06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 560/3841/23
адміністративне провадження № К/990/8367/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року
у справі № 560/3841/23
за позовом Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004»
до Головного управління ДПС в Хмельницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
04 березня 2024 року на адресу Верховного Суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 560/3841/23, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24 лютого 2023 року №00/2066/0703 в частині визначення за вересень 2022 року завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у сумі 6089653 гривень.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року, позов задоволено.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
У поданій касаційній скарзі, податковий орган, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 грудня 2022 року у справі №640/12930/20, від 02 березня 2023 року у справі №280/669/21, від 02 грудня 2021 року у справі №400/3580/19, від 06 травня 2020 року у справі №640/4687/19, від 16 червня 2020 року у справі №400/987/19, від 04 липня 2022 року у справі №816/4509/15, від 12 березня 2021 року у справі №810/5871/15.
При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції, врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28 вересня 2021 року у справі №806/7669/13-а, від 15 квітня 2021 року у справі №818/530/16, від 23 лютого 2023 року у справі №640/12451/20, від 29 березня 2023 року у справі №560/12630/21, від 03 серпня 2021 року у справі №826/5762/15, від 07 липня 2021 року у справі №160/3364/19, від 06 жовтня 2021 року у справі №822/1443/18, від 01 червня 2022 року у справі № 1240/2660/18, але податковий орган не спростовує правильність врахування судами такої правової позиції.
Висновки Верховного Суду, висловлені в наведених скаржником постановах є загальними і результат розгляду спору в такій категорії справ завжди залежить від повноти встановлених фактичних обставин.
Відповідач в своїй касаційній скарзі зазначає, що суди не надали належної оцінки доказам податкового органу, що фактично зводиться до переоцінки доказів. При цьому, скаржник не врахував, що доводи касаційної скарги щодо оцінки доказів можуть бути прийняті судом касаційної інстанції виключно за умови подання касаційної скарги з підстав визначених пунктом 4 частини четвертої статті 328 у поєднанні з статтею 353 КАС України.
Посилання скаржника, як на підставу для оскарження на порушення норм процесуального права, Суд зазначає, що у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права
Відповідно до частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Таким чином, частина друга статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи те, що скаржником не наведено належного обґрунтування означених підстав касаційного оскарження судових рішень, про що зазначено вище, ця умова не підлягає перевірці.
В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судом апеляційної інстанцій рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.
Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанцій рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 560/3841/23 за позовом Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії- повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяР.Ф. Ханова