Справа №638/17735/23 Головуючий 1 інстанції: Рибальченко Л.М.
Провадження №33/818/336/24 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
06 березня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі:
- головуючого судді Люшні А.І.,
- за участю особи, яку притягнуто
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
- захисника Біленького Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Біленького Д.В. на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 грудня 2023 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно постанови 10 листопада 2023 року о 20 годині 07 хвилин, в м.Ізюм по вул.Соборна, 39 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lada Niva н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився на відео, яке зафіксовано на бодікамери «Тексар №35».
В апеляційній скарзі захисник Біленький Д.В. просить постанову скасувати та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що працівниками поліції під час попереднього огляду водія на місці зупинки транспортного засобу та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не залучалися свідки. Наголосив, що матеріали справи не містять відомостей про роз'яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст.268 КУпАП. Вказав, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння складено працівниками поліції після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вважає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння та неодноразово висловлював бажання пройти в закладі охорони здоров'я огляд на стан алкогольного сп'яніння. Надані відеозаписи є недопустимим доказом, оскільки не містять відображення цілісної картини події та обстановки.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисника Біленького Д.В., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч.1 ст.9 КпАП України.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.2.5 ПДР України, передбаченої ч.1 ст.130 КпАП України, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази сукупності наступних обставин:
- керування особою транспортним засобом у конкретний час і місці;
- вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд для встановлення наявності чи відсутності стану алкогольного сп'яніння;
- наявність категоричної відмови особи пройти відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан такого сп'яніння.
Законодавець передбачив відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння з метою унеможливити уникнення відповідальності особою, яка знаходиться у відповідному стані та просто відмовляється від проходження будь якого огляду.
При цьому обов'язковому доказуванню підлягають саме обставини такої відмови, чи відмовляється особа від проходження відповідного огляду з власної ініціативи чи під дією певних факторів чи впливом інших чинників, що унеможливлюють на думку водія проходження відповідного огляду.
Суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.
У п.4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Матеріали справи не містять об'єктивних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 порушень ПДР України, що свідчило про необхідність зупинки автомобіля працівниками поліції відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про національну поліцію», якими передбачено чіткий перелік підстав зупинення працівниками поліції автомобілів.
Дійсно, свобода пересування є конституційним правом кожної людини, котра законно перебуває на території України (ст.33 Конституції України), тому зупинка автомобіля повинна відбуватись на підставах та в порядку, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» та ПДР України. Вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу вказаний в ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».
Так, згідно до правил, визначених п.5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
Відповідно до рапорту поліцейського ВРПП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Чєрних Д.Ю. від 10 листопада 2023 року під час патрулювання поліцейськими м.Ізюм по вул.Соборна, 29 до них підійшов незнайомий чоловік та повідомив, що водій транспортного засобу Lada Niva н.з. НОМЕР_1 керує автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння, після чого по вул.Соборна, 39 ними було виявлено та зупинено вказаний автомобіль для перевірки наявної інформації згідно ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.6).
Як слідує з матеріалів справи співробітниками поліції анкетних даних чи місця реєстрації особи, яка повідомила їм про можливе вчинення водієм транспортного засобу Lada Niva н.з. НОМЕР_1 адміністративного правопорушення, у вищевказаному рапорті не зазначено.
При цьому, відомості, вказані в рапорті поліцейського ВРПП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Чєрних Д.Ю. щодо повідомлення їм невідомою особою про наявність у водія автомобіля Lada Niva ознак алкогольного сп'яніння не містять такого підтвердження, даними відеозапису з бодікамер на яких ця особа за вищевказаних у рапорті обставин не зафіксована.
Наряду із цим, відповідно даним відеозаписів бодікамер після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейські не мотивували причину зупинки, отриманням ними інформації від невідомої особи з активною громадською позицією про наявність у водія автомобіля Lada Niva н.з. НОМЕР_1 ознак алкогольного сп'яніння.
З даних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння погодився, інспектор запитав у нього, як він бажає пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу чи в найближчому медичному закладі, на що останній відповів хоче пройти огляд в закладі охорони здоров'я в м.Харкові, на що йому було відмовлено.
Зазначені вище підстави свідчать про обґрунтованість відмови ОСОБА_1 від пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, оскільки зазначені дії працівників поліції визивали в нього сумніви у їх неупередженості.
Про відсутність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі свідчить відеозапис з бодікамер, згідно з яким останній на пропозицію інспектора отримав встановленого зразку Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП Ізюмської міської ради «Ізюмська міська лікарня Піщанської Богоматері». На підставі вказаного направлення у двогодинний строк, передбачений законом, ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у вищевказаному закладі охорони здоров'я у відповідного лікаря, за результатами якого у нього ознак алкогольного сп'яніння не встановлено, в наданих біологічних матеріалах вмісту алкоголю не виявлено (а.с.5, 11).
За таких обставин не можливо встановити відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника Біленького Д.В. - задовольнити
Постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1.ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня