Справа №591/4390/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/159/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - продовження строків тримання під вартою
26 лютого 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду в м. Суми, у режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 січня 2024 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 січня 2024 року, на задоволення клопотання старшогослідчого СУ ГУНП в Сумській області, підозрюваному ОСОБА_7 було продовжено строк дії застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, до 29 лютого 2024 року, включно.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, вважаючи його незаконним, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Вимоги поданої апеляційної скарги захисник обґрунтовує тим, що жодний ризик, зазначений у клопотанні слідчого, фактично не доведений.
Крім того, 18 вересня 2023 року ОСОБА_7 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, згідно якої він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у складі організованої групи, поєднаний з погрозою застосування насильства до потерпілого та його застосуванням, суть якої та кваліфікуючі ознаки на вимогу останнього, слідчим роз'яснені не були.
Апелянт зазначає, що під час розгляду клопотання слідчого, ним було звернуто увагу слідчого судді щодо неправильної кваліфікації дій підозрюваного та відсутність у його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, з врахуванням певної поведінки потерпілого ОСОБА_9 , що до уваги так прийнято і не було, як і не було враховано те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, перебуває у шлюбі, має постійне місце проживання, допомагає матері-інваліду, займається волонтерською діяльністю, позитивно характеризується, має подяки.
Крім того, як зазначає апелянт, ним до матеріалів клопотання було долучено витяг з ЄРДР від 17 листопада 2023 року за його зверненням до службової особи прокуратури Сумської області щодо умисного нанесення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень працівниками ГУНП в Сумській області у ДУ «Сумський слідчий ізолятор», що робить перебування останнього в умовах вказаної установи небезпечним для його життя, що враховано слідчим суддею, також, не було, як і не було враховано доданий гарантійний лист про працевлаштування ОСОБА_7 на підприємстві за визначеною посадою.
Апелянт вказує, що фактично ОСОБА_7 не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування чи суду та незаконно впливати на свідків та потерпілого, вказані ризики жодним чином не доведені, які і не доведено неможливість застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, в той час як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на особу підозрюваного, є невмотивовано жорстоким.
При цьому, захисник посилається і на те, що клопотання про продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу було подано неуповноваженою особою на звернення з таким клопотанням, оскільки, з огляду на завершення досудового слідства та відкриття матеріалів, такими повноваженнями наділений прокурор у кримінальному провадженні.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, яка вважала рішення слідчого судді законним та обґрунтованим, просила залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст.ст.177,178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу, слідчим суддею вищезазначені вимоги Закону було дотримані у повному обсязі.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023200000000029 від 04 лютого 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України.
07 липня 2023 року ОСОБА_7 було затримано у порядку ст. 208 КПК України,08 липня 2023 року останньому повідомлено про підозру у вчинені вказаних кримінальних правопорушень і в цей же день застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який ухвалами слідчих суддів було неодноразово продовжено, останній раз до 08 січня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 03 жовтня 2023 року строк досудового розслідування даного кримінального провадження продовжено до 08 січня 2024 року.
На підставі доручення прокурора у кримінальному провадженні, 22 грудня 2023 року стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до його матеріалів.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, слідчий вмотивував його тим, що повідомлена останньому підозра є обґрунтованою, а ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, залишаються актуальними і запобігти їм шляхом застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, неможливо.
Розглядаючи вказане клопотання слідчого, слідчим суддею було встановлено, що пред'явлена ОСОБА_7 підозра є обґрунтованою, а ризики, про які вказував слідчий у клопотанні, а саме, що останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших підозрюваних та вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити те, в якому підозрюється, на даний час не зменшились та існують.
При цьому, слідчим суддею було враховано, що ОСОБА_7 є раніше неодноразово судимою особою, ніде не працює, не має постійного джерела доходу та міцних соціальних зав'язків, підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів із застосуванням насильства до потерпілого.
Саме з врахуванням вищезазначеного, слідчий суддя і дійшов висновку про доцільність продовження підозрюваному строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання, що забезпечить його належну процесуальну поведінку під час досудового слідства та у суді, з яким колегія суддів погоджується в повному обсязі та ставити під сумнів його законність та обґрунтованість підстав не вбачає.
Що стосується доводів апелянта про те, що дії ОСОБА_7 за ч.4 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК України, з врахуванням певної поведінки потерпілого ОСОБА_9 , кваліфіковані невірно, то вони є безпідставними, оскільки питання правильності кваліфікації дій особи, її винуватість чи невинуватість на даному етапі кримінального провадження не переглядаються і зазначені обставини будуть предметом розгляду суду, який розглядатиме дане кримінальне провадження та прийматиме у даній справі остаточне рішення по суті.
Крім того, доводи апелянта про те, що слідчим суддею не було враховано наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, що він перебуває у шлюбі, має допомагати матері-інваліду, займається волонтерською діяльністю, позитивно характеризується, має подяки, то вони спростовуються змістом оскаржуваної ухвали, з якої вбачається, що вказані дані були визнані такими, що не зменшують наведених ризиків перешкоджання кримінальному провадженню.
Також, зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається і те, що предметом розгляду слідчого судді були доводи захисника про те, що слідчий не уповноважений на стадії відкриття матеріалів подавати будь які клопотання, а це має робити прокурор, на що є посилання і в апеляційній скарзі.
На спростовування таких доводів, слідчим суддею вірно зазначено, що відповідно до положень п.5 ч.1 ст. 3, ч.1 ст. 291 КПК України слідчий має право вчиняти процесуальні дії безпосередньо до направлення обвинувального акту до суду. Крім того, слідчим суддею було вірно вказано, що відповідно до ч.6 ст. 199 КПК України, з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу звертається до слідчого судді слідчий за погодженням з прокурором або прокурор, тоді як лише прокурор вправі звернутися з такого роду клопотанням до слідчого судді до проведення підготовчого судового засідання судом, тобто після направлення обвинувального акту до суду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що дані про те, що у даному провадженні складено обвинувальний акт, який скеровано до суду, відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя надав належну оцінку усім обставинам провадження та дійшов вірного висновку про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підстав для зміни якого на більш м'який, як просить в апеляційній скарзі захисник, колегією суддів не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст.404,407,418,419,422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02 січня 2024 року, якою підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4