Єдиний унікальний № 946/10133/23
Провадження № 1-кп/946/299/24
Іменем України
07 березня 2024 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023164220000050, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мирне Кілійського району Одеської області (далі - с. Мирне), громадянина України, з середньою спеціальною освітою, інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідника секції станкових протитанкових гранатометів групи гранатометів прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 , не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК),
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисниця ОСОБА_5 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1. ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, призваним за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідника секції станкових протитанкових гранатометів групи гранатометів прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 у військовому званні «сержант», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, 19.09.2023 о 08:00 год. не з'явився вчасно на військову службу до розташування комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону ім. О. Жуковського Державної прикордонної служби України, та до 13.12.2023 ухилявся від проходження військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби, до моменту його затримання та доставляння до другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованому у м. Миколаєві, який розташований по вул. Мечникова, 59-а в м. Одеса.
2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК, а саме нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Частина статті КК, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
3.Кримінальний кодекс України
«Стаття 407. Самовільне залишення військової частини або місця служби
…
5. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.»
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позицій, суд за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, що стосуються його особи та заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. Він детально розповів про обставини кримінального правопорушення та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, про те, що він не з'явився на службу без поважних причин, та пояснив, що він з 04.03.2022 був мобілізований за призовом на військову службу. Перед цим він проходив військову службу за контрактом з 27.12.2017 до 27.12.2020. Після його мобілізації він проходив службу в прикордонному загоні Державній прикордонній службі України у м. Вилкове, але він бажав проходити службу у штурмових підрозділах, які задіяні у бойових діях, з метою захисту України від нападу ворога. У зв'язку з цим він неодноразово звертався з приводу його переведення та писав рапорти, але його перевели лише у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що також його не влаштовувало. У зв'язку з цим у нього стався нервовий зрив, і він після вихідних не вийшов на службу 19.09.2023. А 13.12.2023 під час його прогулянки з дівчиною у м. Одесі його затримали на підставі ухвали суду, і з того часу він перебуває під вартою. Обвинувачений також зазначив, що з точки зору закону у нього не було поважних причин не з'являтися на службу.
6.Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінального правопорушення, та з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався у встановленому порядку, та діяв станом на момент вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, тобто станом на 19.09.2023 - 13.12.2023, відповідно до Указів Президента України №451/2023 від 26.07.2023 та №734/2023 від 06.11.2023, затверджених Законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» № 3275-IX від 27.07.2023 та №3429-ІХ від 08.11.2023 відповідно, а також діючи в межах висунутого обвинувачення згідно обвинувального акту відповідно до ст.337 КПК, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 407 КК.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
7.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.
8.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися під час судового розгляду, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
Мотиви призначення покарання
9.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
10.Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби.
11.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні. Орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.
12.Суд також враховує те, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності та має бажання надалі проходити військову службу в штурмових підрозділах, які приймають участь у бойових діях.
13.Разом з викладеним також слід врахувати й те, що обвинувачений ОСОБА_3 з урахуванням об'єктивних обставин того, що на території України триває воєнний стан, будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, незалежно від місця служби зобов'язаний був непорушно дотримуватися Конституції України і законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свої навички і майстерність, а також твердо знати й зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватися правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно перебувати у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу командира (начальника).
14.Але обвинувачений ОСОБА_3 , як військовослужбовець будучи зобов'язаним беззаперечно дотримуватись Конституції України, Законів України, Військової присяги, вимог статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків, під час воєнного стану ухилився від виконання обов'язків військової служби та не з'явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби (а саме майже три місяці), проводячи час на власний розсуд. Вказаними діями він подав іншим військовослужбовцям ганебний приклад нехтування вимогами військової дисципліни, що в свою чергу підриває не лише боєготовність військових формувань, але й авторитет Збройних Сил України в цілому.
15.За таких обставин, хоча й обвинувачений ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, намагався перевестися на військову службу у штурмові підрозділи, які задіяні в бойових діях, що й було підставою для вчинення розглядуваного кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений щиро розкаявся та у нього відсутні обставини, що обтяжують його покарання, звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, не може вважатися необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, у зв'язку з цим ОСОБА_3 слід призначити реальне покарання у виді позбавлення волі, але в нижніх межах санкції. Судом також не встановлені підстави й для застосування положень ст. 69 КК.
16.Суд дійшов висновку, що призначення такого покарання у нижніх межах санкції буде необхідним, достатнім та дієвим заходом для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
17.Про неможливість застосування положень ст. 75 КК у подібних ситуаціях неодноразово наголошував і Верховний Суд у постановах від 04.05.2023 у справі № 344/4817/22, від 07.02.2023, провадження №51-3759км22, від 22.12.2022, провадження № 51-3061км22.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
18.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні був затриманий 13.12.2023 та досі перебуває під вартою, у зв'язку з тим, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.12.2023 відносно нього був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого продовжувався у встановленому законом порядку та спливає 28.03.2024.
19.Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, з метою виконання вироку та запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, строк його тримання під вартою має бути продовжений до набранням вироком законної сили.
20.У силу вимог ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув'язнення з 13.12.2023 до набрання вироком законної сили має бути зараховане у строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
2.Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
3.Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту, тобто з 13 грудня 2023 року, зарахувавши йому таким чином згідно ч. 5 ст. 72 КК в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 13 грудня 2023 року до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.
4.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
5.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
6.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
7.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
8.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1