Справа № 752/22022/23
Провадження № 2/752/2139/24
Іменем України
05 березня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Машкевич К.В.
при секретарі Гненик К.П.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною про безспірне стягнення заборгованості з неї на користь АТ «Банк Форвард» таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що у вересні 2023 року вона дізналася про відкрите виконавче провадження приватним виконавцем Павелків Т.Л. за НОМЕР_2 на підставі виконавчого напису про стягнення заборгованості на користь АТ «Банк Форвард».
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. було вчинено виконавчий напис на користь АТ «Банк Форвард» щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів.
Зазначає, що кредитний договір 2014 року, який став підставою для видачі оспорюваного виконавчого напису, не був нотаріально посвідчений, оскільки був укладений шляхом підписання оферти та споживчого кредиту. У нотаріуса було відсутнє право на вчинення виконавчого напису у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем відповідних документів на підтвердження безспірності заборгованості боржника. Крім того її не було попереджено про усунення порушень за кредитним договором, а у нотаріуса на момент вчинення виконавчого напису були відсутні підстави для визнаня суми заборгованості безспірною.
Таким чином, виконавчий напис вчинено з порушенням ЗУ «Про нотаріат», а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у зв'язку з чим виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
15 листопада 2023 року від третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової Ольги Іванівни надійшов виконавчий напис №1808 від 30 серпня 2019 року та документи, на підставі яких його було вчинено.
14 лютого 2024 року від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення ліквідації АТ «Банк Форвард» Сергія Міхно надійшли письмові пояснення в яких останній вказує, що 25 лютого 2020 між АТ «Банк Форвард» і ТОВ «Смартфінанс», укладено договір відступлення прав вимоги боргових зобов'язань №25/02/20. Згідно умовами договору відступлення право вимоги боргових зобов'язань до ОСОБА_1 за кредитним договором №100305524 від 30 вересня 2012 року було відступлено ТОВ «Смартфінанс». Проте, вказаного договору до пояснень не долучено.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, не подала.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 30 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О.І. було вчинено виконавчий напис №1808 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором №96974973 від 07 травня 2012 року, укладеним з ПАТ «Банк Руский Стандарт» правонаступником якого є АТ «Банк Форвард» заборгованості за період з 01 листопада 2017 року по 30 січня 2018 року в сумі 62449,62 грн. та 850 грн. за вчинення виконавчого напису.
Звертаючись до суду позивач посилалась на те, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено на підставі неповного переліку документів, встановленого ст. 88 Закону України «Про нотаріат», які б підтверджували безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, а також порушено процедуру видачі виконавчого напису, оскільки нотаріус не пересвідчився в тому, чи позичальник був належним чином повідомлений про наявність у нього заборгованості за кредитним договором.
Крім того, нотаріусу був наданий кредитний договір не посвідчений належним чином.
У статті 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Встановлені судом обставини у цій справі свідчать, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 30 серпня 2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З наданої суду позовної заяви вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин, між сторонами існував та існує невирішений спір щодо наявної заборгованості. Зазначене спростовує безспірність заборгованості боржника (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14).
Відповідно до частини третьої статті 12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Посилання відповідача на те, що на даний час змінився кредитор в зобов'язанні, відповідно договору відступлення прав вимоги боргових зобов'язань №25/02/20 від 25 лютого 2020 року, який укладено між АТ "Банк Форвард" і ТОВ "Смартфінанс", право вимоги до ОСОБА_1 за договором було відступлено на користь нового кредитора "ТОВ "Смартфінанс", суд до уваги не приймає, оскільки відповідачем не надано доказів цьому.
З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
Оскільки позов задоволено, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 1073,60 грн. судового збору за подання позову до суду.
Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» № 296/5 від 22 лютого 2012 року, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 30 серпня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою Ольгою Іванівною, зареєстрований в реєстрі за № 1808, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 63299,62 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства ««Банк Форвард», код ЄДРПОУ 34186061, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 105 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР НОМЕР_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Акціонерне товариство «Банк Форвард», код ЄДРПОУ 34186061, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 105;
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Ямська, 72, прим. 211, в літ «А».
Суддя: