Провадження № 2/742/373/24
Єдиний унікальний № 742/109/24
05 березня 2024 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, представник позивача Варга Ольга Василівна до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії, -
Представник позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії у розмірі 27000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 , відповідно до виписки з акту огляду МСЕК, з 18.08.2020 по 18.08.2021 визнано особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання. У зв'язку з чим, останній перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримувала відповідну пенсію.
При цьому, по пенсійних справах по яким термін виплати був по 30.11.2020 виплата пенсії, на період продовження карантину, продовжувалася автоматично, а тому і у випадку з ОСОБА_1 було проведено автоматичне продовження виплати пенсії до 31.08.2022, без отримання відповідної виписки з акту огляду МСЕК. Однак відповідач не дотримався наведених приписів, і лише 25.10.2022 з?явився до Головного управління та написав заяву про припинення виплати пенсії, в зв?язку з не проходженням повторного огляду МСЕК.
Отже, Відповідач не мав права на отримання пенсії у період з 01.09.2021 по 31.08.2022, а тому нарахована йому пенсія у розмірі 27000,00 грн., за вказаний період, підлягає стягненню на користь позивача. Оскільки кошти на рахунок управління на сьогоднішній день не повернуті, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Суд своєю ухвалою від 10.01.2024 прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовну заяву просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, проте подав заяву про визнання позову та розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 18.08.2020 серії 12ААБ №676321, строком з 18.08.2020 по 18.08.2021, визнаний особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання. У зв'язку з чим, останній перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та в період з 18.08.2020 по 31.08.2022 отримував пенсію по інвалідності (а.с. 22-26).
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).
Згідно зі ст. 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону (ч. 1 ст. 30 Закону №1058-IV).
Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою (ст. 34 Закону №1058-IV).
У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність (абзац 3 ч. 1 ст. 35 Закону №1058-IV).
Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID - 19” установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” карантин продовжено до 24.04.2020.
Постановою КМУ від 17 червня 2020 року № 500 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” карантин продовжено до 31.07.2020 року.
Постановою КМУ від 22.07.2020 № 641 карантин продовжено до 31.10.2020.
Постановою КМУ від 15.12.2021 № 1336 ”Про внесення змін до розпорядження КМУ від 25 березня 2020 року № 338 і постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236” внесені зміни до постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS CoV2”, з урахуванням яких дію карантину було продовжено.
Пунктом 14-6 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058 -VI “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що у разі пропуску в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, передбачених карантином, встановленим КМУ, строку повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю виплата пенсії по інвалідності не зупиняється до закінчення терміну дії зазначених заходів з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої пенсії на підставі заяви та виписок з актів переогляду особи з інвалідністю.
За таких обставин, по пенсійним справам по яким термін виплати був по 30 листопада 2020 року, виплата пенсії продовжувалася автоматично на період продовження карантину, тому по пенсійній справі відповідача проведено автоматичне продовження виплати пенсії на період дії карантину без виписки з акту огляду МСЕК по 31 січня 2022 року.
Відповідно до вищевикладеного виплата пенсії по інвалідності без повторного огляду МСЕК відповідачу була проведена з 01.09.2021 по 31.08.2022.
Згідно виписки з акту огляду МСЕК, інвалідність відповідачу встановлено з 18.08.2020, дата чергового переогляду - 18.08.2021.
Проте, відповідач лише 25.10.2022 з'явився до Головного управління та написав заяву про припинення виплати пенсії у зв'язку з не проходженням повторного огляду МСЕК з власного бажання, що підтверджується власноруч написаною ОСОБА_1 заявою (а.с.12).
Згідно протоколу розрахунку пенсії Головного управління ПФУ в Чернігівській області за період 18.09.2020-31.08.2022 по ОСОБА_1 проведено індивідуальний перерахунок з якого вбачається, що залишок переплати становить 27000,00 грн (а.с.22-26).
Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 ні 18.08.2021 (дата чергового переогляду), ні після 01.09.2021 (дати до якої встановлено інвалідність) взагалі не звертався до органів МСЕК з приводу встановлення статусу інвалідності, то відповідно, нарахування йому пенсії по інвалідності, має бути припинено.
Відповідно до вимог ст. 73 Закону №1058-IV, кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Згідно з положенням ч.1 ст.50 Закону №1058-IV, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Аналіз зазначених норм закону свідчить, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Зміст ст. 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Аналогічні за своїм змістом висновки про застосування статті 1215 ЦК України викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року у справі № 6-151цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14, підстав відступити від яких Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц не встановила.
Тобто, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презумуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладено на платника відповідних грошових коштів.
Саме до таких правових висновків дійшов Верховний Суд у Постанові по справі № 711/1509/17 від 12 грудня 2018 року, Постанові Верховного Суду від 21 червня 2018 року у справі 554/1809/17, Постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі 307/2100/16-ц та Постанові Верховного Суду від 13 квітня 2020 року у справі № 487/2596/17, провадження 61-123св18.
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Відповідно до ст.102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Зміст абзацу 1 статті 103 «Про пенсійне забезпечення» визначає, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, діючим законодавством встановлений вичерпний перелік підстав для стягнення надмірно сплачених грошових коштів у вигляді пенсії з одержувача.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для звернення до суду Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області є те, що ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок загального захворювання, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно виписки з акту огляду МСЕК інвалідність відповідачу встановлено до 01 вересня 2021 року. Дата чергового переогляду - 18 серпня 2021 року.
Проте, відповідач лише 25 жовтня 2022 року з'явилася до Головного управління та написала заяву про те що з вересня 2021 року группу з власного бажання не проходив та проходити не буде.
З цих підстав, відповідач фактично вже з 18.08.2021 знав, що не має права на отримання пенсії по інвалідності та продовжував недобросовісно отримувати її, що ним також не заперечується у заяві поданій до суду 05.03.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених чим кодексом.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 був обізнаний з 18.08.2021 про те, що в нього відсутній статус інвалідності, проте не повідомив про це Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, продовжуючи отримувати пенсію по інвалідності, наявні підстави вважати, що сплачені відповідачу кошти з 01.09.2021 по 31.08.2022 в рахунок оплати пенсії по інвалідності в розмірі 27000,00 грн., слід вважати пенсією, яка виплачена надміру внаслідок зловживань з боку його отримувача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення переплати пенсії підлягають задоволенню, що також у свою чергу не заперечується і самим ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2684 грн, який відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, з огляду на визнання позову відповідачем, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого ним при подачі позову до суду відповідно до платіжної інструкції №5449 від 20.12.2023 (а.с.1), а інші 50 % судового збору, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.12, 81, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.4, 15, 16, Цивільного кодексу України,-
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (м. Чернігів, вул. П'ятницька, буд. 83-А, ЄДРПОУ 21390940), представник позивача Варга Ольга Василівна до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення переплати пенсії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДПОУ 21390940) переплату пенсії у розмірі 27000,00 грн.
Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДПОУ 21390940) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, а саме - 1073,60 грн., згідно платіжної інструкції №5449 від 20.12.2023.
Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДПОУ 21390940), судовий збір по справі у розмірі 1073,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО