05 березня 2024 року
м. Київ
справа №480/12367/21
адміністративне провадження № К/990/21797/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Прокопенка О.Б., Радишевської О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання -Часник А.О.
представника відповідача - Давиденко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року (головуючий суддя - Шевченко І.Г.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року (головуючий суддя - Макаренко Я.М., судді - Кононенко З.О., Мінаєва О.М.),
І. Суть спору
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - ГУ НП в Сумській області), в якому просив: визнати протиправними та скасувати накази начальника ГУ НП в Сумській області від 02 листопада 2021 року №1884 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області»; від 03 листопада 2021 року №482 о/с «По особовому складу»; поновити його на посаді заступника начальника відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області-начальника слідчого відділення з 04 листопада 2021 року; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку 506,97 грн за один день вимушеного прогулу з 04 листопада 2021 року по день ухвалення судового рішення у розмірі 103421,88 грн.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що він проходив службу в органах Національної поліції і працював на посаді заступника начальника відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області - начальника слідчого відділення. З 03 листопада 2021 року його звільнено із займаної посади, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. Підставою для застосування до нього такого заходу дисциплінарного впливу став висновок службового розслідування, з яким позивач не погоджується, так як уважає, що будь-яких порушень службової дисципліни та етики посадової особи ним не допущено, а перевірку правомірності його дій проведено поверхнево та неповно. Посилаючись на відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та недоведеність факту вчинення ним протиправних дій, просив суд задовольнити позов.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
2. З 07 листопада 20105 року ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України, а з 31 грудня 2020 року його призначено на посаду заступника начальника відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області - начальника слідчого відділення.
3. 29 вересня 2021 року до ГУ НП в Сумській області надійшла інформація про те, що 30 серпня 2021 року працівниками четвертого слідчого відділу ТУ ДБР м. Полтава внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проводиться досудове розслідування кримінального провадження №62021170040000053 за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 27, частинами другою, третьою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України), у зв'язку з чим начальнику відділення № 1 (м.Білопілля) Сумського РУП - начальнику слідчого відділення майора поліції ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру за вказаним фактом.
4. На підставі указаної інформації, відповідно до вимог статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, наказом ГУНП в Сумській області від 30 вересня 2021року №767 було призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку ОСОБА_1 , у зв'язку з чим позивача відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення такої перевірки, на підставі частини першої статті 70 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 17 Дисциплінарного статуту НПУ, ОСОБА_1 було відсторонено від виконання службових обов'язків (пункт 3 наказу №767).
5. За результатами цього розслідування, 28 жовтня 2021 року дисциплінарною комісією складено висновок, згідно з пунктом 3 якого, за вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , що виразилося у неповідомленні ним 01 та 07 вересня 2021 року за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» або до найближчого органу поліції про можливе вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення; порушення обов'язку неухильного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, обов'язку щодо дотримання службової дисципліни, що призвело до порушення вимог пунктів 1, 2 частин першої, другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року №100, на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, рекомендовано застосувати до майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП начальника слідчого відділення, дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
6. На час проведення службової перевірки, ОСОБА_3 мав діючі дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження та попередження про неповну службову відповідність.
7. Наказом начальника ГУ НП в Сумській області від 02 листопада 2021 року №1884 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділення поліції № 1 (м.Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області» до заступника начальника відділення поліції № 1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП начальника слідчого відділення майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
8. Відповідно до пункту 6 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» наказом начальника ГУ НП в Сумській області від 03 листопада 2021 року №482 о/с «По особовому складу», ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 03 листопада 2021 року. Підставою видачі цього наказу зазначено наказ ГУ НП в Сумській області від 02 листопада 2021 року №1884.
9. Предметом спору у цій справі є правомірність наказів про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
10. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУ НП в Сумській області від 02 листопада 2021 року №1884 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського відділення поліції №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області». Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУ НП в Сумській області від 03 листопада 2021 року №482 о/с «По особовому складу», яким звільнено зі служби в поліції ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділення поліції №1 (м.Білопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області начальника слідчого відділення з 04 листопада 2021 року. Стягнуто з ГУ НП в Сумській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 103421,88 грн.
11. Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувані накази були прийняті без з'ясування всіх обставин події, за відсутності зібраних у встановленому законом порядку необхідних доказів, які б підтверджували вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що вказує на поверхневе проведення службового розслідування, а тому позов підлягає задоволенню.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін
12. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ГУ НП в Сумській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та задовольнити позов.
13. Заявник зазначив, що, вирішуючи спір, суди неправильно застосували норми Законів України «Про Національну поліцію», «Про Дисциплінарного статуту Національної поліції України» та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України.
14. У касаційній скарзі ГУ НП в Сумській області указало, що судами не надано належної правової оцінки ні висновку службового розслідування, ні письмовим поясненням ОСОБА_1 , ні змісту підозри, що є у матеріалах справи, і достеменно підтверджують факт обговорення суми неправомірної вигоди, що пропонувалася позивачу та приховування ним такої події. Заявник зауважив, що висновок про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни у першу чергу обґрунтований саме оцінкою дій посадової особи на предмет дотримання нею правил службової етики та дисципліни, незалежно від факту порушення стосовно позивача кримінального провадження.
15. Крім того, обираючи захід дисциплінарного впливу, відповідач виходив з того, що на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 мав чинне дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, а тому наступний вид стягнення обирався з урахуванням приписів частини дванадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
16. Також заявник послався на те, що суди застосували положення пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, сформованого у постановах Верховного Суду у справах №№ 240/2677/20, 260/1/19, 520/1795/19, 460/2583/19, №200/11036/20-а, обставини яких, відповідач визначив, як подібні до спірних правовідносин.
17. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 липня 2023 року поновлено пропущений процесуальний строк та відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ГУ НП в Сумській області. Підставою відкриття касаційного провадження є перевірка відповідності висновків судів першої та апеляційної інстанцій на предмет урахування ними висновків Верховного Суду, сформованих у справах №№ 240/2677/20, 260/1/19, 520/1795/19, 460/2583/19, №200/11036/20-а щодо застосування положень пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 12 Закону України «Про Дисциплінарного статуту Національної поліції України» у подібних правовідносинах, за обставин, установлених судами у цій справі.
18. Ухвалу Верховного Суду від 25 липня 2023 року направлено сторонам, проте відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
19. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
20. Спеціальним нормативно-правовим актом, яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус посад поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон України «Про Національну поліцію»).
21. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII«Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Статут).
22. Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначені основні обов'язки поліцейського, відповідно до підпунктів 1, 2 частини першої якої поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
22.1. Указана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 1 Статуту, відповідно до якої службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зокрема, зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки (пункт 2); вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника (пункт 5); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (пункт 6); .
23. За правилами частини першої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
24. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону України «Про Національну поліцію»).
25. За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Статуту, службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
25.1. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Статуту).
26. За визначенням, наведеним у частині першій статті 12 Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
27. Поняття дисциплінарного стягнення та його види наведено у статті 13 Статуту і за правилами частини другої указаної норми, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
28. Відповідно до частини першої статті 12 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
28.1. За приписами частини другої статті 12 Статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
28.2. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 12 Статуту).
29. Частиною дванадцятою статті 19 Статуту встановлено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє. Порядок виконання дисциплінарних стягнень установлений статтею 22 Статуту.
30. На виконання частини десятої статті 14 Статуту, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
30.1. Цим Порядком визначено процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
31. За правилами пункту 2 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування.
32. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку (пункт 4 розділу V Порядку №893).
32.1. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Статуту (пункт 1 розділу VІІ Порядку №893).
33. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
34. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року №100 затверджено Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - Порядок №100), відповідно до пункту 6 розділу ІІ якого поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
VI. Позиція Верховного Суду
35. Аналіз наведених норм законодавства, що регулює особливості проходження служби в поліції, дає підстави для висновку, що метою запровадження спеціальних вимог щодо правил поведінки поліцейського, що полягають у неухильному дотриманні ним обов'язків, покладених на нього законом, є, насамперед, формування відповідальності у працівників поліції перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри осіб до поліції. Такі вимоги, у першу чергу, спрямовані на забезпечення законності та дисципліни в органах поліції, сприяють виявленню винних у вчиненні службових (дисциплінарних) правопорушень поліцейських та вжиття до них відповідних заходів дисциплінарного впливу. Питання правомірності притягнення поліцейського до відповідальності вирішується шляхом проведення своєчасного, об'єктивного та якісного службового розслідування за фактом можливого вчинення ним дисциплінарного проступку.
35.1. Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, є однією з підстав звільнення зі служби в поліції та найсуворішим заходом дисциплінарного впливу. Отож в силу вимог частини третьої статті 2 КАС України, суди, оцінюючи рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника поліції на предмет його правильності та обґрунтованості, повинні перевірити, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
36. Питанням, що належить вирішити в межах розгляду цієї справи судом касаційної інстанції, є: правильність застосування приписів застосування судом апеляційної інстанції приписів пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 12 Статуту, відповідно до висновків Верховного Суду, сформованих у наведених заявником у касаційній скарзі прикладах справ.
36.1. Відповідаючи на визначене питання, Верховний Суд зазначає таке.
37. Аналізуючи зміст наведених позивачем прикладів постанов Верховного Суду, ухвалених у справах №№ 240/2677/20, 260/1/19, 520/1795/19, 460/2583/19, №200/11036/20-а, на предмет застосування сформованих у цих справах висновків Верховного Суду до спірних правовідносин, Судом установлено, що переглядаючи такі спори в касаційному порядку, Верховний Суд, насамперед, зауважив на особливому статусі працівника поліції, що зобов'язує його утримуватися від дій, що можуть бути розцінені як дискредитація органів поліції.
37.1. Так, у справах №240/2677/20, 420/2583/19 Верховний Суд зауважив, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. Водночас недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення. Виходячи з правового регулювання спірних відносин, поліцейський, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати зв'язків, що ганьблять його звання, як працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер .
37.2. Що стосується висновків Верховного Суду, сформованих у справах №№520/1795/19 та 260/1/19, то у цих справах Суд указав, що відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції Отже, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
37.3. Подібну правову позицію висловлено і у постанові Верховного Суду у справі №200/11036/20-а, в якій Суд, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанції щодо правомірності звільнення поліцейського у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, указав, що вчинки, що дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції і її працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
38. Разом з тим, вирішуючи цей спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності дисциплінарного проступку позивача, хоча обставини справи, установлені судами та описані у судових рішеннях, свідчать про протилежне.
38.1. Так, із змісту судових рішень убачається і не заперечується позивачем, у провадженні слідчого відділення ВП №1 (м. Білопілля) (керівником якого був ОСОБА_1 ) перебувало кримінальне провадження №1202100570000135, у межах розслідування якого, мешканцю Сумського району ОСОБА_2 було повідомлено про підозру. Надалі 01 вересня 2021 року на мобільний телефон ОСОБА_1 у месенджері Viber зателефонував невідомий чоловік, який представився ОСОБА_4 та запропонував зустрітися. Того ж дня ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2 на автодорозі поблизу с.Вири Сумського району, де у ході спілкування останній запропонував ОСОБА_1 вирішити питання щодо пом'якшення відповідальності за вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення. З цього приводу ОСОБА_1 у свої поясненнях зазначив, що він відмовився від цієї пропозиції, мотивуючи це тим, що вирішення такого питання не входить до його компетенції, проте ОСОБА_2 наполягав на своєму та повідомив цифру 5 (п'ять) при цьому не уточнивши, що він мав на увазі. Про цю розмову, як зазначає ОСОБА_1 , він у телефонному режимі повідомив керівника Білопільського відділу Сумської місцевої прокуратури Макаренко А. Г .
Надалі, 07 вересня 2021 року ОСОБА_1 знову зустрівся з ОСОБА_2 на тому ж місці поблизу с. Вири. У ході бесіди ОСОБА_2 запропонував знову вирішити питання щодо пом'якшення його відповідальності за вчинення кримінального. З цього приводу, як пояснив ОСОБА_1 , він з метою, щоб ОСОБА_2 більше його не турбував, повідомив цифру 7(сім) і сказав, щоб він вирішував всі питання з адвокатом на прізвище Гулаков .
38.2. Ці обставини позивач описав у поясненнях від 27 жовтня 2021 року і жодним чином не заперечував, що двічі приватно зустрічався з особою, зацікавленою у пом'якшенні відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, поза межами службової діяльності. Проте про ці зустрічі, усупереч вимог Порядку №100, позивач невідкладно на номер « 102» не повідомив. Крім того, ураховуючи те, що вже на першій зустрічі з ОСОБА_2 позивачу вже було повідомлено про мету цієї зустрічі, то ОСОБА_1 , усвідомлюючи наслідки протиправності такого звернення, повторно погодився зустрітися з особою, яка пропонувала йому вплинути на результати розгляду кримінальної справи, про що також не було повідомлено правоохоронним органам в установленому законом порядку. Наведені факти беззаперечно свідчать про невиконання ОСОБА_1 вимог законодавства та вчинення ним дій, що дискредитують роботу працівника поліції.
Водночас, викладені у поясненнях від 27 жовтня 2021 року заперечення позивача стосовно того, що ніяких протиправних дій він не вчиняв і підозру повідомлено йому необґрунтовано, є його суб'єктивною думкою, що не спростовує фактів порушення ним службової дисципліни та етичних норм, а тому суди помилково кваліфікували цей запис, як довід, що свідчить про недоведеність винної поведінки з боку ОСОБА_1 .
Що стосується аргументів судів попередніх інстанцій щодо обов'язку відповідача відібрати пояснення від ОСОБА_2 та керівника Білопільського відділу Сумської місцевої прокуратури Макаренко А. Г., якій він ніби то дзвонив, то ці обставини жодним чином не впливають на вирішення цього спору, так як ОСОБА_1 був зобов'язаний повідомити про подію що сталася, відповідно до Порядку №100, чого не зробив ні при першій, ні при другій зустрічі із особою, яка була зацікавлена у вирішенні кримінальної справи поза межами судового розслідування.
39. Ураховуючи те, що на момент службового розслідування ОСОБА_1 мав чинні дисциплінарні стягнення, Верховний Суд погоджується з висновками ГУ НП в Сумській області щодо наявності підстав для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
40. Відповідно до статті 351 КАС України підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах та ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
41. За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню, з ухваленням нового рішення в межах перегляду справи судом касаційної інстанції.
VІI. Судові витрати
42. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139, 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 344 (345), 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області задовольнити.
2. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.
3. У позові ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку відмовити.
4. Судові витрати не розподіляються.
5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.Б. Прокопенко
О.Р. Радишевська