27.02.2024 Єдиний унікальний номер 205/7968/23
Провадження № 2/205/1543/24
27 лютого 2024 рік м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.
за участю секретаря судового засідання Бородавки А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, старший державний виконавець Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Авраменко Кароліна Ігорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
В позовній заяві позивач заявляє позовні вимоги, відповідно яких просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3216 від 22.07.2020 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5) щодо стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у сумі 7 054,08 грн., а також судові витрати, які складаються з судового збору за поджання позову у розмірі 1073,60 грн. та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536,80 грн.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що приватним нотаріусом Київського міського нотраільного округу Остапенко Є.М. був вчинений виконавчий напи за № 3216 від 22.07.2020 р. про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором в сумі 7 054,08 грн. Постоновою державного виконавця Журавльовою О.В. від 04.08.2021 р. було відкрито виконавче провадження № 66378971. Постановою державного виконавця від 26.07.2023 р. був накладений арешт на грощові кошти, які знаходяться на банківських рахунках позивача. Так, Спірний виконавчий напис вчинено на підставі ст.. 87-91 ЗУ «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. З посиланням на Закон України «Про нотаріат» і Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі №826/20084/14, зазначає, що редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору та починаючи з 22.02.2017 р. нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин. Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 31.03.2021 р., тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі №910/10374/17. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2023 року зупинено стягнення за виконавчим написом, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 22.07.2020 року та зареєстрованого в реєстрі за № 3216, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 7054,08 грн., у виконавчому провадженні № 66378971.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
29 вересня 2023 року від представника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшов відзив, відповідно якого просив суд вирішити справу на підставі наявних у справі доказів та матеріалів відповідно чинного законодавства та провести розгляд справи без їх участі.
11 жовтня 2023 року від представника ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» Ґедзь О.В. до початку розгляду справи по суті надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді та заява про визнання позовних вимог (в порядку ст.. 206 ЦПК України).
09 листопада 2023 року від представника позивача адвоката Карлаш І.А. надійшла заява про заперечення щодо врегулювання спору за участі судді.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2023 року в задоволенні клопотання ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про врегулювання спору за участі судді у справі №205/7968/23 за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, старший державний виконавець Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Авраменко Кароліна Ігорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- відмовлено.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
11 жовтня 2023 року на адресу суду надійшла заява директора ТОВ «Фінпром маркет» Ґедзь О.В. про визнання позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Киїівського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого за №3216 від 22.07.2020 таким що не підлягає виконанню та стягнення з ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судового збору за подання позовної заяви в розмірі 537,00 грн. (інші 50% судового збору повертається позивачу з державного бюджету в порядку ч. 1 ст. 142 ЦПК України) та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 268,40 грн.
В судове засідання сторона позивача не з'явилась, просила розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Представник ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Представник Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити без їх участі.
Приватний нотаріус Киіївського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
За даних обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
01.07.2013 р. між ПАТ «Банк Руский Стандарт» та ОСОБА_1 було укладено договір №107388385. 22.07.2020 р. видано виконавчий напис від 22.07.2020, зареєстрований в реєстрі за №3216, посвідчений приватним нотаріусом Остапенко Є.М., в якому пропонують стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: невідомо, місце роботи: невідомо, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок 9А, офіс 204, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 43311346, п/р НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №20/ФК від 09липня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейська агенція з повернення боргів", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35465907, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу «201807-1/2 від 24 липня 2018 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «ФОРВАРД», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 34186061, на підставі Договору факторингу №25/02/15-1 від 25 лютого 2015 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором №107388385 віж 01 липня 2013 року, укладеного між Публічним акціорненим товариством «Банк «ФОРВАРД» та ОСОБА_1 .
В виконавчому написі пропонують задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром марекет», стягнути з ОСОБА_1 за період з 24.02.2015 року по 22.07.2020 року включно, суму у розмірі: 6742,63 - заборгованість за тілом кредиту; 261,45 грн.- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами і комісією; 50,00 грн.. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму7054,08 грн.
04.08.2021 року приватним виконавцем Журавльовою О.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №66378971 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром марекет», код платника податків згідно ЄДРПОУ 43311346, заборгованості в сумі 7054,08 грн., відповідно до кредитного договору.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Звертаючись до суду з вищевказаним позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, сторона позивача зазначає, що такий виконавчий напис порушує його право на захист своїх законних прав та інтересів, оскільки вчинений з порушенням порядку вчинення виконавчих написів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Ч. 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ст. 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п. 1.1 даної Глави для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п. 1.2 перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Відповідно до ст. 89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до ст. 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.
П. 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку) - для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно допункту 2 Переліку документів, за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів, затвердженого ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни від 29 червня 1999 року № 1172, кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями -для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б)засвідчена стягувачем виписка зрахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості (нині розділ "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 480 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану").
Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 299/1160/16-ц, провадження № 61-22900св18).
Крім цього слід зазначити, що оскільки у нотаріальному процесі бере участь одна сторона правочину, то нотаріус оцінює документи як докази лише однієї заінтересованої сторони - стягувача, який звернувся до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав, при цьому останній повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов'язання та його безспірність.
Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, зазначений у написі, є безспірним.
Судом встановлено, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем порушено вимоги ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат": договір про надання коштів у позику на умовах фінансового кредиту від 01.07.2013 р. не був нотаріально посвідченим, а тому виключається можливість вчинення за таким договором виконавчого напису нотаріуса; відсутня належним чином оформлена виписка по рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості при зверненні до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича для вчинення виконавчого напису, що підтверджувала б безспірність заборгованості; відсутність доказів наявності у стягувача права вимоги до позивача за Кредитним договором; відсутність доказів наявності у позивача перед відповідачем будь-якої заборгованості.
У зв'язку з недотриманням при вчиненні виконавчого напису вищевикладених вимог чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Отже, на думку суду, у даному випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідач визнав позовні вимоги та не заперечує проти задоволення позову, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Щодо заходів вжитих заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно квитанції 32528798800007412084 від 27.07.2023 року вбачається, що позивачем було сплачено 1073,60 грн. судового збору за звернення до суду з позовною вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, 536,80 грн. судового збору за забезпечення позову, а отже з огляду на визнання відповідачем позовних вимог, позивачу з державного бюджету підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову з вимогою визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, тобто 536,80 грн. та 273,77 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 247, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, ст. 88 Закону України "Про нотаріат", суд
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №3216 від 22.07.2020 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5) щодо стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ: 43311346) у сумі 7 054 (сім тисяч п'ятдесят чотири) грн.. 08 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ: 43311346) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), судовий збір в сумі 805,20 грн.
Повернути ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з державного бюджету судовий збір в розмірі 536,80 грн., сплачений на підставі квитанції 32528798800007412084 від 27.07.2023 та судовий збір в розмірі 268,40 грн. сплачений на пісдатві квитанції 32528798800007412107 від 27.07.2023 року.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 03.08.2023 року, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Рішення суду може оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.О. Бізяєва