Справа № 240/29218/23
Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Дмитро Миколайович
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
05 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
06.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (Постанова №168).
- зобов'язати Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 позовну заяву повернуто позивачу на підставі ч.2 ст.123 КАС України з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних на те причин.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованого залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що строк звернення із вказаним позовом визначений ст.233 КЗпП України та розпочинає свій відлік з дня одержання повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. Вказане повідомлення позивач отримав 04.10.2023, а отже й подав до суду вказаний позов в межах строків звернення.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що строк звернення до суду у даному випадку визначений частиною 5 статті 122 КАС України та пропущений позивачем без поважних причин.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо вказані у заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 08.01.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В квітні 2022 року позивачу виплачено грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік.
Доказів надіслання позивачу письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, матеріали справи не містять.
З листа Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 04.10.2023 позивач дізнався, що виплачена йому грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, обчислена із грошового забезпечення до складу якого не включено суми додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
У зв'язку із цим, позивач вважає, що грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік йому виплачена у неналежному розмірі, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає таким, що не узгоджується зі змістом спірних правовідносин висновок суду першої інстанції про те, що про порушення свого права щодо неотримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 за 2022 рік позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за кожен місяць 2022 року.
Також колегія суддів наголошує, що з огляду на зміст ч.2 ст.233 КЗпП України позивач дізнався про порушення свого права з листа Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 04.10.2023.
Тому, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що оскільки 08.01.2023 позивач був переведений до іншої військової частини, а звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу з 07.09.2023, з даним позовом до суду позивач звернувся лише 06.10.2023, тобто з порушенням тримісячного строку звернення до суду щодо одноразової грошової допомоги за 2022 рік, тобто з порушенням строку, визначеного ст.122 КАС України.
В даному випадку строк звернення до суду почав свій відлік з дати отримання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, який у даному випадку є лист Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 04.10.2023.
Позивач звернувся до 06.10.2023, тобто з дотриманням строку встановленого законом.
Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Зважаючи на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, так як постановлена з порушення норм процесуального права, що призвело до необґрунтованого повернення позовної заяви, ухвалу суду першої інстанції належить скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.