Справа № 404/937/23
Номер провадження 3-в/404/3/24
04 березня 2024 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Антипова Ірина Леонідівна, розглянувши матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 ,
про розстрочку виконання постанови Кіровського районного суду м.Кіровограда від 14.12.2023 року,
14.12.2023 року постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05.02.2024 року постанова Кіровського районного суду м.Кіровограда залишена без змін.
Вищевказана постанова набрала законної сил.
20.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда із заявою про розстрочку виконання вищевказаної постанови від 14.12.2023 року в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. через скрутне матеріальне становище.
В судове засіданні ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду заяви належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилав, тому суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи.
Перевіривши доводи заяви, матеріали справи, суддя приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви з таких підстав.
З матеріалів справи встановлено, що постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 14.12.2023 року, яка набрала чинності, та згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ст.307 КпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу, являється квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до секретаріату суду, у разі добровільної сплати штрафу.
Згідно ч. 1 ст. 308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна.
Згідно ч. 2 ст. 308 КпАП України у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП України та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Тобто, після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилання для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу.
На теперішній час постанову буде направлено для примусового виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби.
Згідност.304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч.2 ст.301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відстрочення виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення є винятком із загального правила.
Воно можливе, наприклад, у зв'язку з тяжкою хворобою особи, яку притягнуто до відповідальності, якщо цей факт підтверджено документом лікувальної установи; у зв'язку зі складними сімейними обставинами або іншими серйозними причинами, що об'єктивно перешкоджають невідкладній реалізації постанови.
В матеріалах справи відсутні докази тих обставин, на які автор заяви посилається в її обґрунтування, зокрема, не доведено, що він на даний час є не працевлаштованим, не має доходів, або перебуває на обліку як безробітний, або має на утриманні батьків пенсійного віку, що давало б підстави для висновку про скрутне матеріальне становище та фінансову неспроможність сплатити штраф у передбачений законом строк.
Крім того, штраф як вид адміністративного стягнення полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, установлених законом, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів.
По суті штраф є заходом примусу, що застосовують від імені держави за постановою суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні її права власності на певну суму грошових коштів, цей вид стягнення спричиняє істотні матеріальні наслідки, невигідні для винуватої особи.
Відтак, призначене стягнення у виді штрафу спрямовано саме на створення істотних матеріальних наслідків для винуватої особи, який за змістом клопотання хоче їх уникнути шляхом сплати у вигідний для нього спосіб, що зводить нанівець саму суть такого стягнення, запропонований засудженим механізм розстрочки штрафу взагалі протирічить приписам КУпАП щодо строків його сплати.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов'язкове, судове рішення залишалося невиконаним.
За таких обставин, задоволення заяви ОСОБА_1 про безпідставне розстрочення сплати штрафу допускає можливість невиконання судового рішення, що протирічить приписам ст.23 КпАП України про те, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття,запобігання вчиненню нових правопорушень.
Керуючись ст.ст.33-35,301-304 КУпАП,суддя -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.12.2023 року - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда І.Л.Антипова