06 березня 2024 року
м. Київ
справа №160/14282/23
адміністративне провадження №К/990/6545/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року
у справі №160/14282/23
за адміністративним позовом керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області
до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради
третя особа -Дніпровська міська рада про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернувся з вищевказаним позовом до суду, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 01984624), адреса: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 19, в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища № 12608, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Перемоги, 113, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;
- зобов'язати Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 16» Дніпровської міської ради вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища № 12608, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Перемоги, 113, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №160/14282/23 у спрощеному позовному провадженні.
В касаційні скарзі позивач, посилаючись на підпункти, «а», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес, а також скаржник вважає, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень позивач зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, яку обґрунтовує наступним.
Так, скаржник вказує, що судами не вірно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме:
- статті 3, 50, 55, 131-1 Конституції України, частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», статті 53 КАС України, пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України ( в редакції станом на 29 жовтня 2022 року)
- не вірно застосовано статтю 23 Закону України «Про прокуратуру» в контексті відсутності у прокурора права на подачу позову в інтересах ГУ ДСНС у Дніпропетровській області через відсутність у контролюючого органу такого права;
- не враховано висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі №903/129/18, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16, у постановах Верховного Суду від 10 серпня 2021 року у справі №923/833/20, від 20 січня 2021 року у справі № 927/468/20, від 11 березня 2021 року у справі № 910/3158/19, від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19, від 20 вересня 2018 року у справі №924/1237/17, від 25 лютого 2021 року у справі №912/9/20, від 28 лютого 2023 року у справі № 380/9160/21.
Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги причини виникнення спору та мету, яку переслідує прокурор. Визначальним у цьому випадку є не звернення ГУ ДСНС у Дніпропетровській області до суду з цим позовом, яка має такі повноваження відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
Крім того, позивач підставою касаційного оскарження судових рішень визначає пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, а саме пункт 2 частини 2 статті 353 КАС України, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктами 1 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, що є підставами для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі №160/14282/23.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/14282/23.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
А.Г. Загороднюк ,
Судді Верховного Суду