ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3717/24
провадження № 2-н/753/201/24
"06" березня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т. О., вивчивши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів,
20.02.2024 ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.
За результатами вивчення заяви та доданих до неї документів суддя дійшов висновку, що заяву про видачу судового наказу подано без додержання вимог цивільного процесуального закону.
Так, частиною другою статті 169 ЦПК України передбачено, що одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
Частина сьома статті 43 цього Кодексу визначає, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Отже чинний цивільний процесуальний закон покладає на учасника справи, який подає до суду документи в електронній формі, надсилати копії таких документів іншим учасникам справи та надавати суду докази на підтвердження цієї обставини.
Судом установлено, що до заяви стягувача не додані докази надіслання її копії та копій доданих до неї документів боржнику.
Оскільки чинний цивільний процесуальний закон не містить норм, які б визначали наслідки недотримання учасником справи вимоги закону щодо надання доказу надсилання копій поданих в електронній формі документів іншим учасникам справи, в тому числі і у наказному провадженні, суд вбачає підстави для застосування аналогії закону, що передбачено частиною 9 статті 10 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої та другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України).
Отже, за наведених вище обставин заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу не може бути прийнята до розгляду, а тому суд із застосуванням аналогії закону вбачає підстави для її повернення.
Керуючись частиною сьомою статті 43, статтею 10, частиною четвертою статті 183, статтями 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів повернути стягувачу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Ухвала підписана суддею 06.03.2024.