вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" лютого 2024 р. Справа№ 910/8225/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Яковлєва М.Л.
Тищенко О.В.
за участю секретаря судового засідання Кузьмінська О.Р.,
за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 21.02.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023(повний текст складено 28.08.2023)
у справі № 910/8225/23(суддя - Босий В.П.)
за позовом Виконавчого комітету Черкаської міської ради,
до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Черкаська служба чистоти",
про скасування пунктів рішення,
Виконавчий комітет Черкаської міської ради (надалі - «Виконком») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - «Комітет») про скасування пунктів рішення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Черкаської міської ради відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 15.09.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв'язку) Виконавчий комітет Черкаської міської ради звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8225/23, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі №910/8225/23 та ухвалити нове рішення, яким скасувати п. 1 та п. 2 рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції №60/11-р/к від 21.03.2023 року у справі №98/60/100рп/к.21, а саме в частині визнання бездіяльності виконавчого комітету Черкаської міської ради, яка полягає у не проведенні конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси у 2020 році порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 3 ст. 50 та ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді бездіяльності органу місцевого самоврядування, що призвела до недопущення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси та зобов'язання виконаного комітету Черкаської міської ради у двомісячний строк з дати отримання рішення у справі припинити порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини рішення.
Скаржник вказує, що зазначивши у рішенні необхідність «припинити порушення», відповідач не конкретизував, яким саме чином виконавчий комітет Черкаської міської ради має це зробити, та не зазначив чітких вимог та/або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час перевірки порушень. Таким чином, зміст оскаржуваного рішення фактично зводиться до спонукання позивача самостійно визначити, яким саме чином діяти для усунення виявлених відповідачем порушень, тоді як можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб?єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити підконтрольній установі для усунення порушень.
Спонукання виконавчого комітету Черкаської міської ради самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень може призвести до можливого порушення виконавчим комітетом Черкаської міської ради . чинного законодавства, у зв'язку з чим зазначена више вимога зобов'язального характеру в оскаржуваному рішенні в частині корегування роботи виконавчого комітету Черкаської міської ради є порушенням відповідачем вимог закону в частині змісту рішення як акту індивідуальної дії.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що відповідач вимагає від виконавчого комітету Черкаської міської ради, або розірвати Договір в односторонньому порядку, або скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про затвердження інвестиційної програми КП «Черкаська служба чистоти» та внесення змін до договору» від 28.02.2020 року №202.
В такому випадку, на даний момент, наявність порушень виконавцем умов договору не виявлено та не зафіксовано, що унеможливлює односторонню відмову виконавчого комітету Черкаської міської ради, як замовника, від договору, а скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про затвердження інвестиційної програми КП «Черкаська служба чистоти» та внесення змін до договору» від 28.02.2020 року №202 взагалі суперечить вимогам чинного законодавства України.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що виконавчий комітет Черкаської міської ради не може скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про затвердження інвестиційної програми КП «Черкаська служба чистоти» та внесення змін до договору» від 28.02.2020 року №202.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8225/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва .
02.10.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/8225/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8225/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8225/23 у судовому засіданні 15.11.2023.
13.11.2023 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги та вказує, що скаржник, в супереч приписам статті 258 ГПК України не зазначає, у чому полягає незаконність ухвалення рішення суду першої інстанції - правильність установлення таких обставин та наслідком яких саме дій місцевого суду (неврахування доказів, неправильного дослідження доказів, неправильного застосування норма матеріального права тощо) призвело до прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідач вказує, що можлива ймовірність настання обставин у майбутньому, на чому базується дані обґрунтування апеляційної скарги не є підставою, передбаченою статтею 59 Закону №2210, для скасування рішення № 60/11-р/к, оскільки не свідчить про: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України зазначає, що до повноважень органів АМК України не відноситься врахування компетенції та аналізу подальших дій відповідачів у справах в частині їх відповідності іншому законодавству, окрім конкурентного.
Виконання приписів на виконання органів АМК є достатньою підставою для скасування відповідного рішення (внесення змін до нього тощо). В даному випадку, з урахуванням меж повноважень Відділенням не зазначається в пункті 2 резолютивної частини Рішення №60/11-р/к конкурентного способу виконання пункту першого, оскільки в відповідне рішення має бути виконано в межах власних повноваженнях Виконкому, як органу місцевого самоврядування. Отже, Відділенням було враховані межі власної компетенції та обсяг повноважень, а також компетенцію позивача на вирішення обов'язкового припису - припинити порушення.
Питання щодо способу виконання Рішення № 60/11-р/к Виконкомом перебуває у межах дискреційних повноважень останнього, як органу місцевого самоврядування та законодавчої регламентації його діяльності.
Відділення наголошує, що у прийнятті оспорюваного Рішення № 60/11-р/к, останнє діяло у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законодавством; висновки, викладені у Рішенні № 60/11-р/к, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.
14.11.2023 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про вступ у справу як третьої особи, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна" просить залучити його до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача. Заява аргументована тим, що вказана справа та оскаржуване рішення стосується правовідносин, що виникли між Виконавчим комітетом Черкаської міської ради та Комунальним підприємством "Черкаська служба чистоти" на підставі договору на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси від 04.06.2023, та має також наслідком подальший вплив на правовідносини, що виникли між Комунальним підприємством "Черкаська служба чистоти" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна" на підставі договору на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів №04-11 від 04.11.2015.
Однак, у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги 15.11.2023, розгляд апеляційної скарги Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8225/23 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8225/23 на 20.12.2023. Запропоновано сторонам надати свої міркування щодо заяви про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Умвельт Україна" до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
20.12.2023 розгляд справи не відбувся, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. з 18.12.2023 по 23.12.2023 у відрядженні, з 24.12.2023 по 12.01.2024 у відпустці та з 15.01.2024 по 26.01.2024 у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/8225/23 за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 на 21.02.2024 о 10 год. 30 хв.
У зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входив до складу суду, на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2024, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024 прийнято справу № 910/8225/23 до провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Яковлєв М.Л., Тищенко О.В. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023на раніше визначену дату 21.02.2024.
У судове засідання, що відбулось 21.02.2024, з'явились представники усіх сторін, надали свої пояснення та заперечення щодо суті спору.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно зі ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Приписами ст. 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
За змістом ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення зокрема про: визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.
Комітет, розглянувши матеріали справи №98/60/100рп/к.21 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняв рішення від 21.03.2023 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» №60/11-р/к (з урахуванням додаткового рішення від 25.04.2023 №60/42-р/к) (надалі - Рішення), яким постановлено:
1. Визнати бездіяльність виконавчого комітету Черкаської міської ради яка полягала у не проведенні конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території с. Черкаси 2020 році порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді бездіяльності органу місцевого самоврядування, що призвела до недопущення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси;
2. Зобов'язати виконавчий комітет Черкаської міської ради у двомісячний строк з дати отримання рішення у справі припинити порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини цього рішення;
3. Визнати дії виконавчого комітету виконавчого комітету Черкаської міської ради, які полягають у використанні критеріїв оцінювання конкурсних пропозицій, які не передбачені Порядком проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1173 та є дискримінаційними, на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, що могли призвести до спотворення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) у м. Черкаси;
4. Визнати дії виконавчого комітету Черкаської міської ради, які полягали у визначенні товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ БЛАГОУСТРІЙ» виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси без проведення конкурсу порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, що призвели до недопущення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) у м. Черкаси;
5. Зобов'язати виконавчий комітет Черкаської міської ради у двомісячний строк з дати отримання додаткового рішення у справі припинити порушення, вказане у пункті 4 резолютивної частини цього рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконним прийняттям відповідачем рішення №60/11-р/к від 21.03.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв'язку з чим позивач просить суд скасувати його пункти 1 та 2.
Розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Рішенням Виконкому від 29.05.2015 №564 було введено в дію рішення конкурсної комісії (протокол від 26.05.2015 №2) щодо визначення переможцем конкурсу на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в м. Черкаси Підприємство.
Згідно із Рішенням № 564 Підприємство визначено виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси терміном на 5 років, тобто до 31.05.2020.
Виконком уклав з Підприємством договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси від 04.06.2015 б/н (надалі - Договір).
Одночасно, Рішенням Виконкому від 28.02.2020 №202 продовжено строк дії Договору, укладеного з Підприємством, до 31.05.2025 (але у будь-якому випадку до дати укладення нового договору на поводження з побутовими відходами за результатами конкурсу), шляхом укладання додаткової угоди до Договору. При цьому, новий конкурс не проводився.
Разом з тим, відповідно до пункту 32 Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173, не пізніше ніж за два місяця до припинення договору на надання послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту проводиться новий конкурс на надання послуг з вивезення побутових відходів на території, визначеній таким договором.
Оскільки Виконкомом не було визначено виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на конкурсній основі, суб'єкти господарювання, які могли мати намір надавати дані послуги на території м. Черкаси, позбавлені такої можливості. У зв'язку з чим, підприємства, установи, організації усіх форм власності у сфері поводження з побутовими відходами не змогли взяти участь у конкурсах та діяти в правовому полі, що створює бар'єри вступу на ринок послуг з вивезення побутових відходів на території м. Черкаси, тобто не реалізуються можливості статті 16 Закону України «Про відходи».
Водночас, такі дії Виконкому створили умови, коли Підприємство здобуло статус виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів не завдяки конкурентній боротьбі та власним досягненням, а внаслідок продовження дії Договору.
На думку Комітету, дії Виконкому, які полягають у продовженні строку дії Договору з Підприємством без проведення нового конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів у 2020 році в м. Черкаси, призвели до недопущення змагальності між суб'єктами господарювання завдяки власним досягненням.
Зі змісту Рішення вбачається, що за наявною у Комітеті інформацією, отриманою з відкритих джерел, таких як офіційні майданчики державних тендерів Prozorro та аукціони Prozorro на території м. Черкаси на ринку надання послуг з вивезення твердих побутових відходів діють, зокрема, наступні суб'єкти господарювання: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЕКОЛОГІЯ ЧЕРКАСИ»; Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «ЕКОЦЕНТР»; Фізична особа-підприємець Грозна Людмила Дмитрівна .
Застосування принципів конкуренції, як вирішального фактору розвитку ринкової економіки для органів виконавчої влади і місцевого самоврядування полягає у встановленні прозорих процедур проведення конкурсів, тендерів, з залученням якомога більшого кола учасників.
Органи місцевого самоврядування повинні здійснювати заходи щодо створення та розвитку конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг, визначаючи у порядку, встановленому законодавством, на конкурсних засадах, виконавців житлово-комунальних послуг.
Отже, Комітет дійшов висновку, що бездіяльність виконавчого комітету Черкаської міської ради, яка полягає у не проведенні конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території «Інформація, доступ до якої обмежено» у 2020 році, є порушенням, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентної бездіяльності органу місцевого самоврядування, що призвели до недопущення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 42 Конституції України передбачено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускається неправомірне обмеження конкуренції.
Відповідно до частини 3 статті 18 Господарського кодексу України органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством. Законом можуть бути встановлені винятки з цього правила з метою забезпечення національної безпеки, оборони чи інших загальносуспільних інтересів.
Виконання органами місцевого самоврядування обов'язку щодо сприяння розвитку конкуренції та не вчинення будь-яких дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію, здійснюється шляхом створення, відповідно до вимог чинного законодавства, умов за яких здобуття суб'єктами господарювання переваг над іншими суб'єктами господарювання повинно відбуватися саме завдяки власним досягненням, без впливу зовнішніх чинників, чим забезпечується змагальність між суб'єктами господарювання, що є головною ознакою конкуренції.
Недотримання зазначених принципів призводить до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції та, відповідно, до незабезпечення органами місцевого самоврядування заходів, які сприяють розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму.
Згідно з частиною 1 статті 31 Господарського кодексу України дискримінацією суб'єктів господарювання органами влади у цьому Кодексі визнається, зокрема, обмеження прав суб'єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів.
Окрім того, праву органів місцевого самоврядування на вільне прийняття рішень з питань, віднесених до її компетенції, відповідає обов'язок останніх у прийнятті цих рішень дотримуватись й прав інших осіб.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
Позивач вказує, що укладення з третьою особою додаткової угоди №1 від 02.03.2020 до Договору здійснювалося у відповідності до вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, і на момент винесення відповідачем оскаржуваного Рішення ані вказана додаткова угода, ані сам Договір не були визнані недійсними в судовому порядку та були чинними.
Суд першої інстанції правомірно вказує, що твердження позивача є безпідставними, оскільки органи місцевого самоврядування повинні здійснювати заходи щодо створення та розвитку конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг, визначаючи у порядку, встановленому законодавством, на конкурсних засадах, виконавців житлово-комунальних послуг.
Застосування принципів конкуренції, як вирішального фактору розвитку ринкової економіки для органів виконавчої влади і місцевого самоврядування полягає у встановленні прозорих процедур проведення конкурсів, тендерів, з залученням якомога більшого кола учасників.
Конкурс по своїй суті - це конкурентний спосіб надання права на вивезення побутових відходів. Основною метою проведення таких конкурсів є розвиток конкуренції та вибір на конкурсних засадах виконавців відповідних послуг, які спроможні забезпечувати якісне надання послуг за прийнятними цінами.
Потенційним конкурентами на ринку послуг з вивезення побутових відходів є суб'єкти господарювання, які мають відповідну матеріально-технічну базу, технології, але з певних причин не реалізують ці можливості. Зокрема, до такої бази відносяться сміттєсортувальні, сміттєпереробні станції (лінії, комплекси), спеціалізований автотранспорт для збору, вивезення побутових відходів. Також, конкурентами можуть вважатися суб'єкти господарювання, які можуть увійти на ринок з метою надання послуг з вивезення побутових відходів та мають бажання взяти участь у конкурсі з визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів.
Також, відповідно до пункту 32 Порядку №1173 не пізніше ніж за два місяця до припинення договору на надання послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту проводиться новий конкурс на надання послуг з вивезення побутових відходів на території, визначеній таким договором.
Верховний Суд неодноразово робив висновки про те, що оцінка дій суб'єкта господарювання на предмет відповідності законодавству про захист економічної конкуренції належить до виключних повноважень Антимонопольного комітету України.
Зокрема, у постанові від 12.06.2018 у справі №922/5616/15 Верховний Суд дійшов висновку, що Антимонопольний комітет України під час прийняття рішень здійснює свої виключні, надані йому чинним законодавством повноваження щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Комітет дійшов правомірного висновку, що бездіяльність Виконкому, яка полягала у не проведенні нового конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території у м. Черкаси у 2020 році є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 910/6999/17, від 19.06.2018 у справі № 910/3047/17, від 11.06.2019 у справі № 915/523/18, від 05.03.2020 у справі № 910/2921/19, господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень органів АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК.
В той же час, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування висновків відповідача позивачем не надано, а всі заперечення проти викладених у Рішенні висновків зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів.
При цьому, здійснення переоцінки висновків Комітету в процесі оскарження прийнятого ним рішення в судовому порядку, нормами чинного законодавства не передбачено.
Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи відповідача та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.
Щодо не зазначення конкретного способу виконання рішення у подібних правовідносинах, колегія суддів звертає увагу на правові висновки Верховного Суду щодо застосування статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», згідно з якою, законодавством України, у тому числі статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яка має назву «Рішення у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», та іншими нормами (актами) законодавства не передбачено повноважень АМК зобов'язувати, тобто надавати вказівки (зобов'язання) щодо способів усунення допущених порушень.
Резолютивна частина рішення органу АМК, лише у необхідних випадках має містити вказівку на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.
За висновком суду, суб'єкт господарювання, якого зобов'язали припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, має самостійно визначитися із шляхом (способами) такого припинення відповідно до закону.
Визначення порядку (послідовності) вчинення органами місцевого самоврядування відповідних дій є питанням внутрішньої діяльності міської ради та виконавчого комітету як її органу, а не судових органів і не органу Антимонопольного комітету України.
Отже, питання щодо способу виконання Рішення № 60/11-р/к Виконкомом перебуває у межах дискреційних повноважень останнього, як органу місцевого самоврядування та законодавчої регламентації його діяльності.
Враховуючи вищезазначене, орган місцевого самоврядування в особі виконавчих комітетів/органів сільської, селищної, міської ради зобов'язаний визначити організаторів проведення вказаних конкурсів, ініціювати процеси підготовки до проведення конкурсів, розробку конкурсних документацій та проведення конкурсів на визначення виконавців послуг із вивезення побутових відходів на конкурсних засадах в межах певної території населеного пункту чи громади, тобто створити конкурентне середовище на відповідному ринку.
При цьому, забезпечення та реалізація відповідних повноважень має здійснюватися з урахуванням наведених приписів, а не виключно загальними нормами ст. 654 ЦК України та ст. 188 ГК України, про що наголошує Позивач.
При цьому, сама по собі законність укладання Додаткової угоди до Договору не свідчить про відсутності ознак порушення конкурентного законодавства в частині організації її складання, підписання та її легітимації - прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування, у цій справі - Рішення ВК ЧЕРКАСЬКОЇ МР від 28.02.2020 № 202, яким продовжено строк дії Договору, укладеного з КП «ЧЕРКАСЬКА СЛУЖБА ЧИСТОТИ» до 31052025.
Оскільки ВК Черкаської міської ради не було визначено виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на конкурсній основі, суб'єкти господарювання, які мають право та могли мати намір надавати дані послуги на території м. Черкаси після спливу дії Договору наступні 5 років, були позбавлені такої можливості. У зв'язку з чим, підприємства, установи, організації усіх форм власності у сфері поводження з побутовими відходами не змогли реалізувати своє передбачене законодавством право на участь у конкурсі, що створило бар'єри вступу на ринок послуг з вивезення побутових відходів на території м. Черкаси.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Черкаської міської ради до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування п. 1 та п. 2 рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції №60/11-р/к від 21.03.2023 року у справі №98/60/100рп/к.21.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8225/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 у справі № 910/8225/23 - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Виконавчий комітет Черкаської міської ради.
Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 05.03.2024 враховуючи перебування судді Яковлєва М.Л. з 27.02.2024 по 01.03.2024 на лікарняному.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді М.Л. Яковлєв
О.В. Тищенко