Справа № 384/120/24
Провадження № 1-кс/384/1/2024
05 березня 2024 року с. Вільшанка
Слідчий суддя
Вільшанського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1 ,
розглянувши скаргу ФОП ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою, у якій просить визнати протиправною бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання її повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР у м. Миколаєвівнести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її повідомленням про кримінальне правопорушення від 10 січня 2024 року.
Розглянувши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, дійшов таких висновків.
Згідно з ч.1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні заявником може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, зокрема, у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як визначено в ч. 1 ст. 306 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. ст. 318-380 КПК, з урахуванням положень глави 26 КПК.
Зі змісту положень норм статей глави 26 КПК України випливає, що територіальна підсудність скарг не визначена, однак відповідно до норм Кримінального процесуального Кодексу України заяви, скарги під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України зазначене правило слід застосовувати і до розгляду скарг та клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 р.).
Поряд з цим, положеннями ст. 318 КПК встановлений порядок судового розгляду кримінальних проваджень, який має здійснюватися з дотриманням вимог ст. ст. 32, 33 КПК щодо їх територіальної та інстанційної підсудності, що застосовується і при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, відповідно до положень ч. 1 ст. 306 КПК.
Отже, слід констатувати, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно з положеннями ст. 38 КПК України органами досудового розслідування, що здійснюють досудове слідство і дізнання є 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України; 3) підрозділи детективів органів Бюро економічної безпеки України.
Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
З тексту скарги встановлено, що 10 січня 2024 року ФОП ОСОБА_2 звернулася на спеціальну телефонну лінію ТУ ДБР у м. Миколаєві та повідомила про вчинення кримінального правопорушення службовими особами Вільшанської селищної ради.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що ТУ ДБР у м. Миколаєві знаходиться поза межами територіальної підсудності Вільшанського районного суду Кіровоградської області, скарга підлягає поверненню.
Згідно з ч.7 ст. 304 КПК України, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
З урахування встановлених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скарга ФОП ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повинна бути подана до місцевого суду за фактичною адресою місцезнаходження органу досудового розслідування чи дізнання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 113-117, 214, 303-307, 369 - 372 КПК України,
Скаргу ФОП ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань- повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити ФОП ОСОБА_2 , що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1