Справа № 496/1691/24
Провадження № 1-кс/496/832/24
06 березня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
слідчий суддя - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП №2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна, за матеріалами кримінального провадження №12024163250000057 від 02.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,
Слідчий СВ ВП №2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт із подальшою забороною розпорядження та відчуження, без заборони користування на тимчасово вилучене майно, отримане 02.03.2024 року під час огляду місця події, а саме: - транспортний засіб марки «ВАЗ 2104», синього кольору, д.н. НОМЕР_1 , 2006 року випуску.
Своє клопотання слідчий мотивує тим, що до ч/ч ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області надійшла заява ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що в ніч з 27.02.2024 року на 28.02.2024 року невідома особа з подвір'я на території домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , заволоділа його автомобілем марки «ВАЗ» 2104, синього кольору, державний номер НОМЕР_1 , чим спричинили йому матеріального збитку.
За даним фактом, 02.03.2024 СВ ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області внесені відомості до ЄРДР №12024163250000057 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у інше сховище.
В ході досудового розслідування, 02.03.2024 року проведено огляд за адресою: АДРЕСА_2 , координати 46,50427°С,30,61125°В, в ході огляду виявлено та вилучено: - три папілярні узори пальців; - один папілярний фрагмент долоні; - транспортний засіб марки «ВАЗ 2104», синього кольору, д.н. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, що належить ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , користувачем та фактичним власником якого являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , користується мобільним телефоном НОМЕР_3 , який саме надав дозвіл працівникам поліції на проведення огляду транспортного засобу.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вилучені предмети є речовими доказами, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а їх повернення може призвести до втрати доказів, тому виникла необхідність у накладенні арешту на вказані речі, для подальшого збереження доказів та проведення судових експертиз., у зв'язку з чим слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, однак в прохальній частині клопотання просив розглянути арешт майна без участі слідчого та прокурора.
Власник транспортного засобу ОСОБА_5 та користувач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
Неприбуття у судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п.1 ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку, арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України,зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України,з якою пов'язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з положень наведених норм права, майно, яке, на переконання органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак наведених в ст. 98 КПК України може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого.
Відповідно до положень ч.3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймаються у формі постанови.
Відповідно до постанови про долучення до кримінального провадження речових доказів та передачу їх на зберігання від 02.03.2024 року, було визнано у кримінальному провадженні №12024163250000057 речовим доказом - три папілярні узори пальців; один папілярний фрагмент долоні; транспортний засіб марки «ВАЗ 2104», синього кольору, д.н. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, які вилучені в ході огляду місця події.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вилучений автомобіль мопед марки «ВАЗ 2104», синього кольору, д.н. НОМЕР_1 , 2006 року випуску є речовим доказом в рамках кримінального провадження, відповідно до ст. 98 КПК України, враховуючи необхідність проведення подальших досліджень та судових експертиз, з метою забезпечення збереження речового доказу, запобігання приховування, втрати, знищення майна, є підстави для накладення арешту на вилучене майно, для запобігання можливості відчуження та розпорядження транспортного засобу, суд вважає за доцільне застосувати заборону відчуження та розпорядження ним.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного слідчим клопотання.
Керуючись ст. ст. 98,170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ВП №2 Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт із подальшою забороною розпорядження та відчуження, без заборони користування на тимчасово вилучене майно, отримане 02.03.2024 року під час огляду місця події за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Республіканська, 13 А, а саме: на транспортний засіб марки «ВАЗ 2104», синього кольору, д.н. НОМЕР_1 , 2006 року випуску.
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1