вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" лютого 2024 р. Справа№ 911/3293/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Станіка С.Р.
Гончарова С.А.
при секретарі судового засідання: Горді В.В.
за участі представників:
від прокуратури: Батюк І.В.
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області
на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2023
у справі №911/3293/23 (суддя - Антонова В.М.)
за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАНТА ЛЕНД»
про усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження земельними ділянками
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовної заяви
Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАНТА ЛЕНД», в якому просив суд усунути перешкоди у здійснені права користування та розпорядження земельними ділянками.
1.2. короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі № 911/3293/23 позовну заяву Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАНТА ЛЕНД» про усунення перешкод у здійснені права користування та розпорядження земельними ділянками та додані до неї документи повернуто позивачеві.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником порушено правило об'єднання позовних вимог, що суперечить вимогам ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2023 та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Станік С.Р., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3293/23.
29.11.2023 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
30.11.2023 до канцелярії суду від скаржника надійшла платіжна інструкція про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №911/3293/23 за апеляційною скаргою Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі №911/3293/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06.02.2024.
У судове засідання 06.02.2024 з'явився представник прокуратури, інші учасники процесу у судове засідання не з'явились.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є передчасною, постановлена з порушенням норм процесуального права, за неповного з'ясування обставин, а тому підлягає скасуванню.
Апелянт стверджує, що оскільки заявлені позовні вимоги є однорідними, такими що виникли на виконання одного розпорядження, земельні ділянки складають єдиний масив, то спільний розгляд вимог про усунення перешкод у користуванні декількома земельними ділянками є доцільним, а прокурором не порушено правил об'єднання позовних вимог.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач та відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
2.4. інші процесуальні дії у справі
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи учасники судового процесу повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для перегляду оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні представник прокуратури підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Мотивувальна частина
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
Керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛАНТА ЛЕНД», в якому просив суд:
- усунути перешкоди у здійснені Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора №51202203 від 18.02.2020 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «ОЛАНТА ЛЕНД» на земельну ділянку з кадастровим номером №3222080700:03:011:0013;
- усунути перешкоди у здійснені Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора №51224103 від 19.02.2020 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «ОЛАНТА ЛЕНД» на земельну ділянку з кадастровим номером №3222080700:03:011:0027;
- усунути перешкоди у здійснені Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора №51219679 від 19.02.2020 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «ОЛАНТА ЛЕНД» на земельну ділянку з кадастровим номером №3222080700:03:011:0028;
- усунути перешкоди у здійснені Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора №51217442 від 19.02.2020 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «ОЛАНТА ЛЕНД» на земельну ділянку з кадастровим номером №3222080700:03:011:0016;
- усунути перешкоди у здійснені Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора №51218577 від 19.02.2020 про реєстрацію права приватної власності ТОВ «ОЛАНТА ЛЕНД» на земельну ділянку з кадастровим номером №3222080700:03:011:0019;
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки з кадастровими номерами 3222080700:03:011:0013 від ТОВ «ОЛАНТА ЛЕНД»;
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки з кадастровими номерами кадастровими номерами 3222080700:03:011:0027 від ТОВ «ОЛАНТА ЛЕНД»;
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки з кадастровими номерами кадастровими номерами 3222080700:03:01 1:0028 від ТОВ «ОЛАНТА ЛЕНД»;
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки з кадастровими номерами кадастровими номерами 3222080700:03:011:0016 від ТОВ «ОЛАНТА ЛЕНД»;
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення, шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки з кадастровими номерами кадастровими номерами 3222080700:03:011:0019 від ТОВ «ОЛАНТА ЛЕНД».
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначених відповідно до них правовідносин а також доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог статті 47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
При цьому, об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Так, прокурором об'єднано вимоги про усунення перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження шляхом скасування відповідних рішень державних реєстраторів та повернення на користь держави 5 земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 3222080700:03:011:0013; 3222080700:03:011:0027; 3222080700:03:011:0028; 3222080700:03:011:0016; 3222080700:03:011:0019.
Як встановив суд першої інстанції, вказані вище земельні ділянки безоплатно передано у приватну власність 5 громадян, у подальшому на підставі 5 різних договорів купівлі-продажу земельні ділянки були продані ОСОБА_1 , після чого останній відчужив їх ТОВ «ОЛАНТА ЛЕНД».
Підстави позову, які позивач об'єднав у одному позові є різними та не об'єднані спільними доказами, так для встановлення фактичних обставин справи та перевірки їх доказами судом має бути досліджено кожен з 5-ти актів на право власності вказаних вище земельних ділянок виданих 5-ти різним громадянам, кожен договір на підставі яких їх було відчужено в подальшому.
Також кожне з рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки є самостійною підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків та кожен з них тягне самостійні цивільно-правові наслідки.
Поряд із цим, заявлені вимоги не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки задоволення вимог стосовно кожної земельної ділянки не залежить одна від одної.
Аналізуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Заявлені позивачем вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення та не пов'язані поданими доказами, а тому не можуть вважатися однорідними, а відтак і норми статті 173 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку не можуть бути застосовані.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем при поданні позову вимог статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо об'єднання позовних вимог, оскільки стосується 5-х різних земельних ділянок, речові права на які виникли на підставі окремих правочинів, та не пов'язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами.
Крім того, сумісний розгляд заявлених позивачем вимог вкрай ускладнюватиме вирішення спору в межах строків, встановлених Господарським процесуальним кодексу України, та перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін.
Посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду відхиляються колегією суддів, оскільки такі висновки зроблені Верховним Судом з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.
3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор не довів, що повернення йому позовної заяви спричинило порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів, оскільки прокурор не позбавлений права звернутись з самостійними позовними заявами щодо кожної земельної ділянки.
4. ВИСНОВКИ СУДУ:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Заявником за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів не доведено, що подана ним позовна заява не містить порушення норм процесуального законодавства, на які послався суд першої інстанції.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відхиляє доводи прокурора, що заявлені позовні вимоги є однорідними, такими що виникли на виконання одного розпорядження, земельні ділянки складають єдиний масив, то спільний розгляд вимог про усунення перешкод у користуванні декількома земельними ділянками є доцільним, оскільки право відповідача на спірні земельні ділянки обґрунтовуються різними доказами, кожен з яких потребує належного дослідження, а тому спільний розгляд заявлених позовних вимог суд апеляційної інстанції не може визнати доцільним.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу суду прийнято у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі №911/3293/23 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі №911/3293/23 залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
1. Апеляційну скаргу Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі №911/3293/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 06.11.2023 у справі №911/3293/23 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано після виходу судді Станіка С.Р. з відпустки 07.03.2024.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді С.Р. Станік
С.А. Гончаров