Справа №
621/601/24
Пр. № 3/621/208/24
Іменем України
07 березня 2024 року м. Зміїв
Суддя Зміївського районного суду Харківської області Вельможна І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зідьки Зміївського району Харківської області, є громадянкою України, не працює, зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 13.01.2024 серії ВАВ №729285, складеного ст. інспектором СЮП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітаном поліції Багацькою Н. О., ОСОБА_1 , ставиться у вину вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наступних обставин: ОСОБА_1 , належним чином не виконала обов'язки щодо виховання малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так 10.01.2024 близько 12:15 за адресою місця проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 разом з дитиної, тримаючи її за руку, йшла сходами з другого поверху будинку коли дитина побачила кота, різко крутнулась, впала та отримала тілесні ушкодження з приводу чого ОСОБА_1 звернулась до медичної установи.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказала, що вказана подія є нещасним випадком, в свою чергу вона належним чином піклується про дитину та виконує батьківські обов'язки належним чином.
До протоколу долучено:
- довідку ст. інспектора СЮП Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Багацької Н. від 17.01.2024 щодо розгляду повідомлення (а. с. 3, );
- рапорт чергового ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області Шмулич І. В. від 10.01.2024 щодо надходження повідомлення про тілесні ушкодження (а. с. 5);
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 23.01.2023 щодо обставин спричинення тілесних ушкоджень її дочці (а. с. 8);
- копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.10)
-консультаційний висновок спеціаліста Зміївсбкої ЦРЛ від 12.01.2024. (а.с.11)
Ознайомившись з наданими матеріалами, вислухавши пояснення особи, що притягується до відповідальності, дійшов наступного:
Частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція сформульована в ч. 1 ст. 184 КУпАП норми є бланкетною, тобто такою, що не називає конкретних ознак правопорушення, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність. Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути посилання на конкретну дію, яку вчинено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності і від виконання якого саме обов'язку щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей ухилилась зазначена особа, їх зміст і в чому конкретно полягає таке порушення. При прийнятті рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, необхідно з'ясовувати, серед іншого, чи порушиланорму спеціальногозакону особа, якщо так, то яку саме і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.
Стаття 150 Сімейного кодексу України встановлює такі обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов'язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважатигідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до п. 9 розділу II "Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі "дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення" - суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Як зазначено, у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , належним чином не виконала обов'язки щодо виховання малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так 10.01.2024 близько 12:15 за адресою місця проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 разом з дитиної, тримаючи її за руку, йшла сходами з другого поверху будинку коли дитина побачила кота, різко крутнулась, впала та отримала тілесні ушкодження з приводу чого ОСОБА_1 звернулась до медичної установи.
Разом з тим, у протоколі не зазначено суть адміністративного правопорушення, конкретних обставин, які б вказували на ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків щодо її дочки та не вказано від яких саме передбачених законодавством обов'язків, з посиланням на норму закону, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, ухиляється ОСОБА_1 .
Сам по собі факт отримання малолітньої тілесних ушкоджень, за вказаних вище обставин, не свідчить про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст. 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення. Він є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, в тому числі, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Аналізуючи вищевикладене, суддя доходить до висновку, що упроколі неконкретизовано суть правопорушення, яке вчинила ОСОБА_1 , не викладені обставини його вчинення та не зазначено від виконання якого саме обов'язку щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини ухилилася ОСОБА_1 .
При цьому, суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оскільки відсутні докази наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, то провадження в справі про адміністративне правопорушення належить закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись пунктом 1 статті 247, статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: