Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/252/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
05.03.2024 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькомув режимі відеоконференції матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12022120000000061 стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.01.2024, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 24.03.2024 включно, без визначення розміру застави.
За участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6
У провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда перебуває кримінальне провадження № 12022120000000061 стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого за за ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255 КК України.
Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри останнього у вчиненні особливо тяжких злочинів, а тому на даний час ризики встановлені раніше, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, не зменшилися та продовжують існувати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.01.2024 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 24.03.2024 включно.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкції яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, не одружений, не має на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, не працює, що свідчить про відсутність у нього постійного джерела доходу, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції порушив його права на змагальність сторін і рівність перед законом України, а саме проігнорував та не взяв до уваги витяг про місце його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , а також довідку місцевої адміністрації селища Нове, м. Кропивницького про те, що він має неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та цивільну дружину ОСОБА_10 тобто має міцні соціальні зв'язки. Також, суд не взяв до уваги довідку захисника про його хронічні хвороби.
Крім того, зазначає, що згідно КПК України, суд який приймає рішення, також зобов'язаний брати до уваги раніше застосований до нього запобіжний захід в інших кримінальних провадженнях. Так, у 2019 році в іншому кримінальному провадженні, по якому він вже відбув покарання, до нього був застосований запобіжний захід у виді особистого зобов'язання і який він жодного разу не порушив.
Отже, ризик переховування його від правосуддя не може оцінюватись лише виключно на підставі суворості можливого покарання.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, думка прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Як вбачається з виділених матеріалів судового провадження № 405/1375/23 у провадженні Ленінського районного суду м. Кіровограда перебувають матеріли кримінального провадження № 12022120000000061 стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого за за ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , дотримався вказаних вище вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено колегією суддів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та, що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах кримінального провадження за № 405/1375/23, в судовому засіданні судом першої інстанції, в порядку ст. 331 КПК України, розглянуто клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , з обґрунтуванням доцільності продовження саме даного запобіжного заходу.
Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, дають достатні підстави вважати, що і на даний час не зменшелися та продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме того, що обвинувачений може перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на свідків, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Також, колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відпала необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжному заході у виді тримання під вартою.
Вищезазначені обставини на переконання колегії суддів є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи. Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.
Крім того, на переконання колегії суддів матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.
Тому, апеляційні доводи обвинуваченого про необґрунтованість продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає безпідставними.
Враховуючи вищенаведене, районний суд при розгляді даного клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченимінкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв'язку із чим посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення вимог Кримінального процесуального Закону при її винесенні, на переконання колегії суддів, є безпідставними.
Отже, колегія суддів вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_6 не може бути забезпечена застосуванням менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки останній на даний час становить підвищену суспільну небезпеку, а саме у нього наявний високий ризик можливості переховування від суду та з метою уникнення кримінальної відповідальності, наявний ризик впливу на свідків, а також за відсутності постійного місця роботи та необхідних коштів для його існування, ризик вчинення нового кримінального правопорушення.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.01.2024, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 24.03.2024 включно, без визначення застави - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2