Справа № 359/2122/24
Провадження № 2-а/359/28/2024
про залишення позовної заяви без руху
05 березня 2024 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Семенюта О.Ю., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень,-
встановив:
29.02.2024 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла вище зазначена позовна заява.
Вивченням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 ,172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У разі недотримання цих вимог суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення допущених ним недоліків.
Встановлено, що при подачі позовної заяви ОСОБА_1 не дотримався вищезазначених вимог, а саме: - до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; - не додано доказів на підтвердження місця проживання позивача; - відсутні докази на підтвердження отримання позивачем 12.02.2024 року постанови від 05.02.2024.
Так, у позовній заяві позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він є учасником бойових дій, тож звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження чого надав до суду копію посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 15 січня 2015 року(про наявність статусу учасника бойових дій).
Стосовно посилань на наявність підстави звільнення від сплати судового збору, слід зауважити наступне.
Згідно з п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №545/1149/17, норма п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв'язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв'язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій безперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.
Оскільки спір у даній справі винник не з розгляду питання щодо соціального захисту позивача, як учасника бойових дій, тому його не може бути звільнено від сплати судового збору.
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Верховного суду України від 22.04.2021 у справі №700/301/20 (провадження № 61-5407ск21).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18.03.2020, яка згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для застосування, чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Задля однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення, за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір, який відповідно складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року становить 3028 грн.00 коп.
А тому, позивачу слід подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. ( 3028,00 грн. х 0,2).
Платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів - ГУК у Київ.обл/Бориспіл.міс/22030101, код отримувача - 37955989 , банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.) , рахунок отримувача - UA908999980313141206000010778, відомча ознака: "00" Без деталізації за відомчою ознакою, код класифікації доходів бюджету - 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)(При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані). У графі призначення платежу вказується: «Судовий збір за позовом , справа №».
Згідно з ч.1, ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на це суддя вважає, що позов належить залишити без руху та визначити строк для усунення допущених недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 248 КАС України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень - залишити без руху та надати строк десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення наведеного недоліку у визначений строк, пред'явлена позовна заява буде визнана неподаною.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя О.Ю. Семенюта