001, м.Харків, вул.Юр'ївська, 14/7, каб.1, РНОКПП НОМЕР_1 ).
В ухвалі вказано про оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Електромашина» (61016, м. Харків, вул. Озерянська, 106, код ЄДРПОУ 00214868). Розпоряднику майна скласти реєстр вимог кредиторів та надати його до суду до 08.09.2023. Призначено попереднє судове засідання на 12 вересня 2023 об 11:40 год.
Арбітражний керуючий в апеляційній скарзі зазначає, що про прийняте рішення скаржнику стало відомо 14.11.2023 під час виконання функцій розпорядника майном, а саме в момент отримання розпорядником майна від представника ТОВ «СПВ Промавтоматика» копії оскаржуваного рішення для визнання вимог кредитора в справі про банкрутство №922/2588/23, що підтверджується ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 про відкладення розгляду заяви ТОВ «СВП Промавтоматика» з грошовими вимогами до боржника у зв'язку з заявою розпорядника майна про відкладення розгляду справи у зв'язку з ймовірністю пред'явлення кредитором тотожних вимог, які були частково задоволені у справі №922/3477/23 (поза межами справи про банкрутство).
Дані обставини стали підставою звернення арбітражного керуючого ліквідатора майна Акціонерного товариства "Електромашина" Іваненко Євгена Володимировича з апеляційною скаргою.
Доводи апеляційної скарги скаржника зводяться до порушення, як вважає скаржник, судом першої інстанції норм процесуального права щодо правил підсудності та суті позовних вимог.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги виходить з наступного.
Щодо питання про підсудність справи.
Частиною першою ст.27 ГПК України встановлено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За змістом норми ч. 13 ст.30 ГПК України, яка встановлює виключну підсудність справ, справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходження боржника.
Відповідно до ч. 6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини першої, другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справи про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, 28.01.2020 у справі № 50/311-б).
Отже, особливістю провадження у справі про банкрутство є принцип концентрації майнових спорів у межах справи про банкрутство, який закріплено у частині другій статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства задля підвищення ефективності провадження у справі про банкрутство боржника.
Суд апеляційної інстанції, враховуючи наведені вище приписи законодавства вважає, що у цій справі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Промавтоматика" до Акціонерного товариства "Електромашина" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки №46 від 04.03.2021 заборгованості у розмірі 37 807,26 грн, пені в розмірі 18 022,14 грн, 3% річних у розмірі 1 631,72 грн, інфляційних нарахувань у розмірі 11 180,58 грн та судових витрат у розмірі 13 420,00 грн, відносно якого було відкрито провадження у справі про банкрутство, з урахуванням положень статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, мали розглядатися господарським судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство з урахуванням наведеного вище принципу концентрації.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що Акціонерне товариство "Електромашина" не повідомило Господарський суд Харківської області про наявність ухвали Господарського суду Харківської області від 27.07.2023 у справі № 922/2588/23 про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Електромашина", таким чином дана обставина не була відома суду першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення.
Слід звернути увагу на те, що ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.08.2023 про відкриття провадження у справі № 922/3477/23 відповідач отримав 15.08.2023, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 019922 (№61022 7247583 0) (а.с.67). Проте відзив на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п.1); сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи (п.2); подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п.4); виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6).
Доводи апелянта щодо невідкладної передачі справи, стороною якої є Боржник у справі №922/3477/23 до суду, в провадженні якого перебуває справа №922/2588/23 про банкрутство боржника в порядку ст. 31 ГПК України, після отримання судом, що розглядає справу позовного провадження, інформації про відкриття провадження у справі про банкрутство сторони у спорі, спростовуються вищенаведеним та є такими, що не відповідають обставинам справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції при розгляді даної справи правильно визначив територіальну юрисдикцію (підсудність) у даній справі відповідно до норм частини 1 ст.27 ГПК України.
Згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").
Верховний Суд у своїй постанові від 23.06.2022 у справі № 926/1275/21 зазначив, що під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України").
Відповідно до ч. 1 ст.279 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи (ч. 2 ст.279 ГПК України).
Враховуючи те, що відповідач, Акціонерне товариство "Електромашина" як учасник справи, в інтересах якого з апеляційною скаргою звернувся арбітражний керуючий, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи, підстав для направлення справи на новий розгляд у зв'язку з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) немає в силу ч. 2 ст.279 ГПК України.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення процесуальних порушень щодо територіальної юрисдикції (підсудності) не встановлено, а доводи апеляційної скарги в цій частині є такими, що спростовуються матеріалами справи.
Щодо суті позовних вимог, з якими не згоден апелянт.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки №46 від 04.03.2021, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Тобто, законодавець покладає на постачальника обов'язок здійснити поставку товару, а споживач зобов'язаний його прийняти і оплатити.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч. 1, 3, 4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи фактичні обставини справи, беручи до уваги порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару за договором та те, що відповідач не спростував наявність у нього заборгованості за договором у розмірі 37807,26 грн, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Враховуючи наведені вище законодавчі приписи, судом апеляційної інстанції перевірений розрахунок пені, заявлений позивачем та частково задоволений судом першої інстанції, а отже висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені у розмірі 6080,80 грн є правомірним та арифметично правильним.
Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом установлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем на виконання умов договору товару з 03.02.2022, 04.02.2022 та 25.02.2022, у зв'язку з чим у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань.
Перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних та 3% річних, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та математично правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1631,72 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 10886,65 грн.
Приписи ч. 3 ст.269 ГПК України встановлюють, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Твердження апелянта про те, що відповідачем було здійснено оплату на користь позивача в загальній сумі 12 333,06 грн, а відтак підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 26 729,98 грн, не доводились в суді першої інстанції, а надані ним докази у підтвердження цього, як і контррозрахунок пені, 3% річних та інфляційних, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає, керуючись вищенаведеними нормами процесуального Закону.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 у справі №922/3477/23 ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу арбітражного керуючого, ліквідатора майна Акціонерного товариства "Електромашина" Іваненко Євгена Володимировича на рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 у справі №922/3477/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 у справі №922/3477/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 07.03.2024.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Н.О. Мартюхіна