Суддя Черняк В. Г.
Справа № 644/5164/23
Провадження № 2/644/1031/24
04.03.2024
04 березня 2024 року м. Харків.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді - Черняка В.Г.,
за участю:
секретаря судових засідань - Анохіної А.О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Маюрнікової В.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що у червні 2023 р. він отримав від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коляди Ю.С. лист за вих. №240 від 01.06.2023 р., в якому повідомлялось, що після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , була відкрита спадкова справа №147/2022 (номер справи у Спадковому реєстрі 69738799) та виявлений заповіт, посвідчений 30.06.2017 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Чудовською М.С. за реєстром № 1332, за яким ОСОБА_4 на випадок смерті заповідала йому усе належне їй майно. У зв'язку із цим йому було запропоновано звернутися до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коляда Ю.С. та повідомити чи бажає він прийняти спадщину за заповітом з метою подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 він звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коляда Ю.С. із заявою щодо оформлення своїх спадкових прав на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 . Однак, постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коляда Ю.С. від 14.06.2023 р. йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, мотивуючи відмову тим, що на час відкриття спадщини він не був зареєстрований разом зі спадкодавцем та не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Проте, вважає що встановлений законом строк для прийняття спадщини був пропущений з причин, які пов'язані з об'єктивними та непереборними труднощами для своєчасного подання до органів нотаріату заяви, оскільки він не є ріднею ОСОБА_4 та не належить до кола її спадкоємців за законом. Про факт смерті ОСОБА_4 дізнався із листа нотаріуса від 01.06.2023 р., тобто після спливу строку для подання заяви про прийняття спадщини, який закінчився 02.02.2023 р. Між тим, нотаріусом не були виконані всі можливі дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини. Тому, просить суд визнати причини пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 поважними та визначити додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою суду від 27.07.2023 року провадження по справі відкрито, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.
06.07.2023 року відповідачем ОСОБА_1 надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_3 не визнає в повному обсязі, посилаючись на те, що твердження позивача суперечить фактичним обставинам справи, а саме, як вбачається з матеріалів справи приватний нотаріус Харківського МНО Коляда Ю. 01.06.2023 року повторно сповістила ОСОБА_3 про те, що 28.09.2022 р. при відкритті спадкової справи після смерті померлої ОСОБА_4 був виявлений заповіт, згідно якого ОСОБА_4 заповідала ОСОБА_3 все належне їй майно. Тобто, в період з 28.09.2022 р. до 01.06.2023 р. позивач ОСОБА_3 вже був повідомлений нотаріусом про відкриття спадщини, однак не скористався своїм правом подати заяву про прийняття спадщини з невідомих причин. Крім того, про існування заповіту позивачеві було відомо з моменту його посвідчення - з 07.07.2027 р., оскільки з 13.09.2017 р. в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про припинення права на частку в спільному майні. У вказаній цивільній справі ОСОБА_3 брав участь у якості представника позивача - ОСОБА_4 . Вважає, що виключно з матеріалів спадкової справи можливо встановити, чи вчиняв нотаріус після встановлення ним наявності заповіту дії для повідомлення ОСОБА_3 про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик позивача, як спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Крім того, позивач ОСОБА_3 зазначає, що про смерть заповідача ОСОБА_4 він дізнався лише 01.06.2023 р. з листа приватного нотаріуса Коляда Ю.С., таким чином незнання про смерть спадкодавця як причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки сама по собі ця обставина без встановлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причини пропуску зазначеного строку.
Відповідач ОСОБА_2 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.11.2023 р. задоволено клопотання відповідача ОСОБА_1 . Витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коляда Ю.С. копію спадкової справи № 69738799, заведеної після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.01.2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду в судове засідання.
В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Маюрнікова В.Н. в судовому засіданні проти позову заперечували, оскільки вважають, що позивач ОСОБА_3 знав про день смерті спадкодавця ОСОБА_4 , однак у встановлений строк заяву про прийняття спадщини не подав, відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії вважають правомірною, у зв'язку із чим, просили відмовити позивачу ОСОБА_3 у позові в повному обсязі.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позовну вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 12 травня 2022 року Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 339738483 від 19.07.2023 р. спадщина, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , складається з 59/100 житлового будинку АДРЕСА_1 і є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
За матеріалами спадкової справи № 148/2022 (номер спадкової справи у спадковому реєстрі 69738799), заведеної приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Колядою Ю.С. після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщину прийняли її рідні племінники ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , оскільки 28.09.2022 р. подали до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Коляди Ю.С. заяви про прийняття спадщини за законом.
Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Колядою Ю.С. при відкритті зазначеної спадкової справи після померлої ОСОБА_5 , згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №70172136 від 28.09.2022 р. був виявлений заповіт, посвідчений 07 липня 2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Чудовською М.С. на ім'я ОСОБА_3 , зареєстрований в реєстрі за № 1332, за яким ОСОБА_4 заповідала ОСОБА_3 усе належне їй майно, у зв'язку із чим 05.10.2022 р. за вих. № 545 приватним нотарісом на адресу ОСОБА_3 було направлено повідомлення про необхідність звернення останнього до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коляди Ю.С. та повідомити, чи бажає ОСОБА_3 прийняти спадщину на вищезазначене майно.
За матеріалами спадкової справи № 148/2022 (номер спадкової справи у спадковому реєстрі 69738799), заведеної приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Колядою Ю.С. після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначене повідомлення від 05.10.2022 р. за вих. № 545 ОСОБА_6 не отримав, у зв'язку із чим 01.06.2023 р. за вих. № 240 приватним нотаріусом повторно було направлено повідомлення.
Згідно матеріалів спадкової справи № 148/2022, ОСОБА_3 повідомлення приватного нотаріуса отримав нарочно 12.06.2023 р.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах спадкової справи № 148/2022, ОСОБА_3 отримав зазначене вище повідомлення нотаріуса 15.06.2023 року.
14.06.2023 року ОСОБА_3 подав до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Коляди Ю.С. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 14 червня 2023 р. приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Коляди Ю.С. ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку з тим, що спадщину у встановлений законом шестимісячний строк позивач не прийняв, так як заяву про прийняття спадщини в порядку ст.1269 ЦК України не подав.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 04.11.2022 р. ОСОБА_4 станом на 02.04.2022 р., тобто на день смерті, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 05.10.2022 р. ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Отже, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем ОСОБА_4 .
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, згідно з ч.3 ст.1223 ЦК України.
Відповідно до положень ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов'язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.
Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Зазначене узгоджується з правовими висновками викладеними Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20, від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка міститься у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
Про свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно вимог п.2.2. Глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчиняє низку дій, які забезпечують повну охорону цього майна, а саме: визначає місце відкриття спадщини, наявність спадкового майна, його склад та місцезнаходження; перевіряє наявність спадкової справи за даними Спадкового реєстру. Якщо спадкова справа не заведена, нотаріус реєструє заяву про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна також і в Книзі обліку і реєстрації спадкових справ, заводить спадкову справу і реєструє її у Спадковому реєстрі; з'ясовує, чи були вжиті попередні заходи щодо збереження спадкового майна. Якщо такі заходи були вжиті - то ким, коли і як (чи було приміщення опечатано, де знаходяться ключі від цього приміщення тощо); повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно вимог п. 3.2. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Отже, навіть якщо нотаріусу невідомо місце проживання спадкоємця за заповітом, на нього законодавством покладено обов'язок повідомити спадкоємця за заповітом шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Зазначене узгоджується правової позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 23.08.2017 року у справі № 1320цс17.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи ОСОБА_3 про відкриття спадщини, яка залишилася після померлої ОСОБА_4 , та виклик до органів нотаріату щодо його бажання прийняти вказану спадщину за заповітом, повідомлено лише листом приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Колядою Ю.С. за вих. №240 від 01.06.2023 року, тобто вже після спливу строку для подання заяви про прийняття спадщини, який закінчився 02.02.2023 року. Крім того, спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі не повідомлявся.
Доводи позивача про те, що йому, до отримання листа нотаріуса від 01.06.2023 р., не було відомо про смерть ОСОБА_4 , як і про існування заповіту, складеного на його ім'я, не були спростовані належними та допустимими доказами під час судового розгляду.
Отже, саме від обізнаності позивача про смерть спадкодавця залежало вчинення чи не вчинення ним дій щодо прийняття спадщини за складеним на його ім'я заповітом.
Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Колядою Ю.С. не були виконані в повній мірі положення ст. 63 Закону України «Про нотаріат» та вимог п.2.2. Глави 9, п.2.2. та п. 3.2 Глави 10 Порядку №296/5, що об'єктивно позбавило позивача ОСОБА_3 скористатись своїм правом спадкоємця за заповітом та вчасно подати заяву нотаріусу щодо оформлення своїх спадкових прав на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 .
Суд вважає, що у позивача ОСОБА_3 були об'єктивні перешкоди для звернення до нотаріальних органів із відповідною заявою, які не дозволили йому своєчасно звернутися з відповідною заявою безпосередньо до нотаріуса, оскільки про смерть спадкодавця ОСОБА_4 ОСОБА_3 дізнався лише 12.06.2023 р., що підтверджується матеріалами спадкової справи.
Суд вважає, що позивач підтвердив належними доказами обставини поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та дійшов до висновку про наявність у нього об'єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .
Початок перебігу строку на прийняття спадщини слід рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 95, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.1220, 1222, 1233, 1235, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_3 додатковий строк - два місяці з часу набрання рішенням законної сили, для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Повний текст рішення складено 07 березня 2024 року.
Головуючий - суддя: В. Г. Черняк