Справа №:755/3144/24
Провадження №: 2/755/2938/24
про залишення позовної заяви без руху
"05" березня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 як законний представник, до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 як законний представник, до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Позивач звернулася до суду із позовною заявою у якій просить встановити юридичний факт перебування малолітньої ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 .
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, мають спільних дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між подружжям розірвано. Далі позивач уклала шлюб з ОСОБА_6 , за час шлюбу у них народилась спільна дитина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 18 травня 2020 року по справі № 316/150/20 шлюб між подружжям розірвано. Вказує, що з грудня 2021 року позивач, відповідач, їх спільні діти та малолітня ОСОБА_2 проживають однією сім'єю. Крім того, 04 листопада 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повторно зареєстрували шлюб. Також зазначає, що батько ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , вихованням дитини не займається, допомоги на утримання дитини не надає та має заборгованість зі сплати аліментів.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звертаючись до суду у розрізі спірних правовідносин, позивач подала до суду позовну заяву, при цьому, обґрунтовує її подання положеннями статей 293, 315 ЦПК України щодо розгляду справи в порядку окремого провадження, а в прохальній частині просить встановити юридичний факт в порядку позовного провадження.
При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так, відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно із пунктом четвертим частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них .
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом положень вище зазначених норм права розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором. Суд забезпечує захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються, шляхом здійснення провадження у справах.
Для ефективного судового захисту цивільного права або інтересу важливим також є обраний позивачем спосіб захисту, який має відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективним.
Суд звертає увагу позивача, що позов це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, звернена через суд або інший орган цивільної юрисдикції про захист порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу, який здійснюється у певній, визначеній законом, процесуальній формі.
Позов як складне явище має декілька елементів, до яких відносяться: предмет, підстава, зміст.
З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі. Значення елементів позову також полягає у тому, що за ними визначаються межі судового розгляду, адже суд відповідно до статті 13 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що встановлення юридичного факту на підставі рішення суду породжує певні юридичні наслідки, тобто від встановлення факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав. Позивач зазначає, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем, отримував поранення при виконанні бойових завдань, на теперішній час проходить реабілітацію та відновлення. Посилається на статтю 34 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (розділ IV. Пенсія у разі втрати годувальника). При цьому, конкретних юридичних наслідків, які породжує встановлення факту не зазначає, позовна заява не містить вимог щодо захисту конкретного порушеного, невизнаного або оспорюваного права позивача як представника малолітньої дитини - ОСОБА_2 .
Крім того, ОСОБА_2 має батька ОСОБА_6 , у примусову порядку з якого здійснюється стягнення аліментів на дитину. Разом з тим, позивачем не залучено ОСОБА_6 до участі у справі, хоча рішення суду у цій справі може вплинути на його права та обов'язки, як батька малолітньої дитини, оскільки відповідно до статті 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Отже, при зверненні до суду позивачем ОСОБА_1 не зазначено, які юридичні наслідки буде мати встановлення даного юридичного факту (які саме особисті чи майнові права можуть виникнути, змінитися чи припинитися внаслідок перебування малолітньої ОСОБА_2 на утриманні у відповідача ОСОБА_3 ), яке порушене, невизнане або оспорюване право підлягає захисту, а також не залучено до участі у справі батька малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_6 .
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258, 259, 260, 263, ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 як законний представник, до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання суду належним чином оформленої позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова