Провадження № 3/742/801/24
Єдиний унікальний № 742/768/24
Постанова
іменем України
05 березня 2024 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце служби: в/ч НОМЕР_1 , солдат,
за ч.2 ст. 173-2 КУпАП,
установив:
22 січня 2024 року о 09 год. 40 хв. ОСОБА_1 порушив вимоги тимчасового заборонного припису АА396593, який був винесений від 21.01.2024 строком на 3 діб на заборону спілкування, повторно протягом року, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, згідно заяви просить розглянути адміністративний протокол серії ВАВ №247477 за ст. 173-2 КУпАП, без його участі.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, в редакції яка діє з 01 серпня 2021 року, участь особи при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, не є обов'язковою.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ч.1,2 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01 червня 2000 року №1768-ІІІ зі змінами та доповненнями сім'я - це особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
В контексті цієї норми Закону членами сім'ї є особи, які проживають разом і (або) об'єднані законними правами чи обов'язками щодо утримання.
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 жовтня 2023 року у провадженні №3/742/2278/23 (єдиний унікальний №742/5394/23), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. на користь держави, стягнуто судовий збір на користь держави у сумі 536 грн. 80 коп. Постанова суду набрала законної сили 07.11.2023.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 22 січня 2024 року, остання пояснила, що вранці 22.01.2024 вона прокинулася із чоловіком ОСОБА_1 , виник конфлікт з приводу того, що вона не захотіла з ним займатися сексом і він почав грубо виражатись, а потім ще й руку на неї підняв. Тоді він не зміг найти свою курточку і почалося ще гірше.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 22 січня 2024 року, останній пояснив, що дійсно проживає за вище вказаною адресою, являється військовим в/ч НОМЕР_2 , здійснює бойові завдання на сході України. 21.01.2024 він приїхав у відпустку до себе додому в нього виник конфлікт з дружиною з приводу того, що коли він знаходився на службі, пропали його речі, які знаходились в будинку, після чого в них виникла сварка, але дружину він небив і погроз ніяких відносно неї не вчиняв.
Відповідно до рапорту працівника поліції, було встановлено, що 22.01.2024 о 09:29 за адресою: АДРЕСА_1 , приїхав чоловік військовий, вдарив заявницю ОСОБА_2 , виганяє з будинку. Швидка не потрібна. В будинку троє неповнолітніх дітей. Чоловік погрожує ножем. Собака не кидається. Просить направити поліцію.
За встановлених обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч.2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Зокрема, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки правопорушень, передбачених ч.2 ст. 173-2 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що відноситься до адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, враховуючи особу правопорушника, її ставлення до скоєного та керуючись ч.1 ст.173-2, 221, 283-285, 294 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 грн. 60 коп.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу визначеного у постанові суду.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя Наталія ФЕТІСОВА