Справа № 308/6871/21
27 лютого 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Бенца К.К.
при секретарі - Майор Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород за правилами cпрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої державної соіцальної допомоги малозабезпеним сім'ям ,-
Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої державної соіцальної допомоги малозабезпеним сім'ям.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.09.2017 року ОСОБА_2 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (з 13.01.2021р. - Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради) із заявою про призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
На підставі поданих документів позивачем прийнято рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, яким відповідачеві призначено соціальну допомогу на період з 01.09.2017 р. по 04.10.2017 р. у розмірі 3328,59 грн. щомісячно та на період з 05.10.2017 р. по 28.02.2018 р. 2828,59 грн. щомісячно.
Довідкою Ужгородського міського центру зайнятості від 23.01.2018 року підтверджено припинення реєстрації Відповідача як безробітної з 03.11.2017р. Листом Ужгородського міського центру зайнятості, отриманим Позивачем 11.12.2020р. вх.№3639/34.04.03-11 підтверджено припинення реєстрації Відповідача як безробітної на підставі абз.17 пп.1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. N198.
Отже, припинення реєстрації відповідача як безробітної є підставою для припинення виплати раніше призначеної соціальної допомоги відповідно до п.25 Порядку.
У зв'язку з виявленням порушення Позивачем визначено обсяг надміру виплачених Відповідачеві коштів за період грудень 2017р. - лютий 2018р. у розмірі 8485,77грн.
Позивач вказує на те, що заявою від 07.03.2018 року відповідачем підтверджено факт порушення та повідомлено про наступне самостійне добровільне повернення переплати.
17.11.2020р. позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано Відповідачу повторну вимогу від 16.11.2020р. №34.04.03-11/3721 про відшкодування надміру отриманих коштів. Проте, станом на дату подання позову Відповідачем борг не погашено, сума боргу становить 8485,77грн.
Оскільки, відповідач отримав соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї, реєстрація Відповідача як безробітної припинена з 03.11.2017р., і станом на день звернення до суду відповідач кошти в сумі 8485,77грн. в добровільному порядку не повернув, позивач просить суд ухвалити рішення , яким стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 8485,77грн.
Позиція сторін справи :
Представник позивача в судове засідання не зявилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Представник позивача подав до суду заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та провести розгляд справи без його участі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не зявилася, будучи належним чином повідомлена про дату час і місце розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово була повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України, відзив до суду не надходив.
Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджується рекомендованими повідомленнями, які вручено особисто за №8800027433354, 8800028002110, 8800028205908, 8800018929444,8800020535682.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на викладене, суд розглянув справу у відсутності відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, докази поважності причин неявки не надав, мав можливість подати відзив на позовну заяву, проте не скористався наданим йому процессуальним правом.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяви. Клопотання.
18.10.2021 року представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без її участі.
24.01.2022 року представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без її участі.
17.03.2023 року представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без його участі.
20.04.2023 року представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без його участі.
05.12.2023 року представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без його участі.
В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:
06.07.2021 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду прийнято позовну заяву, відкрито провадження по цивільній справі за № 308/6871/21 та вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, подани-ми відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5. даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи , а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власноїініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Фактичні обставини справи:
Судом встановлено, що 18.09.2017 року ОСОБА_2 , звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (з 13.01.2021р. - Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради) із заявою про призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.
На підставі поданих документів позивачем прийнято рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, яким відповідачеві ОСОБА_3 призначено соціальну допомогу на період з 01.09.2017р. по 04.10.2017р. у розмірі 3328,59грн. щомісячно та на період з 05.10.2017р. по 28.02.2018р. 2828,59грн. щомісячно (а.с. 16).
Відповідно до довідки Ужгородського міського центру зайнятості від 23.01.2018 року підтверджено припинення реєстрації відповідача як безробітної з 03.11.2017р.
Листом Ужгородського міського центру зайнятості, отриманим позивачем 11.12.2020р. вх.№3639/34.04.03-11 підтверджено припинення реєстрації відповідача ОСОБА_1 , як безробітної на підставі абз.17 пп.1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. N198.
Заявою від 07.03.2018 року Відповідачем ОСОБА_4 підтверджено факт порушення та повідомлено про наступне самостійне добровільне повернення переплати.
Нормативно-правове обґрунтування : Правовідносини між сторонами по справі є цивільно правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
У даній справі предметом позову є правовідносини щодо стягнення з відповідача надміру виплачених сум державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Відповідно до абз.2 ст.1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 № 1768-ІІІ (із змінами, далі - Закон), державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.
Відповідно до п.2 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003р. N250 (в редакції, чинній на момент звернення, далі - Порядок), державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Відповідно до абз.1 п.3 Порядку, призначення і виплата соціальної допомоги здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм.Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад за місцем реєстрації уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї.
Згідно з абз.1, 2 п.10 Порядку, соціальна допомога не призначається у разі, коли працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню.
Відповідно до ч.6 ст.4 Закону, державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. Згідно з ч. 1 ст.6 Закону, державна соціальна допомога призначається на шість місяців.
Пунктом 25 Порядку закріплено: виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється, зокрема, у разі припинення реєстрації як безробітної особи, яка включена до складу сім'ї, з причин, передбачених абзацами сімнадцятим (крім припинення реєстрації у разі працевлаштування самостійно), дев'ятнадцятим -двадцять другим підпункту 1 і підпунктом 2 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. N198 ( 198-2013-п ) (Офіційний вісник України, 2013р., N 26, ст. 859), - з місяця, що настає за місяцем, в якому припинено реєстрацію безробітного за інформацією центрів зайнятості.
Отже, припинення реєстрації відповідача ОСОБА_1 як безробітної є підставою для припинення виплати раніше призначеної соціальної допомоги відповідно до п.25 Порядку.
Відповідно до п.28 Порядку, якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення:
- визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім'ї;
- повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення;
-у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті;
- у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму надміру виплаченої соціальної допомоги.
Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При цьому, за правилами ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності
З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст.81ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, встановивши, що відповідачем підтверджено факт порушення та повідомлено про наступне самостійне добровільне повернення переплати, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою і підлягає до задоволення, оскільки позивач належними і допустимими доказами довела ті обставини на які посилалася, як на підставу своїх вимог.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України,№ 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Щодо розподілу судових витрат
Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.
Тож, у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.
Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.12,76,81,141,259,263-265,268, 272 273,280-284, 352,354ЦПК України,суд,
Позов Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеним сім'ям - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (Код ЄДРПОУ 03192997, м.Ужгород, пл. Ш. Петефі, 24) суму надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірі 8485,77грн (вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять грн. та сімдесят сім коп)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради (Код ЄДРПОУ 03192997, м.Ужгород, пл. Ш. Петефі, 24);
Відповідач - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 ).
Дата складання повного тексту судового рішення 05.03.2024 - року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца