Справа № 496/690/24
Провадження № 1-кс/496/823/24
05 березня 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Біляївка матеріали клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
04 березня 2024 року до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, відповідно до якого просить скасувати арешт з майна, яке належить ОСОБА_4 .
Вказане клопотання мотивоване тим, що в зв'язку із зміною місця проживання ОСОБА_4 04.07.2023 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де став на облік. 11.07.2023 року його було направлено на військово-лікарську комісію з визначенням його придатності до військової служби. За результатами військово-лікарської комісії ОСОБА_4 було визнано непридатним до військової служби за станом здоров'я на підставі ст. 52-А графи II наказу МО України № 402, видана відповідна довідка № 15/2/72 від 11.07.2023 року. 11.07.2023 року ОСОБА_4 було виключено з військового обліку, про що ІНФОРМАЦІЯ_2 , видано тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 . 24.01.2024 року під час проходження перевірки на пункті пропуску «Паланка» при перетині державного кордону з р. Молдова, співробітниками НП в Одеській області вищезазначені документи було вилучено з підстав, що вони нібито мають ознаки підробки. 25.01.2024 року дізнавачем сектору дізнання Біляївського РВ НП в Одеській області направлено до Біляївського районного суду в Одеській області клопотання про накладання арешту на вилучене під час огляду місця події майно ОСОБА_4 29.01.2024 року слідчим суддею Біляївського районного суду Одеської області накладено арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_1 та довідку військово-лікарської комісії про визнання непридатним до військової служби за станом здоров'я на підставі ст. 52-А графи II наказу МО України № 402, № 15/2/72 від 11.07.2023 року. На теперішній час відсутні будь які відомості вважати, що вище перераховане арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується, слідство не володіє жодною із вагомих підстав, яка б стала основою для подальшого позбавлення власника майна ОСОБА_4 вільно ним розпоряджатися. Відомості отримані у ІНФОРМАЦІЯ_2 не підтверджують але і не спростовують невидання відповідних документів. До даного часу ОСОБА_4 не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні внесеному за яким майно, що йому належить було арештовано, у зв'язку з чим представник заявника звернулася до суду з вказаним клопотанням.
До судового засідання з'явилася представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 , разом з тим, враховуючи ту обставину, що слідчий суддя перебував в колегії суддів в іншому кримінальному провадженні №496/177/23, тому засідання по розгляду клопотання про скасування арешту було відкладено на іншу годину, про що було повідомлено адвоката ОСОБА_3 .
Потім до судового засідання представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 не з'явилася, її не явка не перешкоджає розгляду даного клопотання за наявними матеріалами.
Т.в.о. дізнавача та прокурор до судового засідання не з'явилися, разом з тим від прокурора до суду надійшла заява, відповідно до якої просив клопотання адвоката ОСОБА_3 (яка діє в інтересах ОСОБА_4 ) про зняття арешту з тимчасово вилученого майна залишити без задоволення враховуючи, що на даний момент триває досудове розслідування та зняття арешту може негативно вплинути на виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України та на можливість повного, всебічного та неупередженого встановлення обставин, передбачених ст. 91 КПК України. Серед іншого, в розпорядження органу досудового розслідування досі не надійшло відповіді з ІНФОРМАЦІЯ_1 на запит, наданий в порядку ст. 93 КПК України щодо того, чи перебуває ОСОБА_4 на військовому обліку та чи проходив військово-лікарську комісію. Крім цього, вирішується питання щодо призначення судових експертиз щодо потенційного предмету кримінального правопорушення.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, а також заяву прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 29.01.2024 року, за матеріалами кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України накладено арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 11.07.2023 та довідку ВЛК № 15/2/72 від 11.07.2023, видані ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_4 , які належать останньому, які були вилучені та упаковані до експертного сейф-пакету № RIC 2000498, вилучені в ході огляду місця події за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Маяки, на пункті пропуску «Маяки-Удобне», 49 км. траси Одеса-Рені, із застосуванням заборони відчуження, користування, розпорядження.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно тимчасовим вилученням майна.
З аналізу ст. ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт, мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Разом з тим, представник заявника жодним чином не обґрунтовує, що арешт майна було накладено безпідставно, а також, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, що свідчить про те, що клопотання про скасування арешту майна є необґрунтованим.
В матеріалах долучених до клопотання міститься копія відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресована адвокату ОСОБА_3 , зі змісту якого вбачається, що у зв'язку з проведенням правоохоронними органами слідчо-оперативних заходів наприкінці літа та на початку осені 2023 року в ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вилученням військово-облікових документів військовозобов'язаних, та іншої документації, на даний час не має змоги підтвердити або спростувати факт проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_4 , видачі ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки ВЛК.
Слідчий суддя погоджується з думкою прокурора, викладеною у його заяві, про те, що на даний момент триває досудове розслідування та зняття арешту може негативно вплинути на виконання завдань кримінального провадження, та на можливість повного, всебічного та неупередженого встановлення обставин справи, крім того в розпорядження органу досудового розслідування досі не надійшло відповіді з ІНФОРМАЦІЯ_1 на запит щодо того, чи перебуває ОСОБА_4 на військовому обліку та чи проходив військово-лікарську комісію, та на даний час вирішується питання щодо призначення судових експертиз щодо потенційного предмету кримінального правопорушення.
Викладене в сукупності свідчить, що особа, яка подала клопотання поверхнево підійшла до питання оформлення клопотання про скасування арешту майна, що з урахуванням необґрунтованості клопотання про скасування арешту майна, не підтверджені викладених у ньому обставин жодними доказами, свідчить про те, що таке клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що заявник та його представник в судове засідання не з'явилися, тим самим не підтримали його у судовому засіданні, а крім того фактично не довели, що арешт майна було накладено необґрунтовано, а також, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на даний час відпала, що свідчить про те, що клопотання про скасування арешту майна є необґрунтованим, з урахуванням принципу диспозитивності передбаченого ст. 26 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Керуючись ст. 7, 9, 174 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подано відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1