Провадження № 22-ц/803/896/24 Справа № 243/4615/23 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
06 березня 2024 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І.,
за участю секретаря судового засідання Бортник В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №243/4615/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа: П'ята київська державна нотаріальна контора, про визначення розміру спадщини на праві власності, з апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2023року, ухвалене у складі судді Хаустової Т.А., повне судове рішення складено 03 жовтня 2023 року, -
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з даним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа: П'ята Київська державна нотаріальна контора.
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшла недоотримана нею за життя пенсія. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є позивач.
09 березня 2023 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на грошову суму у вигляді недоотриманої пенсії в сумі 104 955,72 грн. Сума спадщини визначена нотаріусом на підставі повідомлення, наданого ГУ ПФУ в Донецькій області від 26 вересня 2022 року №0500-1517-6/57552 про недоотриману пенсію ОСОБА_2 за період з 13 вересня 2019 року по 31 травня 2022 року.
Мати позивача ОСОБА_2 весь час до самої смерті мешкала в м.Донецьку й отримувала пенсію на картку ПриватБанку. З лютого 2015 року відповідач припинив виплату пенсії ОСОБА_2 . Розмір недоотриманої пенсії, зазначений у повідомленні нотаріусу не відповідає повній сумі недоотриманої пенсії за 87 місяців, тобто з лютого 2015 року по травень 2022 року.
10 травня 2023 року позивач звернувся до відповідача з проханням надати інформацію, коли і на яких підставах було припинено нарахування пенсії на картку ПриватБанку ОСОБА_2 , а також повний розмір недоотриманої пенсії з 2015 року й на день її на день її смерті з розбивкою по роках.
Листом від 05 червня 2023 року відповідач повідомив, що нарахування пенсії ОСОБА_2 припинено з лютого 2015 року без зазначення підстав для вчинення такої дії. Інформації про повний обсяг пенсії також не надано.
21 червня 2023 року позивач звернувся до ПФУ зі скаргою на дії відповідача та просив надати інформацію про підстави припинення нарахування пенсії ОСОБА_2 , на що отримав відповідь, що нарахування пенсії його матері було припинено з 01 лютого 2015 року на підставі Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та постанови КМУ від 05 листопада 2014 року «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
В зв'язку з викладеним, позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати недоотриману пенсію за життя ОСОБА_2 з 01 лютого 2015 року по 12 вересня 2019 року, визнати за позивачем право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 на недоотримані нею за життя пенсійні виплати за період з 01 лютого 2015 року по 12 вересня 2019 року, зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача пенсійні виплати в порядку спадкування після ОСОБА_2 за період з 01 лютого 2015 року по 12 вересня 2019 року, вирішити питання судових витрат за рахунок відповідача.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2023 року позовні вимоги задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на недоотриману пенсію за період з 01 лютого 2015 року по 12 вересня 2019 року, на одержання якої за життя мала право ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , недоотриману пенсію за період з 01 лютого 2015 року по 12 вересня 2019 року, належну спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог ухваливши нове - про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанці не враховано, що відповідно до статті 46 Закону України № 1058 нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.02.2015 року. За життя ОСОБА_2 особисто за поновленням виплати пенсії не зверталась.
Відповідач вважає, що така пенсія не підлягає виплаті членам сім'ї в порядку, передбаченому ч.1 ст.52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки до складу спадкового майна входить лише нарахована пенсія.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що відповідач безпідставно з 01.02.2015 року припинив нараховувати пенсію ОСОБА_2 та зобов'язаний нарахувати їй пенсію з 01.02.2015 року по 12.09.2019 року, яка відповідно до ст.1227 ЦК України, ч.3 ст.52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.1 ст.91 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» має увійти до складу спдащини як недоотримана нею за життя. Апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, рішення суду - без змін.
Учасники справи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підстав повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 02 липня 2022 року Пустомитівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
09 березня 2023 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на грошову суму у вигляді недоотриманої пенсії на суму 104 955,72 грн., що знаходиться в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі повідомлення, наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 26 вересня 2022 року №0500-1517-6/57552.
Згідно повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05 червня 2023 року за матеріалами електронної пенсійної справи виплата пенсійних коштів ОСОБА_2 проведена по 31 січня 2015 року. За життя ОСОБА_2 особисто за поновленням виплати пенсії не зверталась, пенсійні кошти з лютого 2015 року не нараховувались. На запит державного нотаріуса П'ятої київської державної нотаріальної контори Гриценко О.В., Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано лист про суму недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 у розмірі 104 955,72 грн. за період з 13 вересня 2019 року по 31 травня 2022 року.
Департаментом пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України від 01 серпня 2023 року повідомлено, що нарахування пенсії ОСОБА_2 не здійснювалось з лютого 2015 року в зв'язку з відсутністю її реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця сталося з підстав, не передбачених законом, тому не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець ОСОБА_1 відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання страхових виплат у порядку спадкування за законом.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком та зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.ст.1216, 1217, 1218, ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно положень ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Зазначена стаття регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є суворо особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, у даній статті визначається подальша доля тільки тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі - Закон).
Статтею 52 Закону передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини 3 ст.52 Закону також узгоджується зі змістом ст.1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч.1 ст.91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення ч.ч.2, 3 ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 липня 2020 року по справі № 750/8819/19, від 23 вересня 2020 року по справі № 428/6685/19, від 23 лютого 2022 року по справі № 428/10113/20.
Прийнявши спадщину в установленому законом порядку, спадкоємець набув право на все майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті, а тому відповідно до статті 1227 ЦК України він має право на її отримання.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 220/30/21, від 23 лютого 2022 року у справі № 428/10113/20.
Отже, позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_2 , набув право власності на недоотриману пенсію останньої за період з 01 лютого 2015 року по 12 вересня 2019 року .
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 листопада 2023 року немає.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді: