Іменем України
01 березня 2024 року м. Кропивницький
справа № 401/2024/23
провадження № 22-ц/4809/94/24
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Дуковського О.Л.
суддів: Дьомич Л.М., , Письменного О.А.
з участю секретаря: Демешко Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2023 року, у складі головуючого судді Іващенка В.М. у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» про розірвання договору та зобов'язання припинити нарахування плати за не отримувані послуги, -
У червні 2023 рокуОСОБА_1 та ОСОБА_2 а, звернулися до суду із позовом до ТОВ «Світловодськпобут» про розірвання договору та зобов'язання припинити нарахування плати за неотримані послуги.
В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 19 червня 2019 року ОСОБА_1 , отримав дозвіл на відключення власної квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.
29 серпня 2020 року вказану квартиру було від'єднано від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП.
15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , звернувся до СП ТОВ «Світловодськпобут» із заявою про припинення нарахування, оскільки в належній йому квартирі встановлено індивідуальне опалення.
Вважали, що дії відповідача щодо нарахування плати за послуги з централізованого опалення після його відключення порушують їх права.
Просили:
розірвати договір про надання послуг з централізованого опалення від 26.10.2007, укладений між ОСОБА_2 , та СП ТОВ «Світловодськпобут»;
зобов'язати ТОВ «Світловодськпобут» припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , з моменту відключення вказаної квартири від централізованого опалення, тобто з 29 серпня 2020 року.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2023 року позов задоволено.
Розірвано договір укладений 26.10.2007 між СП ТОВ «Світловодськпобут» та ОСОБА_2 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.
Зобов'язано ТОВ «Світловодськпобут» припинити нарахування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 плату за послуги з централізованого опалення належної їм квартири АДРЕСА_1 , з моменту відключення вказаної квартири від централізованого опалення, тобто з 29 серпня 2020 року.
Стягнуто з ТОВ «Світловодськпобут» на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн .
Не погодившись із вказаним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що судом першої інстанції не було досліджено таку обставину як здійснення позивачами незаконних та самовільних дій під час відключення квартири від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Посилається на те, що позивачами грубо порушено порядок такого відключення , не повідомивши про таке відключення відповідача, для складення акту......
Позивачі подали відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення
Згідно ч. ч.1,2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частин 1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення відповідає таким вимогам.
Предметом позову у справі, що переглядається в апеляційному порядку, є вимога про розірвання договору, зобов'язання припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.10.2007 між СП ТОВ «Світловодськпобут» та ОСОБА_2 , укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.(а.с.41).
Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 19.06.2019 №459 щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання ОСОБА_1 , надано дозвіл на відключення квартири АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання( а.с.23).
Згідно Акту про відокремлення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води від 29.08.2020, квартира ОСОБА_1 , що розташована в АДРЕСА_2 була відключена від централізованого опалення, шляхом видимого розриву заварюванням (а.с.24).
Для реконструкції системи теплопостачання квартири кв. АДРЕСА_1 був розроблений та реалізований робочий проект по переведенню на індивідуальну систему опалення(а.с.25-32).
Із довідки ТОВ «Світловодськпобут» вбачається, що борг ОСОБА_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 станом на 01.05.2020 складає 6663,49 грн. (а.с.21).
Із довідки ТОВ «Світловодськпобут» вбачається, що борг ОСОБА_2 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 станом на 01.04.2023 складає 37520,55 гривень, абонентська плата 335,66 (а.с.22).
Згідно квитанції №101334950 від 13.08.2021 , ОСОБА_2 , здійснила платіж у розмірі 3000,00 грн., за послуги теплопостачання.(а.с.33).
Згідно квитанції №0.0.2961093615.1 від 21.04.2023 року, ОСОБА_2 , здійснила платіж у розмірі 3663,49 грн., за послуги теплопостачання.(а.с.33).
Встановлено, що самовільно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , належну їм квартиру АДРЕСА_1 від централізованого опалення не відключали, а у встановленому порядку отримали дозвіл на відключення належної їм квартири.
Факт відключення квартири від мереж ЦО та ГВП з достовірністю підтверджується актом від 29.08.2020.
За таких підстав, суд не вбачає жодних підстав для проведення нарахування коштів за послуги з теплопостачання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , оскільки фактично вони не споживали послуги ТОВ «Світловодськпобут» з 29.08.2020, і відповідно проведені нарахування ТОВ «Світловодськпобут» підлягають припиненню.
Враховуючи, що договірні відносини з приводу теплопостачання між СП ТОВ «Світловодськпобут» та ОСОБА_2 , які мали місце відповідно до договору від 26.10.2007 припинені, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради №459 від 19.06.2020 та актом від 29.08.2020.
Тому, договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води від 26.10.2007 підлягає розірванню.
Частина 3 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач теплової енергії має право, зокрема, на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
У спірних правовідносинах питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків регулювалися чинними на час виникнення правовідносин Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 № 630 (далі - Правила), а також Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 (у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Колегія суддів звертає увагу, що зазначеним наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання».
Апеляційним судом визнається необґрунтованим посилання скаржника на п. 8 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198, яким передбачений обов'язок споживача подати заявку до теплопостачальної організації про видачу технічних умов для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплоспоживання чи збільшення обсягів споживання теплової енергії, оскільки зазначеною нормою врегульовані правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем, які не є тотожними спірним правовідносинам.
Відповідно до п.п. 24, 25 Правил споживач має право відмовитися від надання послуг центрального опалення, постачання гарячої води і водовідведення. Відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (п. 26 Правил).
Відповідно до п.п. 8-13 розділу ІІІ Порядку відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до ЦО та ГВП .
Для виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП шляхом подання письмової заяви в довільній формі, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, а також копія проєкту такого відокремлення (відключення).
Виконавці робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води письмово повідомляють власника про дату і час здійснення заходів із підготовки відповідної мережі до відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власника (спускання води з системи чи її частини тощо).
Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб'єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до п. 9 цього розділу.
Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб'єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу. Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України). Цей принцип є однією з основних засад цивільного судочинства (п. 1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 10 ЦПК України), на якому повинно ґрунтуватися судове рішення (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).
Одним із елементів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. Відсутність ясності приписів, зокрема через постійну їхню зміну, скасування, визнання протиправними, нечинними, може негативно вплинути на гарантування їх однакового застосування та на захист адресатів цих приписів від свавілля.
За рішеннями ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає,що національне законодавство має бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (рішення ЄСПЛ у справах «C. G. та інші проти Болгарії» від 24 квітня 2008 року (C. G. and Others v. Bulgaria, заява № 1365/07,§ 39), «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року (Oleksandr Volkov v. Ukraine, заява № 21722/11, § 170)).
Зважаючи на викладене, беручи до уваги встановлені у справі фактичні обставини та вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог закону власник житла реалізував своє право на вибір джерела теплопостачання до свого помешкання, підставно звернувшись за вирішенням зазначеного питання до відповідного органу місцевого самоврядування.
Реалізацію права споживача на вибір джерела постачання теплової енергії не можна визнати самовільною чи незаконною, оскільки отриманий на це дозвіл уповноваженого суб'єкта - органу місцевого самоврядування, згідно наданого та чинного дозволу забезпечив виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального опалення відповідно до державних будівельних норм і правил і до початку нового опалювального сезону проведено відключення квартири від централізованої мережі залученим суб'єктом господарювання.
З аналізу вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства виходить, що відсутність представника теплопостачальної організації в період робіт із відключення квартири від ЦО та ГВП, які здійснювалися залученим власником суб'єктом господарювання, та непідписання представником теплопостачальної організації акта про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, не може мати своїм наслідком визнання відповідних дій самовільним відключенням.
Акт про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП від 29.08.2020, складений за участю власника квартири, представника виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води та представником суб'єкта господарювання (а.с.24).
За викладеного, доводи ТОВ «Світловодськпобут» щодо недотримання позивачем встановленого законом порядку відключення квартири від системи централізованого опалення та постачання гарячої води, не заслуговують на увагу.
Крім того, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 адресована відповідачеві, в якій повідомлено Товариство про свій намір припинити договірні відносини, відключення від системи ЦО (а.с.34).
Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у даній справі, апеляційним судом враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 18 листопада 2019 року у справі № 401/2587/18, від 14 лютого 2020 року у справі № 401/799/8, від 31 березня 2021 року у справі № 401/853/20, від 21 вересня 2022 року у справі №401/661/20, від 31 травня 2022 року у справі № 402/1623/20. Які також звертають увагу на ефективність способу захисту позивача, при відсутності вимог про стягнення боргу.
Визначальним для справи є наявність дозволу на переобладнання квартири та встановлення системи індивідуального опалення, факт відключення квартири від центрального опалення, не отримання позивачем у справі послуги, за яку відповідачем нарахована заборгованість, однозначно порушує права та інтереси сторони обґрунтовано потребує судового захисту.
Оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Частиною першою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати не підлягають перерозподілу.
У зв'язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, з урахуванням ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення (постанови), є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» - залишити без задоволення.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 липня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Л. Дуковський
Судді Л. М. Дьомич
О.А. Письменний