1-кс/754/734/24
Справа № 754/3183/24
Іменем України
06 березня 2024 року
Слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю: представника власника майна - адвоката ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду клопотання представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
04.03.2024р. представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням про скасування арешту майна з об'єктів нерухомості в якому просить скасувати арешт із земельної ділянки з кадастровим номером №8000000000:62:201:0238, площею 0,1000 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 05.12.2023р., мотивуючи тим, що ухвалою слідчого судді від 05.12.2023р. в рамках кримінального провадження №42023102030000185 було накладено арешт на вказану земельну ділянку з метою збереження речових доказів безпідставно та необґрунтовано, оскільки при накладенні арешту на об'єкт нерухомості слідчий суддя, посилаючись на наявність достатніх доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, не врахував, що слідчим у кримінальному провадженні без залучення спеціаліста чи експерта було проведено огляд місця події - земельної ділянки та в результаті слідчим, який не є спеціалістом у галузі земельного законодавства, було самостійно визначено, що земельна ділянка, яка перебуває у власності ОСОБА_5 , є землею рекреаційного призначення чи прибережною зоною, при цьому, прокурором при зверненні до слідчого судді з клопотанням арешту майна також не було доведено, що земельна ділянка може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто є речовим доказом, крім цього, при накладенні арешту на об'єкт нерухомості слідчим суддею не було враховано, що вказана земельна ділянка внесена до Державного земельного кадастру та має всі дозвільні документи, а ОСОБА_5 є добросовісним власником, крім цього, підозру у даному кримінальному провадженні нікому не повідомлено, жодних доказів причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, прокурором та слідчим не надано, тому застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є безпідставним та необґрунтованим.
В судовому засіданні представник власника майна підтримала доводи клопотання, зазначила, що у даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді на земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_5 , накладено необґрунтовано, оскільки ОСОБА_5 є добросовісним набувачем, жодних доказів причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, органом досудового розслідування не встановлено, при цьому, прокурором при зверненні з клопотанням про накладення арешту не було доведено тих обставин, що земельна ділянка є землею рекреаційного призначення чи прибережною зоною та є речовим доказом або знаряддям кримінального правопорушення за ст.190 ч.4 КК України.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з об'єкту нерухомості - земельної ділянки №8000000000:62:201:0238, площею 0,1000 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_6 , зазначивши, що на даний час в рамках даного кримінального провадження здійснені всі слідчі та процесуальні дії з використанням вказаного майна, при цьому, було встановлено, що вказана земельна ділянка не є землею рекреаційного призначення чи прибережною зоною, тому в продовженні застосування арешту потреба відпала.
Вислухавши доводи представника власника майна, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження №42023102030000185, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрутовано.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 05.12.2023р. в рамках кримінального провадження №42023102030000185 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України, було накладено арешт на майно, зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером №8000000000:62:201:0238, з метою збереження речових доказів.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 22.09.2023р. постановою слідчого земельну ділянку з кадастровим номером №8000000000:62:201:0238 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні №42023102030000185 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.
Арешт майна з підстав передбачених ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна та не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Під час судового розгляду встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023102030000185 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України триває, по справі вчинені слідчі та процесуальні дії з використанням вказаного майна та подальше проведення слідчих дій з його використанням в даному кримінальному провадженні не встановлено.
Крім того, прокурором в судовому засіданні зазначено, що в ході досудового розслідування було встановлено, що земельна ділянка №8000000000:62:201:0238, площею 0,1000 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_6 , не є землею рекреаційного призначення чи прибережною зоною, тому необхідність подальшого застосування арешту вказаної земельної ділянки відпала.
Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
В судовому засіданні при розгляді клопотання про скасування арешту майна не було доведено, що ухвалою слідчого судді було необґрунтовано накладено арешт на вказані об'єкти нерухомості, однак встановлено, що необхідність в подальшому застосуванні арешту об'єктів нерухомого майна відпала, тому з цих підстав арешт з земельної ділянки №8000000000:62:201:0238, підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.174, 303, 305-307, 309 КПК України,
Скасувати арешт із земельної ділянки з кадастровим номером №8000000000:62:201:0238, площею 0,1000 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 05.12.2023р. №754/17462/23 (1кс-754/3842/23), по кримінальному провадженню №42023102030000185 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.4 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: