Справа № 346/1148/24
Провадження № 3/346/939/24
06 березня 2024 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Коваленка Дениса Сергійовича, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце служби і посада: військова частина НОМЕР_1 , номер обслуги зенітно артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ),
До Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, 06 березня 2024 року надійшов протокол № 2 про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП), з матеріалами.
Аргументи Держави Україна в особі командира військової частини № НОМЕР_3 полковника ОСОБА_2 , який склав протокол, полягали у тому, що 04 березня 2024 року ОСОБА_1 ., під час дії в Україні особливого періоду, виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння на території військової частини НОМЕР_1 . Що підтверджується результатом аналізу № 5 від 04.03.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , перебував в стані алкогольного сп'яніння. А за це передбачена адміністративна відповідальність частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
Позиція ОСОБА_1 . Подав письмову заяву, в якій визнав свою вину, просив справу розглянути без його участі та надати йому розстрочку сплати штрафу, зважаючи на його майновий стан.
Оцінка суду.
Положення пункту 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.
Так, положеннями частини 3 статті 172-20 КУпАП, у їх поєднанні із частиною 1 цієї ж статті КУпАП передбачено, що виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби у стані сп'яніння, в умовах особливого періоду, є адміністративним правопорушенням.
Суд враховує те, що наданими йому доказами: протоколом серії № 2 про адміністративне правопорушення (а.с. 1-6); актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 7) результатом аналізу № 5 від 04.03.2024 року в якому зазначено 2.10 проміле (а.с.8), бланками отримання пояснень (а.с. 9-12) воєнним білетом ОСОБА_1 , (а.с.13-15) заявою ОСОБА_1 , в якій він свою вину визнав, дійсно підтверджується, що 04 березня 2024 року ОСОБА_1 під час дії в Україні особливого періоду, виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння на території військової частини НОМЕР_1 .
А за таких обставин, які підтверджуються зібраними особою, яка склала протокол, доказами, поза всяким розумним сумнівом підтверджується, що 04 березня 2024 року, ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП, і саме він винний у його вчиненні, за що підлягає адміністративній відповідальності.
Обставин, які б виключали адміністративну відповідальність, а також обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. А тому, він підлягає адміністративній відповідальності, на загальних підставах.
В силу положень статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України; при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За своїм характером, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з огляду на його об'єкт є серйозним, воно вчинено спеціальним суб'єктом в умовах дії особливого періоду.
За даними протоколу, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягувався. Суд має докази його віку, статі, місця роботи та місця проживання, рівня забезпеченості (оскільки він є військовослужбовцем і отримує плату з державного бюджету України у фіксованому розмірі). Також суд враховує, що ОСОБА_1 визнав свою вину.
Адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини 3 статті 172-20 КУпАП являє собою штраф від двохсот п'ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що на підставі пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України складає від 17000 до 34000 гривень) арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Отже, врахувавши вказані вище обставини для вирішення питання про накладення на ОСОБА_1 , стягнення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, з урахуванням його мети, що передбачена статтею 23 КУпАП, суд вважає, що накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень буде достатньою мірою відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Разом з цим суд враховує наступне.
Частина 1 статті 61 Конституції України гарантує кожному, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. А частина 1 статті 8 Конституції України передбачає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй.
Тож застосовуючи статтю 61 Конституції України, у її поєднанні із статтею 8, як норму прямої і найвищої юридичної дії, яка гарантує будь-якій людині юридичну відповідальність індивідуального характеру (і на цій підставі не застосовуючи положення частини 2 статті 33 КУпАП в частині, що забороняє враховувати майновий стан людини при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), суд вважає за можливе врахувати майновий стан ОСОБА_1 , та застосувати аналогію закону (зокрема кримінального, у частині застосування за частиною 4 статті 53 Кримінального кодексу України розстрочки при призначенні такого покарання, як штраф), і тому розстрочити виплату штрафу на 5 місяців, на 5 рівних частин, з виплатою по 3400 гривень кожною частиною.
До висновку про необхідність застосування розстрочки, суд дійшов через те, що сума штрафу, яку необхідно буде сплатити ОСОБА_1 , складає 17000 гривень, але в судовому засіданні та в письмовій заяві він зазначив, що в нього скрутний майновий стан у зв'язку, а інших доходів він не має,що вказує на реальну неможливість сплатити такий штраф одразу.
А от надання ОСОБА_1 , розстрочки, з одного боку, буде сприяти реальному виконанню призначеного судом покарання, і з іншого - кожен місяць сплати штрафу, буде для нього відчутним для того аби мета адміністративного стягнення була досягнута. Разом з цим, за наявності відповідної можливості, ОСОБА_1 , може сплати суму одразу.
Також відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Але, оскільки в силу положень пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці та військовозобов'язані - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, судовий збір стягненню із ОСОБА_1 не підлягає.
Отже, керуючись статтями 1,2,7,8,9,10,17-24,26,27,33-38,40-1,154,221,245-253,254-255,268,271,276,279,280,283-285,287,294,298-300,304,305,306 КУпАП, суд,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні ним 04 березня 2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з розстрочкою.
Штраф підлягає сплаті шляхом уплати 5 (п'яти) платежів, у розмірі по 3400 (три тисячі чотириста) гривень кожен, кожного календарного місяця, до його закінчення, по одному платежу щомісячно, починаючи з березня 2024 року і по липня 2024 року включно.
Постанову може бути оскаржено ОСОБА_1 шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.
Суддя: Коваленко Д. С.