Справа № 405/5947/23
Провадження №2-а/405/64/23
24 січня 2024 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Дризі Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 405/5947/23 за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до інспектора 1-го батальйону 2-ої роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області сержанта поліції Довбиша Євгенія Анатолійовича (м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, 22Б), Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції (м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, 22Б) про оскарження дій інспектора патрульної поліції та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Язан Н.С. (діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА №1060329 від 23 серпня 2023 року) в інтересах позивача звернулася до суду з позовною заявою до інспектора 1-го батальйону 2-ої роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Довбиша Євгенія Анатолійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, в якому (позові) просить:
визнати неправомірними дії інспектора 1-го батальйону 2-ої роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області сержанта поліції Довбиша Євгенія Анатолійовича, які полягали у винесенні ним постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7335571 від 15 серпня 2023 року, за порушення п.2.1а Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 і в накладенні адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.,
визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАТ №7335571 від 15 серпня 2023 року, винесену інспектором 1-го батальйону 2-ої роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області сержантом поліції Довбишем Є.А. за порушення п.2.1а Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 , якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн., провадження по справі закрити.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначила, що 15 серпня 2023 року о 22:00 год. по вул. Вокзальній в м. Кропивницькому, позивач ОСОБА_1 керував електроскутером моделі «Aima Big Bull Black», та був зупинений працівниками поліції, які попросили пред'явити посвідчення водія, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, при цьому позивач ОСОБА_1 пояснив інспектору патрульної поліції, що посвідчення водія не має, а також надав для огляду Сервісну книжку (технічний паспорт) скутера, яким керував, де вказана потужність мотора в 1200 Вт, та, крім того, вказав, що транспортний засіб не є механічним та не підлягає державній реєстрації, однак інспектором поліції позивачу було повідомлено, що він порушив Правила дорожнього руху, а саме: п. 2.1.а ПДР (керування транспортним засобом особою, яка не має права на таке керування) та п. 2.9.в ПДР (керування незареєстрованим транспортним засобом) та вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 6 ст. 121 КУпАП, про що складено постанови про накладення адміністративного стягнення. Крім того, зазначила, що винесена відносно ОСОБА_1 постанова серії ЕАТ № 7535571 від 15.08.2023 року є незаконною та необґрунтованою, винесена без врахування всіх обставин справи та з порушенням встановленого законом порядку, так як позивач інспектору патрульної поліції пояснив, що його транспортний засіб не є механічним в розумінні ПДР і не підлягає державній реєстрації. Підпунктом 2.1. ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб. Законодавством розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «Транспортний засіб». Відповідно до п. 1.10 Закону України «Про дорожній рух» механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється, зокрема, на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВТ. Водночас пункт 1.10 ПДР визначає, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Отже, транспортний засіб, зокрема, скутер з електродвигуном, вважається механічним за умови, що потужність двигуна понад 3 кВт. Водночас будь-який ТЗ, що приводиться в рух за допомогою двигуна внутрішнього згоряння, незалежно від його робочого об'єму належить до механічних транспортних засобів. Згідно з п. 2.13. ПДР до транспортних засобів категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см. або електродвигун потужністю до 4 кВт.
При цьому, пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 року № 340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВТ. Вказане свідчить про те, що до категорії А1 належать транспортні засоби, зокрема скутери, з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВТ, позаяк саме вони належать до механічних транспортних засобів в розумінні Закону України «Про дорожній рух». На ці транспортні засоби право на керування передбачає наявність дозвільних документів. Отже, наявність посвідчення водія та реєстраційного документа передбачена виключно для «механічних транспортних засобів» з електродвигуном від 3 до 4 кВт, а також всі ТЗ з двигуном внутрішнього згоряння, в свою чергу, якщо скутер має потужність 1200 кВт, то він не належить до категорії «механічних» і відповідно не передбачає для водія необхідності мати при собі посвідчення водія. Також вказала, що ОСОБА_1 подав письмове звернення до територіального сервісного центру МВС 3541 щодо реєстрації свого транспортного засобу з електродвигуном потужністю 1200 Вт., на що отримав відповідь, за якою його (позивача) транспортний засіб із електродвигуном потужність якого становить 1200 Вт не підлягає державній реєстрації.
Окрім того, зазначила, що інспектор, який зупинив та вказав на вчинене позивачем правопорушення, під час розгляду справи не повідомляв позивачу про ст.268 КУпАП, не роз'яснив позивачу його право на правову допомогу адвоката, чим порушив права позивача.
На підставі зазначеного, представник позивача просить визнати неправомірними дії інспекторапатрульної поліції, які полягали у винесені постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, скасувати оскаржувану постанову та провадження по справі закрити.
Ухвалою суду від 29 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону 2-ої роти УПП в Кіровоградській області сержанта поліції Довбиша Є.А., Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП про оскарження дій інспектора патрульної поліції та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову, запропонувавши позивачу ОСОБА_1 в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а саме: доплатити судовий збір в розмірі 1610 грн. 20 коп.
На виконання вищевказаної ухвали суду представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Язан Н.С. 15 вересня 2023 року надано квитанцію про доплату судового збору в розмірі 1610 грн. 20 коп.
Ухвалою суду від 22 вересня 2023 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику в судове засідання учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідачів не надходило.
Клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін по справі до суду не надходили.
Представником відповідача Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Негрею О.В. (діє на підставі довіреності №18312/41/3/01-2022 від 19 грудня 2022 року) подано відзив, який зареєстрований судом 20 жовтня 2023 року за вх. № 26888, за яким просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , зазначивши на обґрунтування заперечень, що 15.08.2023 року о 22:15 год. інспектором взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП сержантом поліції Довбишем Є.А. зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме: гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «AIMA БН», по вул. Вокзальній, 103 в м. Кропивницькому був зупинений згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та при перевірці документів встановлено, що останній керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме: не отримав право на керування транспортним засобом відповідної категорії А1, чим порушив вимоги п.п.2.1 а ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Позивача було належним чином повідомлено про причину зупинку його транспортного засобу у відповідності до вимог законодавства, зокрема, ч.3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Підпунктом «а» пункту 2.1 ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Пунктом 2.13 ПДР передбачено, що транспортні засоби належать, зокрема, до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун і робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Як свідчать характеристики транспортного засобу - електроскутер «Aima Power Eagle Black», яким керував позивач, потужність мотору транспортного засобу - 1200 Вт., при цьому транспортний засів - електроскутер «Aima Power Eagle Black,», яким керував позивач, хоча і не є механічним, але обладнаний електродвигуном потужністю менше 3 кВт, являється двоколісним транспортним засобом, який за своїми технічними характеристиками прирівняний до мопеду. Водіями вважаються не лише особи, які керують механічними транспортними засобами, тобто, які обладнані електродвигуном потужністю понад 3 кВт, а й тими транспортними засобами, які не перевищують таких параметрів потужності. Таким чином, відповідно до п. 2.13 ПДР, ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», п. 3 Положення від 08.05.1993 року №340 позивач для керування транспортним засобом, обладнаним електродвигуном потужністю до 4 кВт, зобов'язаний був мати посвідчення водія категорії «А 1» та відповідно до п.п. «а» п. 2.4 ПДР та ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» виконати свій обов'язок, пред'являти на вимогу поліцейського для перевірки посвідчення водія. В свою чергу, згідно з перевіреною поліцейським інформацією в базі Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», громадянин ОСОБА_1 водійське посвідчення, у тому числі, категорії А1, - не отримував, таким чином, електричний скутер «Aima Power Eagle Black», який має потужність двигуна 1,2 кВт. є транспортним засобом та вимагає отримання посвідчення водія відповідної категорії на його керування. Зазначене спростовує доводи позивача щодо того, що належний йому електроскутер не вважається механічним транспортним засобом, а тому його державна реєстрація та отримання посвідчення водія для керування ним не є необхідними.
Крім того, зазначила, що порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення відбувався в суворій відповідності до норм чинного законодавства. Водія було повідомлено про початок розгляду щодо нього справи про притягнення до адміністративної відповідальності та роз'яснено йому положення ст.ст. 268, 307, 308 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Позивач скористався своїми правами у повній мірі та на власний розсуд. Більш того, оскаржувана позивачем постанова складена відповідно до ст.283 КУпАП, містить всі необхідні реквізити, визначені КУпАП, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглянути справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства.
Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, враховуючи заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, дослідивши докази по справі в їх сукупності, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15 серпня 2023 року інспектором 1-го батальйону 2-ої роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області сержанта поліції Довбишем Є.А. винесено постанову серії ЕАТ №7535571 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
Вказана постанова мотивована тим, що 15 серпня 2023 року о 22 год. 15 хв. в м. Кропивницькому по вул. Вокзальній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи права на керування таким транспортним засобом, а саме: не отримав право на керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1.а. Правил дорожнього руху (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Позивачем оскаржуються правомірність винесеного відповідачем інспектором 1-го батальйону 2-ої роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області сержантом поліції Довбишем Є.А.як суб'єктом владних повноважень рішення у формі постанови серії ЕАТ №7535571 від 15.08.2023 року, а також дії останнього у винесенні зазначеної постанови.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху.
Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає саме на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
При цьому, окремо слід звернути увагу на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з зазначеним позовом та вказуючи на безпідставність винесеної відносно нього постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7535571 від 15.08.2023 року, як на обґрунтування позовних вимог зазначив, що електроскутер моделі «Aima Big Bull Black», яким він керував, не належить до категорії «механічних транспортних засобів», і, відповідно не передбачає для водія необхідності мати при собі посвідчення водія.
При цьому, судом встановлено, що згідно технічного паспорту пристрою моделі «Aima Big Bull Black», серійний номер пристрою: номер рами: НОМЕР_1 ; номер мотора: RBEKL12000166; за технічними характеристиками пристрою потужність мотора «Aima Big Bull Black» складає 1200 Вт., ємність АКБ (акумуляторної батареї): 2304 ВтГ; колісна база: 1310 мм.
Також судом встановлено, що згідно з інформацією територіального сервісного центру МВС №3541 в Кіровоградській області (Філія ГСЦ МВС від 23.08.2023 року №31/11/3541-2145), наданої на запит ОСОБА_1 , відповідно до абзацу третього ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Відповідно до п. 1.10 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Цим же пунктом ПДР визначено, що транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. При цьому мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Таким чином, Правилами дорожнього руху розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт, в іншому випадку транспортний засіб не буде вважатися механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом. З огляду на наведене, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує встановлену вказаним визначенням межу. Водночас для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено. Порівнявши поняття «транспортний засіб», «механічний транспортний засіб» та «мопед» можна дійти висновку, що мопед є різновидом механічного транспортного засобу, який є двоколісним, має двигун внутрішнього згорання з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю від 3 до 7 кВт. Отже, електроскутер можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт. З огляду на зазначене, механічний транспортний засіб з електродвигуном, потужність якого становить 1200 Вт не підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Підпунктом 2.1 а Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Отже, ключовим моментом для обов'язкової наявності посвідчення водія на право керування транспортним засобом є віднесення транспортного засобу до категорії «механічний».
Законодавством розмежовано поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб». Різниця між цими поняттями полягає в наявності двигуна внутрішнього згоряння, а також потужності електродвигуна.
Зокрема, відповідно до п.1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні.
До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Відповідно до п. 1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини.
Відповідно до пункту 2.13 Правил дорожнього руху до транспортних засобів категорії "А1" відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Водночас, пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема, "А1"- мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
З аналізу зазначених норм вбачається, що пристрої (електровелосипед, електроскутер і т.д.), у яких потужність електродвигуна до 3 кВт, не є механічним транспортним засобом у розумінні п.1.10 ПДР, а тому вони не підпадають під вимогу п. 2.13 ПДР стосовно права на керування транспортними засобами з водійським посвідченням категорії А1.
Таким чином, наявність посвідчення водія та реєстраційного документа передбачено виключно для «механічних» транспортних засобів. Механічними вважають скутери з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт, а також всі транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння.
Поряд з цим, згідно з технічним паспортом пристрою «Aima Big Bull Black» він має мотор потужністю 1200 Вт, тобто має потужність менше 3 кВт, тим самим він не належить до категорії «механічний» та відповідно не передбачає для водія необхідності мати при собі посвідчення водія та реєстраційний документ.
Судом зазначається, що електроскутер марки «Aima Big Bull Black», 1200 Вт - це транспортний засіб, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, відповідно вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів, не можуть бути застосовані до позивача.
Приймаючи до уваги, що адміністративну відповідальність за порушення п.п. «а» п.2.1 ПДР може нести виключно водій механічного транспортного засобу, до якого електроскутер марки «Aima Big Bull Black», яким керував позивач, не віднесено, тим самим позивач не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова серії ЕАТ №7535571 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15 серпня 2023 року, винесена суб'єктом владних повноважень інспектором взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП сержантом поліції Довбишем Є.А., не містить достатніх та беззаперечних доказів, які б надавали підстави стверджувати, що позивач керував механічним транспортним засобом, та останнім було порушено вимоги п.п. 2.1.а. Правил дорожнього руху, та, як наслідок, вчинення ним (позивачем) адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП, більш того, вина позивача не підтверджується будь-якими іншими, передбаченими процесуальним законом, зокрема, ст. 251 КУпАП, доказами.
Судом відзначається, що саме по собі описання адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення позивачем такого порушення, оскільки така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Як наслідок, судом не встановлено, з яких саме міркувань виходив відповідач, визнаючи позивача винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, яким чином давав оцінку та досліджував обставини, на підставі яких прийшов до висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим та за наведених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про безпідставність винесеної відносно нього постанови серії ЕАТ №7535571 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15 серпня 2023 року, і накладення адміністративного стягнення, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не проведено всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, на підставі чого постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7535571 від 15.08.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, як така, що винесена в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, - підлягає закриттю.
Крім заявленої позивачем ОСОБА_1 вимоги про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ №7535571 від 15.08.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, позивачем заявлено позовну вимогу про визнання неправомірними дій інспектора 1-го батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області сержанта поліції Довбиша Є.А., які полягали у винесені ним оскаржуваної позивачем постанови у справі про адміністративне правопорушення, при цьому, суд не вбачає підстав для визнання дій інспектора 1-го батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області сержанта поліції Довбиша Є.А., - неправомірними, що має наслідком відмову в цій частині позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які стосуються правил дорожнього руху, зокрема, частини другої статті 126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами ч. 1ст. 8 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Дії щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Порушення, допущені суб'єктом владних повноважень при розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані дії.
Тобто, саме захист прав від порушень з боку суб'єктів владних повноважень має першочергове значення в адміністративному судочинстві.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.3ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Застосування конкретного способу захисту права, залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Тобто, вимога про визнання протиправними дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень (причина порушення прав) може бути заявлена лише одночасно з вимогою про зобов'язання суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій або зобов'язати вчинити певні дії (захист порушених прав), поряд з цим, у даній справі таких вимог, направлених на захист прав позивача, заявлено не було.
Предметом оскарження в суді можуть бути саме рішення суб'єкта владних повноважень як такі, що дійсно впливають на обсяг прав, свобод та інтересів позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання неправомірними дій відповідача інспектора 1-го батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП сержанта поліції Довбиша Є.А., які поялагали у винесенні ним постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, адже у даному випадку відповідачем фактично реалізовано його компетенцію з розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийнято за її розглядом постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Безпосереднє визнання неправомірними (протиправними) дій відповідача не є таким, що захищає або відновлює права позивача, тобто, належним та достатнім способом захисту прав позивача у даному випадку є скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, на підставі чого, та враховуючи, що позов задоволено частково, понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1073,60 грн., за вимогу позивача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, службовою особою якою винесено оскаржувану позивачем постанову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 126, ст.ст. 251, 254, 256, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 10 жовтня 2001 року, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 1-го батальйону 2-ої роти Управління патрульної поліції в Кіровоградській області сержанта поліції Довбиша Євгенія Анатолійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про оскарження дій інспектора патрульної поліції та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7535571 від 15.08.2023 року, винесену інспектором взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП сержантом поліції Довбишем Євгенієм Анатолійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, службова особа якого виступала відповідачем у справі Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції (м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, 22Б) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 )судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
В іншій частині позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.295 КАС України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова