05 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/5153/23 пров. № А/857/11034/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гудима Л.Я., Заверухи О.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року про передачу справи до іншого адміністративного суду (суддя -Крутько О.В., м. Львів, повний текст ухвали складено 06 червня 2023 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання незаконним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 у березні 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №16дп-23 від 18.01.2023; визнати незаконним та скасувати наказ виконуючого обов'язків керівника Львівської обласної прокурати №138-к від 27.01.2023; поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області з 28.01.2023.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року клопотання представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів задоволено. Адміністративну справу №380/5153/23 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання незаконними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Не погодившись з постановленою ухвалою суду першої інстанції її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та повернути справу Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що окрім позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №16дп-23 від 18.01.2023, також заявлені позовні вимоги до Львівської обласної прокуратури щодо визнання незаконним та скасування наказу виконуючого обов'язків керівника Львівської обласної прокурати №138-к від 27.01.2023 та поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області з 28.01.2023, а відтак дана справа підсудна різним місцевим адміністративним судам. Вказує, що з огляду на частину 2 статті 21 КАС України, якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.
Відповідач - Офіс Генерального прокурора, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу про передачу за підсудністю, а відповідно до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з позовної заяви вбачається, що предметом позову є оскарження рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, а відповідно до частини першої статті 27 КАС України адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Як встановлено судом першої інстанції, предметом позову є оскарження рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.
Законом України «Про прокуратуру» визначено правові засади організації і діяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, її статус та повноваження.
Згідно з вимогами пунктів 4 та 5 частини 1 статті 77 цього Закону відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження: розглядає дисциплінарні скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснює дисциплінарне провадження; за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених цим Законом, приймає рішення про накладення на прокурора Офісу Генерального прокурора, обласної та окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.
Позивачем оскаржується прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, яким є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів а саме рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 18.01.2023 №16дп--3д про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Апелянт покликається на те, що окрім позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №16дп-23 від 18.01.2023, також заявлені позовні вимоги до Львівської обласної прокуратури щодо визнання незаконним та скасування наказу виконуючого обов'язків керівника Львівської обласної прокурати №138-к від 27.01.2023 та поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області з 28.01.2023, а відтак дана справа підсудна різним місцевим адміністративним судам. Вказує, що з огляду на частину 2 статті 21 КАС України, якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Питання адміністративної юрисдикції (підсудності) судів - предметної, інстанційної, територіальної - визначено главою 2 КАС України.
Слід зауважити, що виключна територіальна підсудність формує правило, за яким оскарження окремих категорій адміністративних справ здійснюється спеціально визначеним адміністративним судом, та унеможливлює вибір позивачем іншого суду для розгляду і вирішення адміністративних справ, визначених адміністративним процесуальним законом, у тому числі, за правилами частини 2 статті 21 КАС України.
Кодексом адміністративного судочинства України передбачено віднесення певних категорій справ до виключної підсудності окремо визначених судів (статті 19, 20,27, 266,267, 273-277, 282,289-1 КАС України).
Зокрема, виключна територіальна підсудність передбачена статтею 27 КАС України.
Як було зазначено судом першої інстанції, відповідно до частини 1 статті 27 КАС України адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Зазначена норма є імперативною, а порушення її судом - підставою для скасування рішення суду і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю (стаття 318 КАС України).
Правовий висновок щодо необхідності застосування статті 318 КАС України та скасування рішення суду у випадку порушення правил виключної підсудності викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2021 у справі №855/7/21.
Отже, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування зазначеного рішення Комісії підлягає розгляду лише одним законодавчо визначеним судом - Київським окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ та не може розглядатися будь-яким іншим судом як судом першої інстанції.
Пунктом 3 частини 1 статті 29 КАС України встановлено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи, що даний спір в частині вимог про оскарження акта органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, належить до виключної територіальної підсудності окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, Львівським окружним адміністративним судом у відповідності до вимог частини 1 статті 27, пункту 3 частини 1 статті 29 КАС України обґрунтовано задоволено клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та передано справу до Київського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Апеляційний суд резюмує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність направлення розглядуваної справи для розгляду до Київського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст. 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2023 року про передачу справи до іншого адміністративного суду у справі №380/5153/23- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді Л. Я. Гудим
О. Б. Заверуха