Справа № 626/157/24
Провадження № 2/626/173/2024
Іменем України
04.03.2024 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Дудченка В.О.,
за участю секретаря Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
АТ «КРЕДОБАНК» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заборгованості за кредитними договорами в сумі 230321,81 грн., судового збору у розмірі 3454,83,00 грн. та витрат на правничу допомогу 23032,18 грн.
На підтвердження позовних вимог позивач зазначив, що 19.03.2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-303602.
Відповідно до кредитного договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 160000,00 грн. на строк до 18.03.2026 року.
Згідно п. 2.4. кредитного договору, позичальник доручає банкові здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі: на поточні потреби в сумі 64073,85 грн., а інша частина суми коштів за кредитним договором - на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника.
Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредит, тобто банк свої збов'язання за договором виконав в повному обсязі, однак ОСОБА_1 в порушення взятих на себе зобов'язань станом на 13.12.2023 допустив заборгованість за кредитним договором у розмірі 230321,81 грн., що складається із: 147550,89 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 82770,92 грн. - заборгованості за відсотками, які у добровільному порядку на вимогу банку не сплачував.
Враховуючи те, що кредитний договір було укладено одним із подружжя в інтересах сім'ї, відтак на думку представника позивача, такі права та обов'язки за договором виникли у обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність, тому просить суд стягнути солідарно із відповідачів заборгованість за кредитним договором №СL-303602 від 19.03.2021 у розмірі 230321,81 грн., а також вирішити питання судових витрат у справі, які складаються із витрати на професійну правову допомогу в розмірі 23032,18 грн. та судового збору у розмірі 3454,83 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, відповідно до поданої ним заяви він просить розглядати справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла письмова заява відповідно до якої він позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.
Перевіривши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоводенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 19.03.2021 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-303602. Відповідно до кредитного договору банк надав позичальнику кредит у розмірі 160000,00 грн. на строк до 18.03.2026 року.
Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав в повному обсязі.
Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 35 % річних.
Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.
Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку та у строки, передбачені цим Договором та додатками до нього.
Відповідно до п. 6.9. Кредитного договору банк, у випадках передбачених п.3.3. Кредитного договору вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 13.12.2023 року становить загальну суму у розмірі 230321,81 грн., що складається із: 147550,89 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 82770,92 грн. - заборгованості за відсотками.
ОСОБА_1 в анкеті-заяві №CL-303602 від 19.03.2021 року вказав, що він проживає з жінкою ОСОБА_3 .
Відповідно до п. 6.9. Кредитного договору банк у праві вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника.
02.11.2023 року та 08.11.2023 року представник АТ «Кредобанк» звернувся із досудовими вимогами про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак, жодної дії щодо погашення заборгованості відповідачами здійснено не було.
Таким чином, між сторонами виникли договірні зобов'язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов'язання та договір.
Згідно ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 с.т. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістомст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ст. 1049 Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Обґрунтовуючи свої вимоги до ОСОБА_2 сторона позивача зазначила, що Кредитний договір № CL-303602 від 19.03.2021 року було укладено в інтересах сім'ї.
Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України, договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Копії свідоцтва про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Як вбачається з п. 2.4. Кредитного договору банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 160000,00 гривень з яких 64073,85 грн. на поточні потреби на поточний рахунок позичальника, інша сума на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що укладений договір створив обов'язки для іншого з подружжя, а також доказів укладення договору та використання майна в інтересах сім'ї матеріалах справи не містять.
Щодо посилання позивача на практику Верховного Суду у справі № 205/5882/18, суд вважає її недоречною, оскільки правовідносини у справі № 205/5882/18 виникли в зв'язку із укладанням договору для придбання домоволодіння з подальшою іпотекою, а у даній справі у зв'язку із укладанням договору для поточних потреб.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов в частині вимог до ОСОБА_2 задоволенню не підлягає. Позовні вимоги до ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3454,83 гривень, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу.
У позовній заяві позивач також просив суд стягнути солідарно з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23032,18 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що між АТ «Кредобанк» та АО «БІЗНЕС І ПРАВО» було укладено договір про надання правової допомоги від 11.02.2019 року. Відповідно до умов вказаного договору реєстр боржників, реєстр сплати заборгованості та розрахунки винагороди, акт виконаних робіт, звіт про судову роботу тощо, встановлюється Додатками до Договору (п. 14.11). Разом із цим, жодного з переліченого в п. 14.11 Договору Додакту суду не надано.
Таким чином, у зв'язку із відсутністю документального підтвердження надання правової допомоги (детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження понесених витрат клієнтом тощо) суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо стягнення понесених позивачем витратна професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 16, 525, 526, 549, 612, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. 65 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 268 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за кредитним договором № CL-303602 від 19.03.2021 року у розмірі 230321 (двісті тридцять тисяч триста двадцять одну) грн. 81 коп., що складається із: 147550,89 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 82770,92 грн. - заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь АТ «КРЕДОБАНК» (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ЄДРПОУ 09807862) суму сплаченого судового збору в розмірі 3454 (три тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 83 коп.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.
Суддя