ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4552/24
провадження № 1-кс/753/835/24
"01" березня 2024 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погоджене прокурором, у кримінальному провадженні № 12023100020001869 від 25.05.2023
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України,
Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, тобто в участі у злочинній організації, заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в умовах воєнного стану.
Клопотання обґрунтоване таким.
Слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12023100020001869 від 25.05.2023 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня 2023 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник злочинний умисел, спрямований на отримання незаконного прибутку, з метою вчинення злочинів, направлених на заволодіння грошовими коштами громадян, шляхом обману та зловживання довірою, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислюваної техніки, в умовах воєнного стану в Україні.
Для досягнення злочинного задуму ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у невстановлений період часу, усвідомлюючи, що обрана діяльність є протиправною та має високий ступінь ризику, так як може бути викрита працівниками правоохоронних органів, розробили план, яким передбачалось наступне:
1. Створення в месенджері Telegram чатів та ботів для обміну інформацією між учасникам злочинної організації;
2. Створення та забезпечення діяльності на території міста Києва та міста Олевська Житомирської області угрупування - так званих «Колл-центрів» в залежності від територіального розташування учасників злочинної організації;
3. Підшукання осіб, які у злочинній організації виконували б роль так званого «Кодера», до обов'язків якого входило володіння технічними знаннями в сфері інформаційно-комунікаційних технологій, за допомогою засобів електронних комунікацій (включаючи інформаційно-комунікаційні технології, програмні, програмно-апаратні засоби, інші технічні та технологічні засоби і обладнання), забезпечення повного технічного супроводження інших учасників злочинної організації у ході здійснення шахрайства;
4. Підшукання осіб, які у злочинній організації виконували б роль так званого «Воркера», до обов'язків якого входило знання методів використання засобів соціальної інженерії, необхідних для введення в оману потерпілого у ході переписки або аудіо-дзвінку під приводом переконання перерахунку власних віртуальних активів на підконтрольні криптогаманці;
5. Пошук осіб, які б погодились на участь у злочинній організації, до обов'язків яких входило надання засобів та знарядь, які сприятимуть вчиненню кримінальних правопорушень іншими учасниками злочинної організації, а саме: забезпечення виводу (конвертації) віртуальних активів у грошові кошти, отримання у банківських установах банківських платіжних карток для виведення на вказані рахунки коштів потерпілих та подальшого перерахування грошей, якими учасники злочинної організації заволоділи шахрайським шляхом, на підконтрольні їм рахунки та банківські платіжні картки, сприяння у вирішенні організаційних питань;
6. Доведення до вказаних осіб плану злочинної діяльності та отримання їх згоди на участь у її реалізації у якості виконавців злочинів;
7. Організація управління та фінансування злочинної організації та розподілу коштів від злочинної діяльності між її учасниками;
8. Приховування діяльності злочинної організації шляхом забезпечення її учасників закритими від загального доступу каналами зв'язку, які не дають можливості втрутитись іншій особі, яка не володіє відомостями про злочинні наміри злочинної організації, тобто включення до спеціально створених Telegram-каналів та ботів під псевдонімами з присвоєнням індивідуального номеру - ІD , а також іншими методами, які сприятимуть приховуванню діяльності;
9. Створення та розсилка у месенджері Telegram, у тому числі за допомогою Телеграм-боту, у групі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », неправдивих оголошень з приводу заробітку у сфері віртуальних активів (криптовалют), а саме про отримання прибутку - «спреду» (спред на біржі - це різниця між цінами пропозиції та попиту на ринковий актив у конкретний момент часу) на міжнародній біржі криптовалют «Bybit» з профітом (прибутком) 2% від початкового капіталу потерпілих осіб.
Передбачалося, що особам, які б відгукувались на вказані оголошення, учасник злочинної організації - «воркер» - у ході переписки або аудіо-розмови в мессенджері Telegram, пропонував прийняти участь у так званій «арбітражній зв'язці» (метод арбітражу заснований на відмінності у попиті та ліквідності криптовалюти на окремих біржах, а також можливості швидко переказувати монети між ними за допомогою технології блокчейн).
У подальшому «воркер» повинен переконати довірливих потерпілих, які відгукнулись на оголошення у тому, що останній може придбати на міжнародній біржі криптовалют «Bybit» віртуальний актив (монету) - «EOS» на якомога більшу суму та відправити на адресу, вказану учасником злочинної організації, так званого «промокоду», начебто адреси електронного гаманця іншої біржи за результатом чого на електронний криптогаманець потерпілого повернеться сума придбаного віртуального активу «EOS» з прибутком у 2%.
Однак замість адреси електронного гаманця іншої біржи учасник злочинної організації «воркер» надавав адресу - «memo» («memo» - унікальний ідентифікатор, який присвоюється для кожного акаунту для ідентифікації депозиту та поповнення відповідного акаунту) яка була підконтрольним криптогаманцем учасників злочинної організації (контролює «кодер»).
З метою переконання потерпілого про власну вигоду у «зв'язці», учасник злочинної організації пропонував ділитись з ним 20% від чистого прибутку за повідомлення цієї інформації.
Таким чином, метою учасників злочинної організації було переконання потерпілого у необхідності перерахування якомога більшої суми віртуальних активів задля більшого прибутку при поверненні, у той час, коли адреса - «memo» («memo» - унікальний ідентифікатор, який присвоюється для кожного акаунту для ідентифікації депозиту та поповнення відповідного акаунту), на яку пропонувалось перерахувати віртуальні активи, була підконтрольним криптогаманцем учасників злочинної організації.
Задля переконливості та недопущення у користувача думки про можливість шахрайського заволодіння його майном, з метою підтвердження легенди про можливий легкий та швидкий заробіток, учасники злочинної організації пропонували б можливість пробного переказу, так званої «прокрутки» незначної суми віртуального активу для того, щоб після надходження вказаного активу на підконтрольний криптогаманець учасника злочинної організації, повернути в зворотному напрямку на криптогаманець користувача суму, більшу на 2% від нещодавно надісланої (технічне забезпечення операцій з віртуальними активами, у тому числі переведення, проводилось «кодером»).
Вказана злочинна схема повинна була діяти до тих пір поки користувач не перерахує максимальну суму власних віртуальних активів (монет) на підконтрольний учасниками злочинної групи криптогаманець, сподіваючись на їх повернення з прибутком.
При цьому, у ході переписки або аудіорозмов у Telegram з потерпілим учасник злочинної організації («Воркер») повинен був постійно спонукати потерпілого збільшувати бюджет для проведення вказаних переведень для, начебто, отримання більшого прибутку, та після того, як «Воркер» пересвідчився у тому, що потерпілий перераховує значну суму віртуального активу, він повинен був повідомити «кодеру» про те, що після надходження на підконтрольний учасникам злочинної організації криптогаманець віртуальних активів конкретного потерпілого, їх вже не треба повертати, тим самим зловмисники заволодівали майном потерпілих.
Окрім того, з метою приховування своєї злочинної діяльності та знищення слідів злочину учасники злочинної організації після заволодіння майном потерпілих припиняли будь-який зв'язок з потерпілим та видаляли історію переписки у мессенджері.
Розробивши злочинний план та схему вчинення злочинів, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дійшли висновку, що для здійснення свого злочинного задуму необхідно залучити осіб, які поділяють їхні незаконні інтереси і прагнуть до швидкого збагачення, та спільно з ними і під їх керівництвом виявлять бажання взяти участь у діяльності злочинної організації.
Так, у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня 2023 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залучили до складу злочинної організації не встановлену досудовим розслідуванням кількість осіб, а саме:
- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
а також інших, на даний час не встановлених осіб, які мали виконувати конкретні ролі, спрямовані у цілому на реалізацію вказаного плану, відомого усім учасникам злочинної організації, та розподілили між ними функції.
Метою злочинної організації було незаконне збагачення за рахунок коштів, отриманих від потерпілих шляхом обману.
Так, взявши на себе функцію загального керівництва злочинною організацією, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою керівництва її структурними підрозділами та напрямками, координації злочинної діяльності інших учасників злочинного угрупування, особисто підібрали та залучили до участі у ньому в якості співорганізаторів довірених осіб зі свого найближчого оточення: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та інших невстановлених осіб, які надали свою згоду на організацію та координацію злочинів, пов'язаних з шахрайством.
З метою забезпечення стабільного функціонування злочинної організації між всіма її учасниками були визначені конкретні функції, зокрема:
ОСОБА_8 - організатор та керівник, здійснює загальне керівництво діяльністю злочинної організації, координує дії кожного з її учасників; дає вказівки по роботі, проводить зібрання учасників для виконання завдань, контролює скоєння кримінальних правопорушень учасниками злочинного угрупування, забезпечує фінансування організації та розподіл між її учасниками злочинних доходів, визначає склад злочинної організації, вигадує схеми прикриття незаконної діяльності, отримує незаконний дохід від скоєння злочину, безпосередньо вчиняє злочини у ролі так званого «Воркера», що передбачає переписку та аудіо-дзвінки з потерпілими, отримує незаконний дохід від скоєння злочинів;
ОСОБА_9 - організатор та керівник, здійснює загальне керівництво діяльністю злочинної організації, координує дії кожного з її учасників, дає вказівки по роботі, проводить зібрання учасників для виконання завдань; контролює скоєння кримінальних правопорушень учасниками злочинного угрупування; забезпечує фінансування організації та розподіл між її учасниками злочинних доходів, визначає склад злочинної організації, розробляє схеми прикриття незаконної діяльності, отримує незаконний дохід від скоєння злочинів;
ОСОБА_10 (прізвисько « ОСОБА_13 ») - співорганізатор, виконує роль «кодера», відповідає за налаштування програмного забезпечення для функціонування шахрайської схеми, забезпечує функціонування Telegram-ботів, що розміщують оголошення, утворює та має доступ до шахрайських криптогаманців на різних біржах, веде облік здобутих «воркерами» віртуальних активів за кожним злочинним епізодом з метою визначення загального незаконного прибутку та визначення заробітної плати кожного учасника злочинної організації у відсотках від суми, здобутої шахрайським шляхом;
ОСОБА_5 - виконавець, виконує роль «воркера», а також виконує організаційні, менеджерські функції, а саме координує інших учасників злочинної організації, забезпечує функціонування орендованого приміщення (так званого «Колл-центру»), надає методичні рекомендації по роботі іншим «воркерам»;
ОСОБА_11 - виконавець, виконує роль «воркера», здійснює переписку з так званими «клієнтами», які є у подальшому потерпілими, надає криптогаманці для здійснення перерахунку грошових коштів потерпілим, отримує незаконний дохід від скоєння злочинів;
ОСОБА_12 - виконавець, виконує роль «воркера», здійснює переписку з так званими «клієнтами», які є у подальшому потерпілими, надає криптогаманці для здійснення перерахунку грошових коштів потерпілим, отримує незаконний дохід від скоєння злочинів.
Створена ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочинна організація характеризувалася наступними ознаками:
- наявністю плану злочинної діяльності, відомого усім учасникам злочинної організації, розподілом функцій між учасниками злочинного угруповання, наявністю організаторів;
- тривалістю, системністю та організацією функціонування злочинної організації, наявністю необхідних для функціонування фінансових можливостей, а також згуртованістю організації, що засвідчують внутрішні зв'язки між її учасниками, встановлені загальні правила поведінки, план злочинних дій та усвідомлення кожним із учасників факту об'єднання з іншими особами для досягнення єдиного злочинного результату;
- «спеціалізацією» незаконної діяльності учасників злочинної організації, яка виражалась у вчиненні злочинів у сфері заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), із використанням електронно-обчислювальної техніки;
- домовленістю та готовністю до вчинення злочинів у будь-який час;
- кожен учасник злочинної організації усвідомлював протиправність своїх та інших членів злочинної організації дій, знав про настання тяжких наслідків - завдання громадянам матеріальної шкоди, бажав настання таких наслідків і своїми злочинними діями сприяв їх настанню, тобто діяв з прямим умислом;
- розподілом коштів, отриманих від злочинної діяльності, між всіма учасниками злочинів.
Злочинна організація була стійким, попередньо зорганізованим об'єднанням, створена з метою вчинення тяжких злочинів, стабільно діяла протягом тривалого часу, не пізніше, як з жовтня 2023 року до припинення її діяльності після затримання її учасників працівниками Національної поліції України.
Вибудована ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ієрархічна структура злочинної організації, розподіл повноважень та централізована підпорядкованість членів злочинної організації забезпечувала чітке керівництво, координацію і контроль за злочинною діяльністю та розподілом коштів, здобутих злочинним шляхом.
Злочинне об'єднання, яке створили ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з метою вчинення корисливих умисних злочинів, було стійким, що знайшло своє вираження у згуртованості та стабільності.
Так, між учасниками злочинної організації були постійні міцні внутрішні зв'язки. Між керівником групи, керівниками окремих ланок ієрархічної структури організації та її рядовими учасниками існував високий рівень узгодженості дій, взаємодовіра, єдині правила поведінки, до яких слід віднести спеціальні домовленості щодо ведення розмов між собою із застосуванням умовних слів і словосполучень, використання окремих засобів зв'язку між собою, єдину систему вчинення кримінальних правопорушень з чітким розподілом ролей кожного з учасників групи, тощо.
Так, учасники організованої групи працювали з будь-якого місця та міста на території України онлайн, користуючись мобільним телефоном та інтернет-мережею, а також за місцем власного проживання, створили колл?центр, де працювали у період часу з 09 год. 00 хв. до 00 год. 00 хв. з понеділка по неділю, тобто кожного дня, за наявності «клієнтів», за встановленими адресами, які постійно змінювали з метою приховування своєї злочинної діяльності, а саме: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 (останнє місце функціонування колл-центру), іншими адресами у м. Олевську, Житомирської області.
Кожний так званий «Колл-центр» мав свої функції, штат працівників, свого «старшого менеджера», інструкції щодо введення потерпілих в оману та навчальний матеріал, грошові кошти, отримані від введених в оману потерпілих, розподілялись ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в залежності від функції учасника злочинної організації та отриманого прибутку.
Принцип протиправної діяльності в колл-центрах полягав у наступному: відповідальний за технічну підтримку вчинення кримінальних правопорушень учасник злочинної організації «Кодер» розміщував у соціальній мережі Telegram, у Telegram-каналі за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 » оголошення, з метою переконання участі громадян у заздалегідь розробленій шахрайській схемі, під приводом отримання прибутку на міжнародній біржі криптовалют «Bybit» з профітом (прибутком) 2% від початкового капіталу потерпілих осіб.
Члени злочинної організації дотримувалися правил конспірації при підготовці та вчиненні злочинних дій, а саме: надавали вказівки операторам підписувати нікнейм не справжніми анкетними даними, видаляти переписки, змінювати криптогаманці для отримання грошових коштів та інше.
За кожним «воркером» був закріплений відповідний «нікнейм» на міжнародній біржі криптовалют «Bybit», за допомогою якого ОСОБА_10 (прізвисько ОСОБА_13 ), визначав рівень роботи учасників злочинної організації, які заносив до попередньо розробленої таблиці результатів роботи, з метою подальшого прорахунку заробітної плати операторам.
За таких обставин, утворивши злочинну організацію та залучивши до участі у ній не менше ніж 11 осіб, її учасники приступили до безпосередньої реалізації злочинного плану, спрямованого на заволодіння майном, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки з метою одержання прибутків від злочинної діяльності в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ході контрольованої закупки, санкціонованої прокурором, ОСОБА_14 отримав від оперативних працівників УПК у м. Києві ДКП НП України грошові кошти у сумі 380 доларів США.
Окрім того, 24.10.2023 ОСОБА_14 використовуючи нікнейм « ОСОБА_15 » у соціальній мережі Telegram, виявив вищевказане повідомлення на каналі за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та написав у особисті повідомлення автору повідомлення, з метою отримання додаткової інформації про актуальну зв'язку (схему) на кріптобіржі та отримання прибутку (профіту).
Продовжуючи доводити свій злочинний умисел до кінця, спрямований на заволодіння чужим майном, діючи на виконання загального злочинного плану злочинної організації, інший невстановлений учасник злочинної організації, виконуючи функцію так званого «Воркера», використовуючи у Telegram для прикриття злочинної діяльності нікнейм « ІНФОРМАЦІЯ_7 » надіслав ОСОБА_14 текстові та голосові повідомлення про умови арбітражного заробітку на 2-3% прибутку від стартового капіталу. Також повідомив, що за повідомлення цієї інформації ОСОБА_14 необхідно буде поділитись 20% від чистого прибутку.
Після того невстановлений учасник злочинної організації з метою увійти в довіру потерпілого, запропонував йому зідзвонитися у соціальній мережі Telegram для обговорення деталей, на що останній погодився.
У цей час, на виконання злочинного плану, невстановлений учасник злочинної організації зателефонував ОСОБА_5 та повідомив про необхідність здійснення телефонного аудіо-дзвінку користувачу з нікнеймом « ОСОБА_15 », після чого ОСОБА_5 від імені користувача « ІНФОРМАЦІЯ_7 » зателефонував вказаному користувачу для продовження реалізації злочинного задуму.
Так, 25.10.2023 о 16 год. 16 хв., продовжуючи здійснення єдиного злочинного плану, у ході телефонної розмови ОСОБА_5 з метою введення в оману та за рахунок цього отримання максимальної вигоди, використовуючи нікнейм « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у соціальній мережі Telegram, під час телефонної розмови з ОСОБА_14 розповів поетапні дії, які слід виконати для отримання прибутку - «спреду» (спред на біржі - це різниця між цінами пропозиції та попиту на ринковий актив у конкретний момент часу) у вигляді 2-3 % від стартового капіталу для першого тесту зв'язки (схеми).
Так, ОСОБА_14 , за вказівкою ОСОБА_5 на міжнародній біржі криптовалют «Bybit» зробив конвертацію (обмін одного криптоактиву на будь-який інший) 40 USDT (дорівнює 40 доларів США) у віртуальний актив (монету) EOS, в результаті чого отримав баланс на суму 66,7475 EOS.
Після цього ОСОБА_5 вказав ОСОБА_14 на необхідність зі свого електронного гаманця, розміщеного на «Bybit», зробити електронний переказ монети EOS на електронну адресу отримувача, зазначивши у «memo» (унікальний ідентифікатор, який присвоюється для кожного акаунту для ідентифікації депозиту та поповнення відповідного акаунту) - «promoaktions», який ОСОБА_5 надав потерпілому, попередньо знаючи, що це шахрайський криптогаманець, при надходженні грошових коштів на який інший учасник злочинної організації, виконуючий функції «кодера», додасть до суми, яка надійшла, 2 % власних активів та відправить їх назад потерпілому, з метою складання у потерпілого хибного враження про отримання прибутку, та тим самим ввівши в оману та стимулюючи наступного разу перевести значну частину власних віртуальних активів.
Так, 25.10.2023, близько 17 год. 10 хв., ОСОБА_5 спільно з іншим учасником злочинної організації, який виконував функцію «кодера» - ОСОБА_17 , з метою введення в оману ОСОБА_14 , надіслав монету EOS з профітом 2% у сумі 67.9804 на електронний криптогаманець ОСОБА_14 .
Діючи за вказівками ОСОБА_5 , ОСОБА_14 виконував усі необхідні дії у кількості 13 «кругів» (кількість виконання необхідних дій з метою отримання прибутку).
27.10.2023 невстановлений учасник злочинної організації з метою отримання довіри потенційного потерпілого, використовуючи нікнейм « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у соціальній мережі Telegram, надіслав смс-повідомлення ОСОБА_14 про необхідність надсилання 15 % від прибутку за надану ним інформацію, та надіслав адресу криптогаманця.
Так, 30.10.2023 ОСОБА_14 конвертував ще 630 EOS (що дорівнює 380 доларів США) та на своєму балансі в електронному гаманці, розміщеному на біржі «Bybit» отримав баланс 370.6197 EOS, які також, використовуючи надані ОСОБА_5 інструкції, відправив за реквізитами, що надавались ОСОБА_5 з метою отримання прибутку за вказаною вище схемою. Однак учасники злочинної організації, діючи на виконання злочинного плану, отримавши електронний переказ віртуального активу від ОСОБА_14 , вказані кошти назад не повернули, тим самим незаконно заволоділи чужим майном.
Внаслідок вчинення вказаних незаконних дій, невстановлений учасник злочинної організації діючи умисно, з корисливих мотивів, спільно з ОСОБА_5 , а також за участі іншого учасника злочинної організації, який виконував роль так званого «Кодера» які входили до складу злочинної організації, шляхом обману та незаконних операцій з використанням електронно-обчислюваної техніки, в умовах воєнного стану, заволоділи коштами на загальну суму 370.6197 EOS, що дорівнює 380 доларів США та згідно з курсом НБУ станом на 30.10.2023 становило 13 839 грн., якими розпорядилися на власний розсуд.
У ході досудового розслідування 29.02.2024 ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
29.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 1,2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем. У ході виконання вказаних заходів була зафіксована протиправна діяльність злочинної організації, до складу якої входять вищевказані особи;
- протоколом огляду соціальних сторінок та оголошень, які розміщували учасники злочинної групи;
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки;
- протоколами допитів потерпілих ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , та свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В порядку ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи із вищевикладеного та з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, виникла необхідність обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема з метою запобігання спробам останнього:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на інших підозрюваних, потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
У підтвердження висновку про можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду необхідно зазначити наступне. Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, тому, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що позбавлятиме можливості притягти останнього до передбаченої законом відповідальності за скоєне. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому її необхідно оцінювати у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
У підтвердження висновку про можливість незаконно впливати на іншого підозрюваного, свідків у цьому ж кримінальному провадженні необхідно зазначити наступне. Так, ОСОБА_5 знайомий з іншим підозрюваними, тому перебуваючи на волі, останній з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на інших підозрюваних. Крім того, ОСОБА_5 з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з якими він також знайомий.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Поряд з цим варто враховувати те, що підозрюваний може використовувати свій вплив, маючи зв'язки та відповідний авторитет, на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні та намагатися узгодити їх покази, з тим щоб вони відповідали його інтересам.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином у результаті обізнаності ОСОБА_5 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.
У підтвердження висновку про можливість продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, необхідно зазначити наступне. Так, ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, отже не має стабільного заробітку, окрім того як за рахунок вчинення кримінальних правопорушень, також не має міцних соціальних зв'язків та підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, тобто корисливих кримінальних правопорушень (злочинів).
Застосування іншим запобіжних заходів, не пов'язаних із ізоляцією від суспільства, не забезпечить запобігання вказаного ризику. Тому, останнє вказує на те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обрання більш м'якого запобіжного заходу не сприятиме виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків та запобіганню вищевказаних ризиків.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.
Крім того, прошу суд при вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою врахувати, що фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікація дій підозрюваного, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Крім того, необхідно зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків доводять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Враховуючи перелічені ризики, саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на наявність законної мети та підстав, визначених КПК України, враховуючи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст.177 КПК України просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_22 просив долучити до клопотання копії характеристики Олевської гімназії Житомирської області № 11 від 29.02.2024 на ОСОБА_5 , довідки № 184 від 11.09.2023 відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж геологорозвідувальних технологій» Київського національного університету імені Тараса Шевченка» на ОСОБА_5 ; довідки-характеристики від 29.02.2024 № 640 Олевської міської ради Житомирської області; студентського квитка на ОСОБА_5 .
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти долучення до клопотання наданих захисником копій документів.
Ухвалою, занесеною до журналу судового засідання від 01.03.2024, суд задовольнив клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_22 та приєднав до клопотання копії характеристики Олевської гімназії Житомирської області № 11 від 29.02.2024 на ОСОБА_5 , довідки № 184 від 11.09.2023 відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж геологорозвідувальних технологій» Київського національного університету імені Тараса Шевченка» на ОСОБА_5 ; довідки-характеристики від 29.02.2024 № 640 Олевської міської ради Житомирської області; студентського квитка на ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. У випадку визначення судом альтернативи у вигляді внесення внесення застави просив визначити її на рівні 400 прожиткових мінімумів.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , посилаючись на те, що підозрюваний співпрацює з органом досудового розслідування, щиро розкаявся у вчинених кримінальних правопорушеннях. Прокурор не довів існування ризиків, якими він обґрунтовує клопотання. Воєнний стан в Україні не є підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підозрюваний проживає за місцем реєстрації у м. Олевську Житомирської області, має можливість з'являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, тому до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце мешкання у нічний час доби.
Підозрюваний просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, оскільки він навчається в університеті ім. Шевченка в м. Києві за спеціальністю ремонт автомобілів, орендує кімнату у гуртожитку, однак навчається дистанційно. Співпрацює з органом досудового розслідування в межах цього кримінального провадження, надав першим свою техніку для огляду органам досудового розслідування, вказав паролі від техніки. Зазначив, що до його функцій належало здійснення оплати за електричну енергію, інтернет, слідування за дисципліною та чистотою в офісному приміщенні. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив визначити йому заставу в мінімальному розмірі. Повідомив, що володіє автомобілем марки БМВ, кошти на придбання якого у розмірі 500 000,00 грн дав його дідусь, і він додав свої особисті кошти. Непомірним для нього не буде внесення застави у разі визначення її судом, у мінімальному розмірі.
Заслухавши сторін кримінального провадження та дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, долучені захисником копії документів, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання частково з таких мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у ст. 9 КПК України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30.08.1990 зазначено, що обґрунтована підозра - це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Відповідно до постанови Першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_23 від 29.01.2024 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023100020001869 від 25.05.2024 доручено Дарницькому УП ГУНП у м. Києві.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження встановлено:
- 25.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100020001869 внесено відомості про те, що 12.10.2023 у ході проведення контрольованої закупки учасники злочинної організації, діючи на виконання злочинного плану, отримавши електронний переказ віртуального активу від ОСОБА_18 , вказані кошти назад не повернули, тим самим незаконно заволоділи чужим майном;
- 23.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100020001869 внесено відомості про те, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12023100020001869 від 25.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за результатом проведених слідчих (розшукових) негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено факт створення групою осіб злочинної організації, діяльність якої спрямована на вчинення шахрайських дій на крипто валютних біржах. ЄО № 8902 від 22.02.2024;
- 28.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100020001869 внесено відомості про те, що за результатом проведених слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій було встановлено факт участі осіб в злочинній організації, діяльність якої спрямована на вчинення шахрайських дій на крипто валютних біржах;
- 28.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100020001869 внесено відомості про те, що 30.10.2023 у ході проведення контрольованої закупки учасники злочинної організації, діючи на виконання злочинного плану, отримавши електронний переказ віртуального активу від ОСОБА_14 , вказані кошти назад не повернули, тим самим незаконно заволоділи чужим майном;
- 26.10.2023 у ході проведення контрольованої закупки учасники злочинної організації, діючи на виконання злочинного плану, отримавши електронний переказ віртуального активу від ОСОБА_19 , вказані кошти назад не повернули, тим самим незаконно заволоділи чужим майном.
29.02.2024 о 10 год. 33 хв. ОСОБА_5 затримано без ухвали слідчого судді, на підставі ст. 280 КПК України.
29.02.2024 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України підтверджена зібраними у кримінальному провадженні доказами, які містяться у: протоколі допиту потерпілого ОСОБА_21 від 06.06.2023; протоколі допиту свідка ОСОБА_20 від 15.06.2023; протоколі допиту свідка ОСОБА_19 від 27.10.2023; протоколі допиту свідка ОСОБА_18 від 13.10.2023; протоколі допиту свідка ОСОБА_14 від 26.10.2023; протоколі за результатами проведення зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж від 07.11.2023; протоколі за результатами проведення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 06.12.2023; протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 12.12.2023; протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 29.02.2024; протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_24 від 29.02.2024.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, прокурор довів наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, враховує, що ОСОБА_5 є громадянином України, раніше не судимий, не працевлаштований, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів; наявні у кримінальному провадженні докази про вчинення підозрюваним злочину є вагомими.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Ризик, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підтверджується наступним. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, тому, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що позбавлятиме можливості притягти останнього до передбаченої законом відповідальності за скоєне. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому суд оцінює його у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Ризик, що підозрюваний з метою зміни своїх показань та уникнення кримінальної відповідальності зможе незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у цьому кримінальному провадженні, підтверджується наступним. ОСОБА_5 повідомив у судовому засіданні, що до його функцій входило лише здійснення оплати за електричну енергію, інтернет, слідування за дисципліною та чистотою в офісному приміщенні, що не узгоджується з його показаннями, зафіксованими упротоколі його допиту як підозрюваного від 29.02.2024 (а.с. 216-221). Враховуючи непослідовність у наданих показаннях, а також те, що ОСОБА_5 знайомий з іншим підозрюваними, свідками, перебуваючи на волі, він у результаті обізнаності про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, може шляхом погроз, підкупу або іншим чином впливати на них з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань.
На думку суду, прокурор у судовому засіданні довів існування ризиків, зазначених у клопотанні, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність менш суворих запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, з огляду на характер інкримінованих підозрюваному злочинів, його ставлення до вчиненого протиправного діяння, тяжкість покарання та дані щодо його особи.
Сукупність встановл ених обставин дають слідчому судді підстави вважати, що ступінь існуючих ризиків є надзвичайно високим, а відтак жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що виправдовує застосування найсуворішого запобіжного заходу, яким є тримання під вартою.
Водночас, враховуючи позитивну характеристику підозрюваного за місцем проживання і навчання, а також те, що він раніше не судимий, слідчий суддя не погоджується з доводами прокурора щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України в якості альтернативи тримання під вартою суд встановлює підозрюваному заставу у межах, встановлених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400,00 грн, яка не буде для нього непомірною.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи встановлені обставини, а також вимоги ч. 1 ст. 197 КПК України, слідчий суддя вважає, що строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного слід встановити 60 днів.
Керуючись нормами ст. 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого, погоджене прокурором, задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 10 год. 33 хв. 29 лютого 2024 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400,00 грн.
У разі внесення застави на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання слідчому документа, що це підтверджує, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави підозрюваний зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора і суду та виконувати такі обов'язки: не відлучатися з м. Олевськ Коростенського р-ну Житомирської обл. без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дія ухвали закінчується 28 квітня 2024 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 14.00 год. 06.03.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1