ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2321/24
провадження № 3/753/1320/24
"28" лютого 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Тамара Олександрівна за участі захисника Лялевича О. В., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого водієм в ТОВ «Олд Трейд», зареєстрованого з адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
19 січня 2024 року о 14-38 год. у м. Києві на вул. Бориспільське шосе, 503 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат тестування - 0,61 проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В суді ОСОБА_1 заперечив свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення вказуючи, що був тверезий. Пояснив, що підозра щодо його перебування у стані алкогольного сп'яніння виникла у поліцейських через його втому та нервовий стан, викликаний відсутністю документів на транспортний засіб, які він забув удома.
Захисник ОСОБА_1 . Лялевич О. В. заявив клопотання про залучення до участі у справі прокурора та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Клопотання про залучення прокурора мотивував посиланням на усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої справи про адміністративні правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв'язку з чим присутність у суді сторони обвинувачення в особі прокурора є, як правило, необхідною для усунення обґрунтованих сумнівів, які можуть виникнути щодо безсторонності суду.
На обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі захисник послався на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту керування транспортним засобом та було порушено процедуру фіксування адміністративного правопорушення та складання протоколу, а саме: інспектор поліції не запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога і не склав письмове направлення на такий огляд; інспектор поліції не проінформував ОСОБА_1 про його права і обов'язки, не роз'яснив право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги та на викладення пояснень щодо протоколу; у протоколі відсутній запис про затримання транспортного засобу та вжиття заходів з метою його евакуювання.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов до таких висновків.
Згідно пункту 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуть швидкість реакції і увагу.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з пунктами 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
За визначеною розділом ІІ Інструкції процедурою проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу і оформлення його результатів установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Аналогічні положення містяться і в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду, проведеного поліцейським, та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздрукованими на папері показниками газоаналізатора «Alkotest 6820», заводський № ARHK-0495, принтер ARHН-0738, результат тесту - 0,61 проміле.
Всупереч доводам сторони захисту дослідженням відеозапису з нагрудних камер поліцейського (боді-камер) № 473505 та № 472243 установлено наявність достатніх фактичних даних, які свідчать про керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Вказаним відеозаписом зафіксовано транспортний засіб «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , що стоїть біля краю проїзної частини з увімкненими двигуном та аварійною світловою сигналізацією. При наближенні поліцейських до транспортного засобу ОСОБА_1 виходить із-за керма вказаного автомобіля та на вимогу надати для перевірки документи пояснює, що забув їх удома.
У подальшому поліцейський встановлює особу ОСОБА_1 за посвідченням водія у додатку «Дія», розглядає справу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП (керування транспортним засобом без реєстраційного документа на транспортний засіб), та складає відповідну постанову, копія якої долучена до матеріалів цієї справи.
З відеозапису вбачається, що поліцейський у процесі спілкування з ОСОБА_1 висловив підозру щодо керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння на підставі наявності ознак, зазначених у пункті 2 розділу І Інструкції, та описаних в акті огляду, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя.
ОСОБА_1 спочатку заперечував вказану обставину пояснюючи, що почуває себе втомленим через довгу і важку дорогу з Хмельницького, проте невдовзі визнав, що напередодні увечері вживав алкогольні напої, добровільно погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, був ознайомлений з результатами тестування і їх не оспорював.
Вказані обставини також підтверджуються власноручним підписом ОСОБА_1 на корінці тесту та на акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «З результатами згоден».
За таких обставин не підлягало застосуванню положення статті 266 КУпАП та Інструкції щодо проведення огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а відтак у поліцейського не було обов'язку складати документ, на підставі якого проводиться такий огляд (направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів).
Не заслуговують на увагу і доводи захисника про порушення права на захист, оскільки відеозаписом зафіксовано факт роз'яснення ОСОБА_1 суті вчиненого ним адміністративного правопорушення, а також його прав та обов'язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
Про роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків також свідчить його підпис у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення.
Всупереч ствердженням захисника в матеріалах справи міститься письмове зобов'язання ОСОБА_1 не керувати транспортним засобом впродовж доби, що є доказом відсторонення його від керування транспортним засобом у зв'язку з перебуванням у стані алкогольного сп'яніння.
Отже за результатами оцінки вищенаведених доказів, які відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, суддя дійшов висновку про доведення його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
При вирішенні клопотання захисника про залучення прокурора до участі у справі, суддя застосував такі норми права та виходив з таких мотивів.
Частиною першою статті 250 КУпАП передбачене право прокурора та його заступника брати участь у розгляді справ про адміністративні правопорушення, а частина друга цієї норми містить припис про обов'язкову участь прокурора лише при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією (статті 172-4-172-9, 172-9-2).
Водночас процесуального порядку забезпечення участі прокурора у розгляді справ про адміністративні правопорушення (окрім справ, у яких участь прокурора є обов'язковою) не передбачено ні КУпАП, ні Законом України «Про прокуратуру», ні підзаконними нормативно-правовими актами.
Обов'язок збирання доказів (звідси випливає й доведення висунутого обвинувачення) КУпАП покладає на осіб, уповноважених на складання протоколів (частина друга статті 251), проте таких осіб, як і прокурора, не включено до переліку учасників судового розгляду (глава 21 «Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення»).
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.08.2023 у справі № 208/712/19 (за результатами розгляду заяви про перегляд постанов судів у справі про адміністративне правопорушення з підстави встановлення ЄСПЛ порушення Україною міжнародних зобов'язань), використання ЄСПЛ у своїх рішеннях словосполучення «як правило» свідчить про те, що необхідність участі сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, на яку поширюються гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не має абсолютного й безумовного характеру, а її відсутність не завжди свідчить про порушення судом вимоги безсторонності, яке б автоматично призводило до несправедливості судового провадження й нівелювало його результати.
У вказаній постанові Верховним Судом зроблено висновок про те, що орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконує функцію обвинувачення, а тому у разі використання судом на обґрунтування своїх висновків про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення матеріалів, наданих уповноваженим правоохоронним органом, суд діє виключно у межах власної функції - відправлення правосуддя.
Отже ураховуючи, що КУпАП не передбачає обов'язкову участь прокурора у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 цього Кодексу, та не визначає процедуру його залучення, а внесення відповідних змін до законодавства є прерогативою законодавчої гілки влади і не належить до компетенції суду, суддя не встановив підстав для залучення прокурора до участі у цій справі.
Більше того, в основу прийнятого рішення про винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'янінняпокладені лише матеріали, зібрані органом Національної поліції, і саме на цих матеріалах сторона захисту обґрунтовувала свою позицію, а відтак відсутність прокурора у цій справі права правопорушника не порушує.
У зв'язку притягненням ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАПдо нього застосовується передбачене даною нормою адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 також має сплатити в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись частиною першою статті 130, статтями 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: