Справа №752/14153/23
Провадження №2/752/1448/24
05 березня 2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
1. Позиції сторін, процесуальні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі - ТОВ «Українські фінансові операції»), третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 28.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. вчинено виконавчий напис №7075 щодо стягнення з нього на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості в загальній сумі 11 249,75 грн.
05.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. на підставі оспорюваного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2.
Спірний виконавчий напис є протиправним, оскільки вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України. Стягувачем нотаріусу не було подано документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Заборгованість, яка значиться у виконавчому написі, не дає можливості зробити висновок щодо правомірності нарахування. Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 та зареєстрованим за №282/20595, передбачена можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Позивач просив визнати виконавчий напис №7075 від 28.01.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В., таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
18.07.2023 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
28.09.2023 ОСОБА_1 подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якому останній зазначив, що 20.09.2023 грошові кошти в сумі 12374,72 грн. стягнені на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» під час виконання спірного виконавчого напису. Просив, крім зазначеного вище, стягнути на його користь з відповідача безпідставно отримані останнім кошті в розмірі 12374,72 грн.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
05.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання оспорюваного виконавчого напису №7075 від 28.01.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за договором №11451800 від 18.09.2019, укладеним між ТОВ «Українські фінансові операції», на користь стягувача ТОВ «Українські фінансові операції», заборгованості в сумі 10749,75 грн. Строк платежу за договором від 18.09.2019 №1451800 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 17.10.2019 по 19.01.2021. Сума заборгованості складає 10749,75 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 1500 грн., прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом становить 826,50 грн.; строкова заборгованість за пенями за період з 17.10.2019 по 12.03.2020 становить 8423 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, в розмірі 500 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню, становить 11249,75 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №23398PBNKI00b1c70002 від 20.09.2023 під час примусового виконання виконавчого провадження НОМЕР_2 щодо примусового виконання спірного виконавчого напису з позивача було стягнуто 12374,72 грн.
3. Релевантні джерела права
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, пунктом 2 Переліку документів, передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, пункт 2 вказаного переліку був визнаний незаконним та нечинним у повному обсязі згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі №826/20084/14. Вказана постанова суду є чинною.
В пункті 1 вищевказаного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.09.2021 у справі №910/10374/17, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14. Таким чином, з 22.02.2017 кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Крім того, статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Аналогічний правовий висновок стосовно застосування ст. 1212 ЦК України міститься у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 по справі №910/1531/18, від 28.01.2020 у справі №910/16664/18.
Також Верховним Судом у постанові від 08.09.2021 по справі №201/6498/20 викладено правовий висновок, згідно з яким факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів. При цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
Суд відзначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.
Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідачем не було надано доказів того, що ним нотаріусу були надані будь-які документи, що підтверджують безспірність заборгованості у вказаний у виконавчому написі період. Зокрема, відповідачем не було надано доказів подання ним нотаріусу виписки з рахунку позивача, яка б містила обов'язкові реквізити, що повинні бути вказані у ній згідно п. 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (дата здійснення останніх (попередніх) операцій по рахунку, код валюти, суми операцій (відповідно за дебетом або кредитом) тощо). Без цих відомостей з виписки абсолютно неможливо з'ясувати коли і які саме суми були отримані позивачем від банку, коли були нараховані відсотки, в якому розмірі та за який період було нараховано відсотки, яким є розмір заборгованості та чи існує заборгованість взагалі.
Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Виконавчий напис видано без з'ясування дійсної дати виникнення заборгованості, хоча з'ясування дати виникнення заборгованості має важливе значення з метою виконання нотаріусом вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» в аспекті додержання трирічного строку, встановленого цієї статтею.
Крім того, виконавчий напис вчинено на підставі договору, стосовно якого не надано доказів нотаріального посвідчення. З урахуванням визнання в судовому порядку з 22.02.2017 нечинним пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, видача таких виконавчих написів після 22.07.2017 можлива лише за умови пред'явлення оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).
Отже, оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не відповідає вимогам закону, в той час як заборгованість, яка вказана у цьому написі, не є безспірною. Факт наявності цього виконавчого напису суттєво порушує права позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Щодо вимоги стягнути безпідставно набуті кошти за виконавчим написом, суд відзначає наступне.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Аналогічний правовий висновок стосовно застосування ст. 1212 ЦК України міститься у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 по справі №910/1531/18, від 28.01.2020 у справі №910/16664/18.
Оскільки рішення суду про визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не набрало законної сили, то відсутні підстави для покладання на відповідача зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки лише з моменту набрання цим рішенням законної сили, відповідач буде зобов'язаний повернути позивачу грошові кошти, отримані за виконавчим написом №7075 від 28.01.2021, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В.
Виходячи з наведеного вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача безпідставно отриманих коштів в розмірі 12374,72 грн. задоволенню не підлягає,
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
5. Розподіл судових витрат, вирішення питання про заходи забезпечення позову
Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1073,60 грн., оскільки суд позовні вимоги задовольнив частково.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №7075 від 28.01.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2; код ЄДРПОУ 40966896.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, 6-3, літ. А, каб. 2-7.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, «Карат» промисловий майданчик, 5-А, офіс 507.
Суддя Ж. І. Кордюкова