Справа № 495/14215/23
про залишення позовної заяви без руху
05 березня 2024 року м. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
ОСОБА_1 , місце мешкання: АДРЕСА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , місце мешкання: АДРЕСА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради, юридична адреса: вул.Михайлівська 56, м.Білгород-Дністровський, Одеської області про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання малолітньої дитини із батьком та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, були передані на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О..
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.12.2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
В зв'язку з відстороненням від здійснення правосуддя судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О. цивільна справа №495/14215/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, згідно розпорядження №347 від 04.03.2024 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу передана на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Заверюха В.О..
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній заяві повинен бути зазначений виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, а саме позивач в своєму позові вказує, що після розірвання шлюбу малолітня дитина проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на його повному утриманні.
Проте позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та повністю знаходиться на її утриманні. Докази факту проживання дитини з матір'ю (батьком) носять офіційний характер, як то довідка або акт про спільне проживання матері (батька) і дитини, які видаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, Центром надання адміністративних послуг за встановленою формою.
Крім того, позивач зазначає, що його матеріальний стан дозволяє в повній мірі забезпечити дитину, відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо утримання та виховання дитини, фактично відповідач самоусунулась від виховання дитини, однак позивачем також не надано доказів на підтвердження цих фактів.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України.
Згідно із ч.4, 5 ст.19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Однак, позивачем не зазначено чи звертався останній до відповідного органу опіки та піклування з питанням позбавлення батьківських прав та чи розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
При цьому, у позові відсутні будь-які дані з приводу того, чи вживалися до відповідача будь-які заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази. Збір означеної доказової бази є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав. Такий етап можна назвати підготовчим й основним. Далі процес позбавлення батьківських прав можна умовно поділити на 3 етапи: 1 етап - етап звернення з відповідною заявою про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини; 2 етап - судовий етап; 3 етап - виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав.
Позивач не зазначив відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, як цього вимагає п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України.
Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
В позові позивач зазначив, що на теперішній час дитина проживає з ним, проте докази зазначеного в матеріалах позову відсутні, що позбавляє суд перевірити наявність у позивача підстав звернення із зазначеним позовом до суду.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі Закон).
Згідно ч.1 ст.2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 1 січня 2024 року розмір судового збору визначається від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється на 1 січня календарного року. З 1 січня 2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до Державного бюджету складає 3 028 гривні.
Відповідно до пп.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211 грн. 20 коп..
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається у прохальній частині позову, позивач просить позбавити відповідача батьківських прав та визначити місце проживання дитини разом з ним.
До позову позивачем долучено квитанцію №78424291 від 28.12.2023 року про сплату судового збору у розмірі 1073 грн. 60 коп..
Отже, позивачем повинен бути сплачений судовий збір ще одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1 211 грн. 20 коп..
Статтею 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Відповідно до положень ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно ч.12 ст.187 ЦПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до положень ч.13 ст.187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 187 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір»
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору служба у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини з батьком та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном у п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до положення ч.13 ст.187 ЦПК України у разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків у встановлений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу до виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Заверюха В.О.