Справа №642/5293/23 Головуючий 1 інстанції: Пашнєв В.Г.
Провадження №33/818/327/24 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
06 березня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю захисника Шинкарьової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Шинкарьової Н.В. на постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 14 грудня 2023 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також стягнено зі ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Судом встановлено, що 06 вересня 2023 року о 04-45 годині в м.Харкові по провулку 2-Степовий, 5 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 7310, за результатами якого спроба позитивна - 0,61 %. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Шинкарьова Н.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_2 не погодився з результатами газоаналізатору Drager Alkotestта просив інспектора направити його до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вказала, що працівники поліції не забезпечили доставку водія до медичного закладу, чим змусили останнього в цей же день самостійно звернутися до КЗОЗ Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи для проведення судово-медичного дослідження. Зазначила, що надані відеозаписи є недопустимим доказом, оскільки не містять відображення цілісної картини події та обстановки. Вважає, що ОСОБА_2 не мав ознак алкогольного сп'яніння, а тремтіння пальців рук, пов'язане з нервовим станом водія та наслідками перенесеного інсульту.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення захисника Шинкарьової Н.В., яка апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, а тому апеляційний розгляд проведено за його відсутності.
Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 516004 від 06 вересня 2023 року, яким зафіксовано факт порушення пункту 2.9а ПДР України; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; цифрові показники спеціального технічного засобу «Drаger Alcotest 7510» № ARLМ-0296; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; дані відеозаписів із нагрудної камери інспектора патрульної поліції.
Доводи захисника Шинкарьової Н.В. про не згоду ОСОБА_2 з результатами газоаналізатору є необґрунтованими та суперечать даним відеозаписів відповідно до яких останній з результатом проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу газоаналізатора Drager Alkotest 7310 на місці зупинки транспортного засобу погодився (диск АЛ 8807 ААД 516004 14 хв. 37 с.).
Відповідно до ст.ст.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп'яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З матеріалів справи вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Вирішення їх наявності чи відсутності відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп'янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння.
Таким чином, доводи захисника про відсутність у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння носять суб'єктивний характер.
Щодо недоставляння працівниками поліції ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП огляд проводиться в закладах охорони здоров'я лише у разі незгоди водія з результатами проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Враховуючи, що ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, про що свідчать його підпис у акті огляду та дані відеозаписів, у працівників поліції були відсутні підстави для доставлення останнього до найближчого закладу охорони здоров'я (а.с.5).
Посилання сторони захисту про недопустимість наданих відеозаписів, в якості доказу, через те, що вони на думку сторони захисту не мають цілісної картини події та обстановки, не приймаються до уваги, оскільки зазначені відеозаписи надані відповідними посадовими особами та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу, що є обов'язковим відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції критично поставився до того, що ОСОБА_1 самостійно без поліцейських звернувся до КЗОЗ Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи для проведення судово-медичного дослідження та отримав висновок фахівця №615-2023, з чим погоджується апеляційний суд.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 14 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Шинкарьової Н.В. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня