Справа № 953/142/24 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/214/24 Доповідач: ОСОБА_2
26 лютого 2024 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- представника власника майна ОСОБА_6 ,
- власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.01.2024,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на незаконне рішення про арешт майна у кримінальному провадженні за № 22022220000000179 від 17.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 09.01.2024 до Київського районного суду м. Харковазвернувся ОСОБА_7 зі скаргою, в якій просив прийняти та розглянути дану скаргу (згідно ст.ст. 117, 138 КПК України); скасувати незаконну постанову про арешт майна від 22.09.2022 ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 22022220000000179 від 17.03.2022; провести розгляд даної скарги у присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (згідно ч. 3 ст. 306 КПК України); після розгляду скарги повернути йому її копію з відміткою (печаткою) Київського районного суду м. Харкова про реєстрацію та додатки до неї: лист (вих. № 03-08/К-253 від 11.12.2023) про режим роботи Київського районного суду м. Харкова, лист (вих. № 01-13/512/2023 від 29.12.2023); зобов'язати повернути незаконно арештоване майно згідно незаконної постанови ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 22022220000000179 від 17.03.2022 ОСОБА_7 .
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що повноваження слідчого судді розповсюджуються лише на стадію досудового розслідування у кримінальному провадженні, однак досудове розслідування закінчене направленням обвинувального акту до суду.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.01.2024 та постановити нову, якою задовольнити скаргу.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді незаконна та необґрунтована і постановлена з неповнотою з'ясування обставин справи.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи ОСОБА_7 та його представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 09.01.2024 до Київського районного суду звернувся ОСОБА_7 зі скаргою, в якій просив прийняти та розглянути дану скаргу (згідно ст.ст. 117, 138 КПК України); скасувати незаконну постанову про арешт майна від 22.09.2022 ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 22022220000000179 від 17.03.2022; провести розгляд даної скарги у присутності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (згідно ч. 3 ст. 306 КПК України); після розгляду скарги повернути йому її копію з відміткою (печаткою) Київського районного суду м. Харкова про реєстрацію та додатки до неї: лист (вих. № 03-08/К-253 від 11.12.2023) про режим роботи Київського районного суду м. Харкова, лист (вих. № 01-13/512/2023 від 29.12.2023); зобов'язати повернути незаконно арештоване майно згідно незаконної постанови ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 22022220000000179 від 17.03.2022 ОСОБА_7 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів справи СВ УСБ України в Харківській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000000179 від 17.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Постановою заступника прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 22.03.2022 накладено арешт на належне заявнику майно, а саме: мобільний телефон, водійське посвідчення та закордонний паспорт.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 22022220000000179 від 17.03.2022, обвинувальний акт по вказаному кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, 16.06.2022 було направлено до суду з обвинувальним актом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК України закриття кримінального провадження є однією з форм закінчення досудового розслідування.
У статті 24 КПК закріплено положення такої засади кримінального провадження, як забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Відповідно ж до ч. 1 цієї статті кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дії чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Проте, наданий час досудове розслідування закінчене.
При цьому закон надає право потерпілому оскаржити таку постанову дізнавача до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України.
Серед основних засад судочинства Конституція України визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на оскарження судового рішення.
Усталеною правовою позицією ЄСПЛ є те, що право на доступ до суду є елементом права на справедливий суд, гарантований ст. 6 Конвенції. У Рішенні «Голдер проти Об'єднаного Королівства», яке є основоположним у контексті тлумачення права на доступ до суду, ЄСПЛ зауважив, що «право доступу до правосуддя є однією з невід'ємних складових права, гарантованого п. 1 ст. 6. Це не поширювальне тлумачення, яке покладає нові зобов'язання на Договірні Держави: цей висновок ґрунтується на термінології першого речення п. 1 ст. 6, прочитаного в контексті даної статті, з урахуванням предмета та мети нормативного договору, яким є Конвенція, а також загальних принципів права» (п.36).
Тому скарга є необґрунтованою та такою, що спростовується матеріалами справи.
Будь-яких нових доводів, що спростовують правильність висновку слідчого апелянтом не зазначено.
Ухвала слідчого судді в цілому відповідає вимогам ст.ст.370,372 КПК України з урахуванням положень ч.1 ст.306 КПК України та Глави 26 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою, а тому підстав для її скасування за доводами апеляційної скаргине вбачає.
Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12.01.2024 щодо відмови у задоволенні скарги ОСОБА_7 на незаконне рішення про арешт майна у кримінальному провадженні за № 22022220000000179 від 17.03.2022 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді