06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 160/8420/22
адміністративне провадження № К/990/15487/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників як суд касаційної інстанції справу № 160/8420/22
за позовом Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Східного Офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку
за касаційною скаргою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 року, ухвалене суддею Калугіною Н.Є.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023, ухвалену колегією суддів: головуючий суддя Іванова С.М., судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.,
Короткий зміст позовних вимог та суть спору
1. У червні 2022 року Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради (далі - позивач, Департамент) звернувся до суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.05.2022 № UА-2022-01-11-004527-а.
2. На думку позивача, контролюючий орган дійшов безпідставних висновків щодо порушення замовником вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 (далі - Постанова № 710) в частині необхідності забезпечення оприлюднення інформації про обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначенню його очікуваної вартості, оскільки ці вимоги стосуються головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), тоді як позивач є органом місцевого самоврядування і щодо нього застосуванню підлягають приписи пункту 4 цієї постанови, який носить рекомендаційний характер щодо оприлюднення означеної інформації, а відтак, не є обов'язковим до виконання Департаментом.
2.1. Позивач уважає, що у процедурі моніторингу публічної закупівлі відповідач не мав повноважень перевіряти дотримання замовником пункту 4-1 Постанови № 710, оскільки згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) оскільки до повноважень відповідача, визначених цим Законом, не належить перевірка постанов Кабінету Міністрів України.
2.2. Не погоджуючись із висновком контролюючого органу про порушення Департаментом частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII в частині включення до вимог тендерної документації, а саме в підпункт 2 пункту 4 розділу VI «Істотні умови, що обов'язково включаються до договору» такої підстави зміни істотних умов договору як збільшення ціни за одиницю товару, позивач доводить, що, по-перше, у частині третій означеної статті передбачено можливість включення замовником до тендерної документації іншої інформації, вимоги щодо якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне до неї включити; по-друге, предмет закупівлі № UА-2022-01-11-004527-а (послуги з поводження з побутовими відходами) відповідає визначенню поняття товари, що міститься в пункті 34 частини першої статті 1 цього Закону.
2.3. Стосовно висновку відповідача про порушення замовником вимог частини десятої статті 29 Закону № 922-VIII, а саме недотримання строку розгляду тендерної пропозиції учасника публічної закупівлі ТОВ «ЕКОЛОГІЯ-Д», визначеного цією нормою, позивач пояснює, що це зумовлено обставинами введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, які, своєю чергою, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Внаслідок таких обставин замовник на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 32 Закону № 922-VIII визнав тендер таким, що не відбувся, оскільки здійснення публічної закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили. При цьому, на переконання Департаменту, характер виявленого порушення носить формальний та несуттєвий характер, оскільки не пов'язаний із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель тощо.
2.4. Позивач також наголошує, що оскаржуваний висновок є актом індивідуальної дії, що приймається відповідачем в межах наданих йому повноважень та на виконання покладених на нього завдань, відповідно, встановлює для позивача певні обов'язки, однак відповідач, встановивши за результатами проведення моніторингу публічної закупівлі № UА-2022-01-11-004527-а зазначених вище порушень замовником вимог Закону № 922-VIII, не зазначив у висновку жодних заходів для його виконання.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради у січні 2022 року оголосив про проведення процедури публічної закупівлі № UА-2022-01-11-004527-а, предмет закупівлі - «послуги з поводження з побутовими відходами, 3 221 259,48 UАН, 90510000-5, ДК021, 18861.6, метри кубічні».
4. Відповідно до наказу Східного офісу Держаудитслужби від 05.05.2022 № 143 «Про початок здійснення моніторингу закупівель», процедуру закупівлі за оголошенням № UА-2022-01-11-004527-а включено до переліку закупівель, які підлягають моніторингу у зв'язку з виявленням органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
5. На підставі протоколу (рішення) уповноваженої особи про відміну закупівлі від 12.05.2022 № 22 та відповідно до інформації про відміну, опублікованої в електронній системі закупівель 12.05.2022.
6. Східним офісом Держаудитслужби у період з 05.05.2022 по 30.05.2022 проведено моніторинг процедури публічної закупівлі № UА-2022-01-11-004527-а, за результатами якого складено та оприлюднено висновок від 30.05.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2022-01-11-004527-а. Згідно розділу ІІ вказаного висновку встановлено:
6.1. за результатами аналізу питання повноти та своєчасності відображення інформації, документів передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 встановлено недотримання вимог пункту 4-1 цієї постанови (далі - Постанова № 710) в частині не опублікування на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів інформації про обґрунтування щодо розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначенню його очікуваної вартості.
6.2. за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства встановлено порушення абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII, а саме включення до тендерної документації інформації не у відповідності до законодавства.
Порушення абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII, за оцінкою контролюючого органу, полягає в такому:
підпунктом 2 пункту 4 розділу VI тендерної документації передбачено підставу зміни істотних умов договору, а саме - «….збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. При цьому обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.»
Проте, відповідно до даних оголошення про проведення відкритих торгів та тендерної документації вид предмета закупівлі визначено як послуги. Натомість вказана у підпункті 2 пункту 4 розділу VI ««Істотні умови, що обов'язково включаються до говору» тендерної документації підстава зміни істотних умов договору про закупівлі застосовується замовниками у разі, якщо предметом закупівлі є товар, про що свідчить зміст пункт 2 частини п'ятої статті 41 № 922-VIII.
6.3. за результатами розгляду тендерної пропозиції встановлено порушення замовником частини десятої статті 29 Закону № 922-VIII, а саме недотримано строк розгляду тендерної пропозиції учасника публічної закупівлі ТОВ «ЕКОЛОГІЯ-Д».
За висновком контролюючого органу порушення приписів вказаної статті полягає у тому, що відповідно до даних електронної системи закупівель учасник процедури закупівлі ТОВ «ЕКОЛОГІЯ-Д» має статус «очікує рішення» з 28.01.2022. Водночас відповідно до частини десятої статті 29 Закону № 922-VIII строк розгляду тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.
Разом з тим, на момент проведення моніторингу, який розпочато 05.05.2022, строк розгляду тендерної пропозиції минув, проте рішення замовника щодо обрання переможця закупівлі та інформація про укладення договору в електронній системі закупівлі відсутні. При цьому замовник мав право відмінити процедуру закупівлі на підставі пункту 2 частини першої статті 32 Закону № 922-VIII.
В подальшому під час проведення моніторингу процедури публічної закупівлі замовник опублікував 12.05.2022 інформацію про відміну закупівлі на підставі протоколу (рішення) уповноваженої особи про відміну закупівлі від 12.05.2022.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
7. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023, у задоволенні позову Департаменту відмовлено.
7.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач є суб'єктом на якого поширюють дію приписи пункту 4-1 Постанови № 710, як на головного розпорядника бюджетних коштів, що підтверджується Положенням про Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради. Так, пунктом 1.5 наведеного Положення визначено, що Департамент є головним розпорядником коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади та замовником на виконання робіт, послуг, придбання товарно-матеріальних цінностей відповідно до завдань Департаменту. Отже, встановлене відповідачем в оскаржуваному висновку порушення Департаментом пункту 4-1 Постанови № 710 в чистині не опублікування Замовником, як головним розпорядникам бюджетних коштів, на офіційному вебсайті інформації про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, на думку судів обох інстанцій, є обґрунтованим.
7.3. В частині висновків відповідача про порушення Департаментом абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII, суди обох інстанцій констатували, що відповідно до відомостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерної документації вид предмета закупівлі визначено як послуги. Однак, у підпункті 2 пункту 4 розділу VI «Істотні умови, що обов'язково включаються до договору»» тендерної документації передбачено підставу зміни істотних умов договору, що визначена пунктом 2 частини 5 статті 41 цього Закону, яка застосовується замовниками у разі, якщо предметом закупівлі є товар.
7.4. У цьому аспекті суди попередніх інстанцій зауважили, що визначення замовником предмета закупівлі, відповідно до Закону № 922-VIII, здійснюється із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15.04.2020 № 708, якою врегульовано особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг та пунктом 3 Розділу І якого передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником, згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII та за показником Єдиного закупівельного словника.
7.5. За оцінкою судів попередніх інстанцій відображення у тендерній документації вказаної вище зміни істотних умов договору не відповідає абзацу першому частини третьої статті 22 Закону 922-VIII, якою передбачено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне до неї включити, якщо це передбачено вимогами законодавства.
7.6. Щодо виявленого відповідачем порушення Департаментом вимог частини десятої статті 29 Закону № 922-VIII, суди попередніх інстанцій зазначили, що всупереч приписам цієї норми замовником не дотримано строків розгляду тендерної пропозиції учасника закупівлі ТОВ «ЕКОЛОГІЯ-Д», який не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Зокрема відомостями електронної системи закупівель підтверджується, що пропозиція цього учасника закупівлі, як найбільш економічно вигідна, має статус «Очікує рішення» з 28.01.2022. Станом на момент проведення моніторингу, який розпочато 05.05.2022, строк розгляду тендерної пропозиції минув, рішення замовника щодо обрання переможця закупівлі та інформація про укладення договору в електронній системі закупівлі була відсутні. В подальшому вже під час проведення моніторингу тендер було відмінено на підставі протоколу (рішення) уповноваженої особи про відміну закупівлі від 12.05.2022 № 22.
7.7. При цьому суди попередніх інстанцій відхилили доводи позивача про неврахування відповідачем настання таких надзвичайних, невідворотних та об'єктивних обставин, як введення воєнного стану в Україні, оскільки станом на 24.02.2022 строк розгляду тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, минув.
7.8. Суд першої інстанції також зауважив на тому, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було реальним та обґрунтованим.
7.9. Так, відповідно до вимог частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, у висновку відповідача, окрім іншого, обов'язково зазначаються зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Водночас з огляду на те, що тендер відмінено на підставі протоколу (рішення) уповноваженої особи про відміну закупівлі від 12.05.2022 № 22, в оскаржуваному висновку зобов'язання щодо усунення виявлених порушень відсутні.
7.10. У підсумку суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного позивачем висновку.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
8. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій Департамент звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі № 160/8420/22, в якій позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
8.1. Ця касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
8.2. На обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України касатор посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу 1 частини третьої статті 22, частини десятої статті 29 Закону № 922-VIIІ, а також пункту 4-1 Постанови № 710.
8.3. Касатор стверджує про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо поширення на позивача положень Постанови № 710, оскільки нею окремо розмежовуються вимоги до органів місцевого самоврядування (пункт 4) та головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) (пункт 4-1). Тож оскільки позивач є органом місцевого самоврядування, то в цьому випадку пункт 4 цієї Постанови для нього є спеціальним і саме цим пунктом він має керуватися. Окрім того, на думку скаржника, Постанова № 710 не є законодавством у сфері публічних закупівель, а відтак, у відповідача в рамках проведення моніторингу процедури закупівлі взагалі відсутні повноваження на перевірку дотримання позивачем її вимог.
8.4. Щодо встановленого відповідачем порушення замовником вимог частини десятої статті 29 Закону № 922-VIIІ позивач вказує, що вказаною нормою передбачено право замовника включити до тендерної документації, окрім обов'язкової, іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до неї.
8.5. Стверджує, що включення замовником підпункт 2 пункту 4 розділу VI тендерної документації підстави зміни істотних умов договору у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю, не можна розцінювати як порушення абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону № 922-VIIІ.
8.6. Не погоджуючись із оскаржуваним висновком в частині порушення замовником вимог частини десятої статті 29 Закону № 922-VIIІ, а саме недотримання строків розгляду тендерної пропозиції учасника публічної закупівлі ТОВ «ЕКОЛОГІЯ-Д», як найбільш економічно вигідної, відповідач вказує, що вказаний строк припав на період введення з 24.02.2022 в Україні воєнного стану, що в свою чергу є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, про що також вказано у листі Торгово- промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. З огляду на зазначене на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 32 Закону № 922-VIIІ замовник визнав тендер таким, що не відбувся, оскільки здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили.
8.7. На думку скаржника, навіть якщо припустити, що «встановлені відповідачем порушення» дійсно існують, то ці порушення носять формальний та несуттєвий характер, оскільки не пов'язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
8.8. Також підставою для відкриття касаційного провадження є оскарження судових рішень перелік яких визначений у пункті 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що в оскаржуваних судових рішеннях суди попередніх інстанцій застосували пункт 5 частини 7 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 02.12.2021 у справі №320/4611/19, від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, від 12.08.2020 у справі №160/11304/19, від 21.01.2021 у справі №400/4458/19, від 28.01.2021 у справі №160/12925/19.
8.9. У контексті зазначеної підстави та наведеної судової практики Верховного Суду касатор стверджує, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі не містить чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб'єкта, що є порушенням вимог законодавства у частині змісту висновку, як акта індивідуальної дії.
8.10. Крім того, касатор посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції помилково віднесено справу № 160/8420/22 до категорії незначної складності та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.06.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. 28.02.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини першої статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
11. Від Східного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач проти задоволення її вимог заперечує з огляду на необґрунтованість наведених у ній доводів та просить оскаржувані судові рішення залишити в силі.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
12. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
13. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
14. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
15. Спірні правовідносини пов'язані з встановленням Східним офісом Держаудитслужби у процедурі моніторингу публічної закупівлі послуг з поводження з побутовими відходами (оголошення UА-2022-01-11-004527-а) порушення Замовником вимог абзацу 1 частини третьої статті 22 в частині включення до тендерної документації інформації не у відповідності до законодавства, частини десятої статті 29 Закону № 922-VIIІ, а також пункту 4-1 Постанови № 710 в частині не оприлюднення на офіційному вебсайті замовником, як головним розпорядником бюджетних коштів, визначеної у цьому пункті інформації.
16. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлено Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
17. Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
18. Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
19. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 №1749 затверджено Правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону № 922-VIII із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджено наказом (далі - Єдиний закупівельний словник), а також Порядок визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок 708), яким встановлено особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
20. Пунктом 3 Розділу І Порядку № 708 передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником Єдиного закупівельного словника.
21. Відповідно до пунктів 21, 34 цієї статті Закону № 922-VIII послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації; товари - продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
22. За приписами пунктів 31, 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
23. Згідно зі статтею 20 Закону № 922-VIII відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
24. Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються, зокрема, такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
24.1. Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
24.2. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
25. Пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
26. Відповідно до частини десятої статті 29 Закону № 922-VIII строк розгляду тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.
27. Положеннями частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
28. Відповідно до вимог частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, у висновку відповідача, окрім іншого, обов'язково зазначаються зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
28.1. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
28.2. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
28.3. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
29. У частині десятій статті 8 Закону № 922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
30. Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина дев'ятнадцята статті 8 Закону № 922-VIII).
31. Щодо висновку судів попередніх інстанцій в частині оцінки встановленого Східним офісом Держаудитслужби порушення замовником вимог пункту 4-1 Постанови № 710, із чим категорично не погоджується Департамент, уважаючи, що останній не є суб'єктом, на якого поширюються приписи цієї норми, колегія суддів враховує, що на час розгляду цієї справи вже сформовано правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування пункту 4-1 Постанови № 710, який викладено, зокрема, у справах № 160/15844/22 та № 160/8058/22 (постанови від 15.06.2023 та від 31.10.2023). Висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи, колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків і надалі зауважує таке.
32. Так, з метою ефективного використання державних коштів Урядом прийнято Постанову № 710, якою затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
33. Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Постанови № 710 рекомендовано, зокрема органам місцевого самоврядування, з урахуванням затверджених цією постановою заходів, затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
34. Пунктом 4-1 цієї Постанови визначено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб'єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб'єкта управління об'єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб'єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
35. Згідно з пунктами 1.1 - 1.4 Положення про Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради № 85/7 від 26.05.2021, Департамент є виконавчим органом Дніпровської міської ради, що підконтрольний і підзвітний Дніпровської міської ради, підпорядкований виконавчому комітету, Дніпровському міському голові та заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів відповідно до розподілу повноважень.
36. Департамент у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативними актами, рішеннями Дніпровської міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, а також цим Положенням.
37. Департамент є юридичною особою публічного права, зареєстрованою у встановленому порядку, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок, круглу печатку із зображенням Державного Герба України, печатки, штампи та відповідні бланки із своїм найменуванням, загальний та спеціальний реєстраційні рахунки в Державній казначейській службі України.
38. Департамент утримується за рахунок коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади згідно з чинним законодавством України та інших коштів, не заборонених чинним законодавством України.
39. Департамент є головним розпорядником коштів бюджету Дніпровської міської територіальної громади та замовником на виконання робіт, послуг, придбання товарно-матеріальних цінностей відповідно до завдань Департаменту.
40. На підставі наведених положень Верховний Суд у справах № 160/15844/22 та №160/8058/22 констатував, що Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, мав забезпечити оприлюднення інформації про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості предмета закупівлі на власному веб-сайті і не оприлюднення такої інформації свідчить про порушення ним вимог пункту 4-1 Постанови № 710.
41. При цьому Верховний Суд у вказаних справах відхилив твердження Департаменту, що Постанова № 710 не є законодавством у сфері закупівель та носить рекомендаційний характер, а відтак, не обов'язкова до виконання Замовником, оскільки по-перше, Положенням про департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради № 85/7 від 26.05.2021, визначено, що Департамент у своїй діяльності керується, у тому числі актами Кабінету Міністрів України, а по-друге, поняття «законодавства» є широким і включає у себе як законодавчі акти, так і нормативно-правові акти. До того ж варто відмітити, що Постанова № 710 безпосередньо стосується позивача, як головного розпорядника коштів місцевого бюджету, а тому дотримання її положень може бути предметом перевірки контролюючого органу в рамках проведення моніторингу процедури закупівлі.
42. Такий підхід також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21.
43. Беручи до уваги вказане колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо поширення на Департамент приписів пункту 4-1 Постанови № 710, їх висновки у цій частині відповідають висновкам Верховного Суду.
44. Щодо висновку судів попередніх інстанцій в частині оцінки встановленого Східним офісом Держаудитслужби порушення замовником вимог абзацу 1 частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII, а саме включення до підпункту 2 пункту 4 розділу VI «Істотні умови, що обов'язково включаються до договору» тендерної документації підставу зміни істотних умов договору у разі збільшення ціни за одиницю товару, колегія виходить із такого.
45. Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 922-VIII визначено, що однією із обов'язкових відомостей, яка має бути зазначена у тендерній документації є 8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
46. При цьому перелік випадків за яких можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, визначено частиною п'ятою статті 41 Закону № 922-VIII, зокрема таким випадком відповідно до пункту 2 є збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
47. Вище вже наводилося визначення Законом № 922-VIII у пунктах 21 та 34 частини першої статті 1 понять послуга та товар, а також вказувалося, що відповідно до Порядку № 708 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно із вказаними пунктами та за показником Єдиного закупівельного словника.
48. Нагадаємо, що у розглядуваному випадку предметом публічної закупівлі № UА-2022-01-11-004527-а є послуги поводження з побутовими відходами.
49. Поняття послуги з поводження з побутовими відходами міститься в частині першій статті 1 Закону України «Про відходи», де зазначено, що це послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування.
50. Отже, твердження позивача, що у цьому випадку предмет закупівлі підпадає під визначення пунктом 34 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII поняття товари, до якого включено також термін - послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів, безпідставним та свідчить про помилкове тлумачення позивача цієї норми.
51. Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що підстава для зміни істотних умов договору, визначена у підпункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII та яка включена замовником у підпункт 2 пункту 4 розділу VI ««Істотні умови, що обов'язково включаються до договору»» тендерної документації, може бути застосована, коли предметом закупівлі є товар, а не як у цьому випадку послуги, про що у ній прямо зазначено - зміна ціни за одиницю товару.
52. Колегія суддів також зауважує, що попри те, що тендерна документація може містити також іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне до неї включити, таке включення є можливим лише, якщо це випливає із положень законодавства та при умові відсутності у такій тендерній документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
53. Щодо висновку судів попередніх інстанцій в частині оцінки встановленого Східним офісом Держаудитслужби порушення замовником вимог частини десятої статті 29 Закону № 922-VIII, а саме недотримання строку розгляду тендерної пропозиції учасник процедури закупівлі ТОВ «ЕКОЛОГІЯ-Д», колегія суддів виходить із такого.
54. Так, частиною десятою Закону № 922-VIII чітко визначено строк протягом якого замовник повинен розглянути тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, який не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Цією ж нормою передбачено умови, за яких це строк може бути продовжено та на якій період.
55. За встановлених обставин відповідно до даних електронної системи закупівель учасник процедури закупівлі ТОВ «ЕКОЛОГІЯ-Д» з найбільш економічно вигідною пропозицією серед учасників процедури закупівлі має статус «Очікує рішення» з 28.01.2022.
56. Станом на момент проведення моніторингу, який розпочато 05.05.2022, строк розгляду тендерної пропозиції минув, однак рішення замовника щодо обрання переможця закупівлі та інформація про укладення договору в електронній системі закупівлі були відсутні.
57. На спростування встановленого порушення Департамент вказує на ведення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, тобто настання надзвичайних, невідворотних та об'єктивних обставин, що підтверджені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
58. Водночас як правильно вказали суди попередніх інстанцій станом на 24.02.2022 строк розгляду тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною минув.
59. Разом із тим пунктами 1, 2 частини першої статті 32 Закону визначено, що замовник відміняє тендер у разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
60. Відповідно до роз'яснень, наданих листом Мінекономіки «Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану» від 22.04.2022 №3304-04/16796-06, проінформовано замовників, які розпочали процедури до введення правового режиму воєнного стану в Україні, але не мають можливості завершити такі процедури у зв'язку з незалежних від них обставин, то відповідно до норми пункту 1 частини п'ятої статті 32 Закону № 922-VIII вони мають право визнати тендер таким, що не відбувся, у разі; якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили.
61. Проте, рішення, оформлене протоколом уповноваженої особи про відміну закупівлі від 12.05.2022 №22 на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 32 Закону № 922-VIII, про що опубліковано інформацію в електронній системі закупівель 12.05.2022, було прийнято вже під час проведення моніторингу.
62. При цьому колегія суддів не погоджується з твердженнями позивача, що навіть за умови наявності факту існування встановленого відповідачем порушення це порушення носить формальний та несуттєвий характер, з огляду на те, що згідно з пунктом 19 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються, зокрема, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.
63. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
64. Верховним Судом сформовано правові висновки щодо застосування вказаних приписів, зокрема, у постанові від 19.05.2022 у справі № 200/11480/20-а, де вказав, що до формальних помилок належать технічні, механічні та інші помилки, допущені учасниками в документах, які вони подали у складі тендерної пропозиції, і такі, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоздатність учасника. Крім того, звернуто увагу, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Наголошено на тому, що законодавець передбачив перелік помилок, які унеможливлюють беззаперечного відхилення тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі.
65. Оцінюючи обґрунтованість підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд виходить з наступного.
66. Як зазначалося вище, доводи касаційної скарги в окресленій частині ґрунтуються на тому, що висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2022-01-11-004527-а не містить чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб'єкта, що є порушенням вимог законодавства у частині змісту висновку, як акта індивідуальної дії. На підтвердження своєї позиції скаржником наведено ряд постанов Верховного Суду (від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18, від 02.12.2021 у справі № 320/4611/19, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі № 160/11304/19, від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19, від 28.01.2021 у справі № 160/12925/19), які на його думку, безпідставно не враховані судами обох інстанцій під час вирішення справи.
67. У цьому аспекті колегія суддів наголошує, що в оскаржуваному висновку зобов'язання щодо усунення виявлених порушень відсутні, оскільки тендер відмінено на підставі протоколу (рішення) уповноваженої особи про відміну закупівлі від 12.05.2022 №22.
68. Своєю чергою абзацем 4 пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII визначено, що якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
69. Ураховуючи наведене, колегія суддів не вбачає невідповідності констатуючої частини висновку Східного офісу Держаудитслужби чи її суперечливості вимогам пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII, як про це стверджує позивач.
70. За таких умов висновки Верховного Суду, викладені у вищеназваних постановах, на які посилається скаржник, не можуть слугувати прикладом правильного застосування норм матеріального права, оскільки правовідносини у вказаних справах і у справі № 160/8420/22 не є подібними.
71. Оцінюючи доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права Суд зауважує, що у касаційній скарзі Департаменту зазначено, що підставами касаційного оскарження є також підпункти «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а саме суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності, не врахувавши виняткове значення цієї справи для позивача.
72. Водночас Суд звертає увагу на те, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд не відносив цю справу до категорії малозначних, водночас розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження, що не є порушенням норм процесуального права.
73. Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів позивача, колегія суддів Верховного Суду вважає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України).
74. Якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС України).
75. За відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження.
76. Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, як уважає позивач, немає.
77. Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги, які слугували підставою відкриття касаційного провадження за пунктом 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також щодо порушення норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
78. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
79. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
80. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
81. З огляду на результат касаційного розгляду у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі № 160/8420/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов