Справа №452/4717/23
06 березня 2024 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воля Блажівська Самбірського району Львівської області, громадянина України, українця, що має середню спеціальну освіту, неодруженого, дітей не маючого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
19 листопада 2023 року о 23 год. 55 хв. ОСОБА_1 по вул. Карпатська в с. Воля Блажівська Самбірського району Львівської області керував автомобілем «Citroen C5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, на пропозицію працівників поліції відмовився від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу Drager та в медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Розгляд справи вперше було призначено на 08 грудня 2023 року та було неодноразово відкладено за клопотанням ОСОБА_1 , останній раз на 06 березня 2024 року о 16 год.00 хв..
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, призначене на 06 березня 2024 року, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, а саме, шляхом направлення SMS-повідомлення на номер телефону, зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, яке він отримав 23 лютого 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення адресату, про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких клопотань до суду не надав.
Враховуюче наведене, а також відсутність клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити постанову без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідає положенням статті 268 КУпАП.
За протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами справи ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, проте про наявність будь-яких заперечень щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і окремо не зазначив.
Разом з тим, 23 лютого 2024 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подав письмове клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП, та додані до нього матеріали не містять достатніх відомостей та належних і допустимих доказів, які б свідчили про керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки в матеріалах справи відсутній безперервний фрагмент відеозапису, працівниками поліції йому не було вручено письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я те не було роз'яснено процесуальні права в повному обсязі.
Крім того, в судовому засіданні, яке відбулося 23 лютого 2024 року, ОСОБА_1 , підтвердивши керування автомобілем «Citroen C5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ,у зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення день, місце і час, не визнав себе винуватим у вчиненому правопорушенні з підстав, зазначених у клопотанні про закриття провадження у справі. Додатково пояснив, що відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, посилаючись на те, що він не довіряє спеціальним технічним засобам, котрими користуються працівники поліції, вважав, що трубка до приладу «Драгер» вже була використана іншим водієм, та зазначив, що працівниками поліції йому не було роз'яснено про настання відповідальності за відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Разом з тим, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами перевірки, а саме актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також відеозаписами, відтвореними в суді під час розгляду справи, на яких зафіксовано як зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , так і його категорична відмова на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі. Крім того, судом враховано те, що ОСОБА_1 не висловлював будь-яких заперечень щодо факту керування ним транспортним засобом, визнавши такий факт під час розгляду справи в суді.
Так, згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 652431 від 20 листопада 2023 року зафіксовано день, час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із порушенням останнім п.2.5 (а) ПДР України. Вказаний протокол складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку та містить певну інформацію відповідно до вимог ст.256 КУпАП.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом
огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч.2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Згіднорапорту посадової особи ВРПП Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Миги В. встановлено, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, відтак водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місця зупинки транспортного засобу, а після його відмови було запропоновано проїхати до Комунального некомерційного підприємства «Самбірська центральна лікарня» Самбірської міської ради Львівської області для огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд враховує, що рапорт не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення (позиція ВС КАС у справі №524/5741/16-а, постанова від 20 травня 2020 року), але разом з тим суд приймає до уваги, що вказаний рапорт за своїм правовим змістом є документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність та обґрунтованість дій поліцейських під час встановлення обставин, які стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, вказаний документ містить дані, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та доповнюють їх.
Крім того, відповідно до п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції не було йому роз'яснено права, передбачені ст.268 КУпАП, а також положення, передбачені Конституцією України, на переконання суду, не заслуговують на увагу з огляду на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, такий протокол підписаний ОСОБА_1 без вказівки на наявність у нього будь-яких заперечень та зауважень.
Також слід зазначити, що роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.268 КУпАП, саме під час пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння на місці чи у відповідному медичному закладі нормами КУпАП не передбачено.
Суд погоджується з доводами ОСОБА_1 , що відеозапис, який міститься у матеріалах справи, не є безперервним, оскільки розбитий на декілька окремих файлів.
Разом з тим, такі недоліки за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи не свідчать про неможливість суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність суттєвих порушень при фіксації та складанні протоколу працівниками поліції щодо адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Також слід зауважити, що із переглянуто в судовому засіданні відеозапису судом не встановлено факту надання ОСОБА_1 вже використаної трубки до приладу «Драгер», відтак такі посилання є необґрунтованими та не підтвердженими доказами.
При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, істотних порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
З відеозаписів цілком зрозуміло, що події відносяться саме до цієї справи та відбулися саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення до ОСОБА_1 .. Таких доказів не встановлено і під час судового розгляду справи.
Формальна констатація деяких, на переконання суду, незначних порушень вимог щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення з урахуванням того, що ОСОБА_1 не оспорював сам факт події,дату та місце, які були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та за відсутності інших підстав, жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння, але водночас призведе до порушення права на судовий розгляд протягом розумного строку, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму.
Слід зазначити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з
прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року).
Відтак, суд вважає, що склад вказаного правопорушення, скоєного ОСОБА_1 доведений у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме, його винуватість підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, технічними відеозаписами із нагрудної камери працівників поліції, на яких зафіксована як зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , так і його категорична відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому медичному закладі, а також іншими матеріалами перевірки.
При цьому, вищевказані доводи, наведені ОСОБА_1 під час розгляду справи і в клопотанні про закриття провадження у справі, в цілому розцінюються судом як такі, що направлені на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи те, що у ОСОБА_1 було достатньо часу для виявлення реального бажання для проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння або на місці зупинки транспортного засобу, або у відповідному медичному закладі у разі виникнення недовіри до процедури проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу, проте такого бажання вказаною особою фактично виявлено не було, будь-яких переконливих дій щодо наявності бажання пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 не вчинив, суд дійшов висновку про те, що його дії правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , його особу та ступінь вини, сімейний та майновий стан,те що він неодружений, не має на утриманні дітей, не працює, раніше протягом року не піддавався адміністративному стягненню за вчинення аналогічного правопорушення.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді та розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1,130,283,284 КУпАП, суддя, -
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на користь держави, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шестисот п'яти) гривень 60 (шістдесяти) копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції - Самбірський міськрайонний суд Львівської області.
Суддя: Т.М. Кущ