Справа № 752/3315/24
Провадження № 2-аз/752/2/24
23 лютого 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.,
розглянувши заяву адвоката Проскурні Тетяни Володимирівни, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, -
07 лютого 2024 року до суду в порядку адміністративного судочинства надійшов позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та визначено відповідачу строк на подання відзиву.
20 лютого 2024 року представник позивача - адвокат Проскурня Тетяна Володимирівна подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконання постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 02.01.2024 року щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у справі про адміністративне правопорушення.
Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до стягнення грошових коштів, згідно з постановою, а у випадку задоволення позовної заяви та скасування постанови, позивачу буде складно повернути стягнуті з нього кошти, що впливатиме на ефективний захист, поновлення порушеного права та інтересів позивача.
Дослідивши матеріали справи, виходячи зі змісту заяви та аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Слід зазначити, що забезпечення позову - це, насамперед, вжиття судом, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням заявника.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо та достатньо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Перелік видів забезпечення позову встановлено ч.1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд звертає увагу на те, що наявність відкритого виконавчого провадження саме по собі не свідчить про обставини, що унеможливлять або істотно ускладнять виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, та/або очевидної протиправності дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши викладені в заяві про забезпечення позову доводи, суд, вважає, що заявником не було надано доказів того, що неприйняття заходів забезпечення заяви може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки в додатках до заяви відсутня копія постанови про стягнення грошових коштів з позивача, тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-154 КАС України, суд, -
відмовити в задоволенні заяви адвоката Проскурні Тетяни Володимирівни, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: К.Г. Плахотнюк