Справа № 757/23699/20-к
Провадження №: 1-кп/752/889/24
Іменем України
06.03.2024 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 620200000000000372, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Термез, республіка Узбекистан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ст.340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001 року), ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №746-VII від 21.02.2014 року), ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011),
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 у період з 30.11.2013 року по 06.12.2013 року перебуваючи на посаді міліціонера-альпініста штурмового взводу №1 роти спеціального призначення полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві (ПМОП «Беркут»), будучи співробітником високомобільного спеціального підрозділу міліції, здійснюючи функції представника державного озброєного органу виконавчої влади, будучи службовою особою правоохоронного органу, діючи на виконання злочинного наказу, за попередньою змовою групою осіб, в порушення вимог ст. 3, 19, 28, 29, 34, 39, 60, 64, 68 Конституції України, ст. 1-3, 5, 10, 12-15, 20 Закону України «Про міліції», п. 1 Статуту патрульно-постової служби міліції України, що затверджений наказом МВС України від 28.07.1994 року №404; Положення про підрозділ міліції особливого призначення «Беркут», затвердженого наказом МВС України 18.05.2004 року № 529, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 04.10.2013 року № 950, а також інших законів, підзаконних та міжнародних нормативно-правових актів, використав своє службове становище і надані чинним законодавством владні повноваження для вчинення кримінальних правопорушень - перевищення влади та службових повноважень, незаконного перешкоджання проведенню зборів та мітингів, а також службового підроблення.
Починаючи з 21.11.2013 року громадяни, зібравшись на Майдані Незалежності у м. Києві та прилеглій до нього території, реалізовували своє конституційне право на мирні зібрання. Зокрема, з 21.11.2013 року по 30.11.2013 року до Київської міської державної адміністрації від народних депутатів України, громадських організацій та об?єднань, політичних партій та громадян відповідно до ч. 1 ст. 39 Конституції України надійшли численні письмові повідомлення та заяви на проведення мітингів і демонстрацій на вулицях центральної частини м. Києва.
Головою правління Всеукраїнської громадської організації «Коаліція Учасників Помаранчевої Революції» ОСОБА_6 26.11.2013 року на ім?я голови Київської міської державної адміністрації було направлено повідомлення про проведення з 00 год. 00 хв. 27.11.2013 року безстрокового мирного зібрання громадян на Майдані Незалежності в м. Києві, яке було зареєстровано в Київській міській державній адміністрації 27.11.2013 року за №40248.
Незважаючи на відсутність судового рішення про заборону щодо реалізації права на проведення мітингів, мирного зібрання на території Майдану Незалежності в м. Києві, 30.11.2013 року у період часу з 04 год. 11 хв. до 04 год. 22 хв., керівництво ГУ МВС України в м. Києві (матеріали відносно яких виділено в окремі провадження), діючи за попередньою змовою групою осіб та за пособництвом голови Київської міської державної адміністрації (матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження), з метою незаконного перешкоджання проведенню зборів та мітингів, які проходили на Майдані Незалежності у м. Києві, організували перевищення службових повноважень співробітниками ПМОП «Беркут» та військовослужбовцями ВВ МВС України.
Так, 30.11.2013 року в період з 03 год. 00 хв. до 03 год. 20 хв. заступнику начальника Головного управління - начальнику міліції громадської безпеки ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 , який знаходився в адміністративному приміщенні ГУ МВС України в м. Києві, розташованому за адресою: м. Київ, вул.Володимирська, буд. 15, надійшов злочинний наказ від начальника ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 , який, у свою чергу, діяв за наказом вищого керівництва та за попередньою змовою з невстановленими особами, організувати витіснення з Майдану Незалежності в м. Києві громадян, які там перебували та реалізовували конституційне право на мирні зібрання та не вчиняли будь-яких протиправних дій, із залученням працівників ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві, а також військовослужбовців внутрішніх військ МВС України, як приданих сил (ВВ МВС України) для охорони громадського порядку.
Потім, діючи умисно, на виконання явно злочинного наказу, заступник начальника Головного управління - начальник міліції громадської безпеки ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 , будучи керівником правоохоронного органу, ігноруючи вимоги Конституції України та інших нормативно-правових актів, якими унормований порядок проведення зборів, мітингів та демонстрацій, віддав незаконний наказ про організацію витіснення з території Майдану Незалежності в м.Києві громадян, які реалізовували своє конституційне право на мирне зібрання, начальнику управління громадської безпеки ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 та заступнику начальника управління - начальнику відділу забезпечення масових заходів управління громадської безпеки ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_10 , які були керівниками нарядів працівників міліції, залучених до охорони громадського порядку на Майдані Незалежності у м. Києві 29-30.11.2013 року.
Надалі ОСОБА_11 , діючи на виконання вищевказаного явно злочинного наказу ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та безумовного, у разі їх вчинення, порушення законних прав та інтересів громадян, які на законних підставах знаходились на Майдані Незалежності у м. Києві, прибув на вулицю Інститутську, 1 в м. Києві, де у цей час вже перебували ОСОБА_12 та інші особи командного складу полку МОП «Беркут». У цьому місці ОСОБА_11 довів до вищевказаних осіб отриманий від ОСОБА_7 наказ та план щодо силового звільнення Майдану Незалежності від мітингувальників під приводом необхідності завезення конструкцій Новорічної ялинки та монтажних робіт.
При цьому ОСОБА_12 та інші особи, являючись працівниками правоохоронного органу, яким було достовірно відомо, що громадяни, які у цей час перебували на Майдані Незалежності , знаходились там на законних підставах та реалізовували своє право на мирне зібрання, рішень судів про заборону проведення мітингів на Майдані Незалежності та відкритих виконавчих проваджень про примусове звільнення площі від присутності цих громадян не існувало, останні порушень громадського порядку не допускали і не становили будь-якої загрози національній безпеці, всупереч дійсним інтересам служби, які полягали в забезпеченні виконання службових обов?язків начальницьким та рядовим складом органів внутрішніх справ у суворій відповідності до вимог законодавства, натомість діючи із мотивів кар?єризму, особистої лояльності до свого керівництва та готовності у зв?язку з цим виконувати накази, незважаючи на їх очевидну незаконність, погодились взяти участь у незаконному витисненні громадян, які реалізовували своє конституційне право на мирні збори, з Майдану Незалежності із застосуванням сили та спеціальних засобів без передбачених законом підстав.
Надалі, заступник начальника управління - начальник відділу забезпечення масових заходів управління громадської безпеки ГУМВС України у м. Києві ОСОБА_10 віддав наказ про вишиковування військовослужбовців внутрішніх військ МВС України по периметру Майдану Незалежності вздовж вулиць Інституцької, Городецького та Хрещатик з метою забезпечення витіснення учасників мирного зібрання у визначеному співробітниками ПМОП «Беркут» напрямку, недопущення повернення осіб, що приймали участь у мирному зібранні на Майдані Незалежності та прибуття на площу мешканців м. Києва, а також інших осіб на підтримку мітингувальників.
Після цього близько 04 год. 08 хв. ОСОБА_11 віддав наказ про початок руху співробітників ПМОП «Беркут» та їх переміщення зі сторони вул. Інституцької на прилеглу до Монументу Незалежності територію Майдану Незалежності з метою зайняття позицій для подальшого витіснення громадян, які концентрувались, зокрема, на сходах Монументу Незалежності, реалізовували своє право на мирне зібрання на будь-яких порушень громадського порядку не здійснювали.
ОСОБА_3 з метою виконання вищевказаного наказу приблизно о 04 год. 05 хв. 30.11.2013 року прибув за вищевказаних обставин разом з іншими залученими до несення служби працівниками полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві безпосередньо на прилеглу до Монументу Незалежності територію Майдану Незалежності.
У подальшому ОСОБА_3 спільно з іншими співробітниками ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві, був залученим за вищевказаних обставин до виконання явно кримінально протиправного (злочинного) наказу, демонструючи начальницькому складу вказаного підрозділу міліції та один одному попередню змову і згоду на спільне виконання вищевказаного наказу, усвідомлюючи при цьому, що протиправне перешкоджання проведенню мітингу та застосування насильства до його учасників буде ними здійснюватися спільно та одночасно, не висловлюючи будь-яких заперечень продовжували діяти узгоджено за єдиними планом на виконання явно злочинного наказу керівництва ГУ МВС України в м. Києві, командира полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_12 та інших осіб начальницького складу полку.
Так, незважаючи на відсутність судового рішення про заборону щодо реалізації права на проведення мітингів, мирного зібрання на території Майдану Незалежності в м. Києві 30.11.2013 року у період часу з 04 год. 11 хв. до 04. год. 22 хв., з метою незаконного перешкоджання проведенню зборів та мітингів співробітники МОП «Беркут», перевищуючи службові повноваження, надмірно та безпідставно застосували фізичне насильство, спеціальні засоби, зокрема кийки «ПР» та «Томфа», а також вчинили болісні і такі, що ображають особисту гідність дій, відносно учасників мирного зібрання, внаслідок чого учасникам мітингу спричинено фізичний біль та заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості та близько 300 учасників мирного зібрання були витіснені від Монументу Незалежності, пам?ятника засновникам Києва до проїжджої частини вулиці Хрещатик.
Окрім того, співробітники ПМОП "Беркут" у період з 04 год. 11 хв. до 04 год. 22 хв. 30.11.2013 року, перебуваючи на Майдані Незалежності в м. Києві, діючи умисно, на виконання явно злочинного наказу керівництва, за попередньою змовою групою осіб, з метою незаконного перешкоджання проведенню зборів та мітингів, перевищуючи владу та службові повноваження, із застосуванням заходів фізичного впливу, незаконно затримали 35 учасників мітингу, 34 з яких (в тому числі ОСОБА_15 ) у подальшому доставлено до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, та 1 - до Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Водночас ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді міліціонера-альпініста штурмового взводу № 1 роти спеціального призначення полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, будучи службовою особою, вчинив дії, які виразились у незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів.
В ході виконання вищевказаного явно кримінально протиправного (злочинного) наказу на незаконне перешкоджання реалізації проведенню мирних зборів громадян на Майдані Незалежності в м. Києві ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з мотивів власного кар?єризму, хибно розуміючи інтереси служби, діючи на виконання злочинного наказу керівників ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві, що надійшов від командира полку ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_12 та інших осіб начальницького складу полку, усвідомлюючи незаконність своїх дій та порушення законних прав осіб у разі їх вчинення, діючи умисно, спільно із невстановленими співробітниками ПМОП «Беркут», 30.11.2013 року приблизно о 04 год. 20 хв., знаходячись на пішохідній частині вул.Інституцької навпроти будинку по вул. Хрещатик, 7/11 в м. Києві (зі сторони непарної нумерації будинків), виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, за відсутності правових підстав для застосування заходів фізичного впливу та насильства, а також здійснення адміністративного затримання особи, підбігли до ОСОБА_15 та вважаючи, що він є учасником мирного зібрання на Майдані Незалежності, з метою незаконного припинення його подальшої участі у зборах та мітингах, із застосуванням фізичної сили збив його з ніг на асфальт, при цьому достовірно усвідомлюючи, що він не вчиняв будь-яких адміністративних правопорушень.
ОСОБА_3 , знаходячись у вказаному місці, діючи спільно із невстановленими співробітниками ПМОП «Беркут», виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, схопили ОСОБА_15 за руки та ноги з різних сторін і одразу понесли в напрямку спеціального автомобіля («автозаку»), який перебував на проїжджій частині вул. Інституцької в м. Києві, чим вчинили дії, що ображають особисту гідність потерпілого та унеможливили подальшу участь потерпілого у мирному зібранні.
При цьому, один із невстановлених працівників ПМОП «Беркут» з метою подавлення волі особи, в присутності ОСОБА_3 наніс ОСОБА_15 два удари кулаком в область живота, після чого ОСОБА_3 та двоє інших невстановлених співробітників ПМОП «Беркут» помістили ОСОБА_15 в середину спеціального автомобіля («автозаку»), кинувши його на підлогу, таким чином продовжуючи застосовувати до потерпілого фізичне насильство та вчиняти дії, що ображають його особисту гідність.
У подальшому, 30.11.2013 року приблизно о 05 год. 45 хв., ОСОБА_15 разом з іншими затриманими учасниками мирної акції протесту доставлено в приміщення Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, яке розташоване по вул. Герцена, буд. 9 в м. Києві, для складання протоколів про адміністративне затримання та про адміністративне правопорушення.
Після цього ОСОБА_3 30.11.2013 року у невстановлений час, перебуваючи у приміщенні Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, яке розташоване по вул. Герцена, 9, діючи умисно та за вказівкою невстановленого співробітника органів внутрішніх справ, з метою створення обставин законності своїх протиправних дій щодо перешкоджання проведенню 30.11.2013 року зборів. мітингів на Майдані Незалежності в м. Києві, безпідставного затримання ОСОБА_15 , для штучного створення доказів ніби то вчинення останнім 30.11.2013 року адміністративних правопорушень, а також для надання правомірності його адміністративного затримання іншими невстановленими співробітниками ПМОП «Беркут» та подальшого притягнення судом до адміністративної відповідальності, власноручно склав, підписав і надав (передав) невстановленому співробітнику органів внутрішніх справ завідомо неправдиві офіційні документи - два рапорти (один рапорт датований 30.11.2013 року, інший рапорт - без зазначення дати складання) на ім?я начальника РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_17 про затримання ним ОСОБА_15 30.11.2013 року за вчинення нібито дрібного хуліганства та злісної непокори законним вимогам працівника міліції на Майдані Незалежності в м. Києві.
У подальшому, відповідно до ст. 255 КУпАП, уповноваженою посадовою особою - заступником начальника сектору дільничних інспекторів міліції 3-го відділу міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_18 , 30.11.2013 року приблизно о 07 год. 00 хв. у приміщенні Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, на підставі письмових доказів, в тому числі, складених та наданих (переданих) ОСОБА_3 рапортів, відносно ОСОБА_15 складено протокол серії КИ № 0155966 від 30.11.2013 року про адміністративне затримання за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство), протокол серії КИ № 156096 від 06.12.2013 року про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство), протокол серії КИ № 0155961 від 30.11.2013 року про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП (злісна непокора законному розпорядженню або вимогам працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця).
Надалі вказані протоколи разом із рапортами ОСОБА_3 про затримання ОСОБА_15 , а також іншими матеріалами надіслано 02.12.2013 року для розгляду до Шевченківського районного суду м. Києва.
За результатами розгляду справи № 761/32217/13-п про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_15 та дослідження наявних доказів (у тому числі рапорту ОСОБА_3 ) постановою судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_19 від 02.12.2013 року, протокол серії КИ № 0155961 від 30.11.2013 року про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП та інші матеріали повернуто начальнику Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві для дооформлення та виконання вимог ст. 256 КУпАП.
У подальшому, 06.03.2014 року виконувач обов?язків прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся з клопотанням до Шевченківського районного суду м. Києві про звільнення ОСОБА_15 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 185 КУпАП. До зазначеного клопотання прокурором долучено також матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_15 , в тому числі, рапорт ОСОБА_3 .
За результатами розгляду справи № 761/6858/14-п про адміністративне правопорушення та дослідження наявних доказів (у тому числі, й відповідного рапорту ОСОБА_3 про затримання ОСОБА_15 ), постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_19 від 07.03.2014 року провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито, у зв?язку з відсутністю в діях ОСОБА_15 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Також за результатами розгляду справи № 761/32209/13-п про адміністративне правопорушення та дослідження наявних доказів (у тому числі рапорту ОСОБА_3 про затримання ОСОБА_15 за ст. 173 КУпАП), постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_21 від 02.12.2013 року, протокол серії КИ № 0155966 від 30.11.2013 року про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП та інші матеріали повернуто начальнику Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві для дооформлення та виконання вимог ст. 256 КУпАП.
Після цього, ОСОБА_3 , діючи умисно та за вказівкою невстановленого співробітника органів внутрішніх справ, з метою надання законного вигляду своїм протиправним діям щодо перешкоджання проведенню зборів, мітингів на Майдані Незалежності в м. Києві та безпідставного адміністративного затримання ОСОБА_15 , а також для штучного створення доказів нібито вчинення останнім 30.11.2013 року протиправних дій, передбачених ст. 173 КУпАП, у невстановлений час та у невстановленому місці, власноручно склав, підписав і надав (передав) невстановленому співробітнику органів внутрішніх справ завідомо неправдивий офіційний документ - додатковий рапорт від 04.12.2013 року про затримання ОСОБА_15 за вчинення ним 30.11.2013 року нібито дрібного хуліганства на Майдані Незалежності в м. Києві.
У подальшому, заступник начальника сектору дільничних інспекторів міліції 3-го відділу міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітан міліції ОСОБА_18 у невстановлений час та у невстановленому місці, на підставі, в тому числі додаткового рапорту ОСОБА_3 від 04.12.2013 року склав протокол серії КИ № 156096 від 06.12.2013 року про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) відносно ОСОБА_15 .
За результатами розгляду справи № 761/33265/13-п про адміністративне правопорушення та дослідження наявних доказів, у тому числі, додаткового рапорту ОСОБА_3 від 04.12.2013 року про затримання ОСОБА_15 , постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_21 від 24.12.2013 року провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито, у зв?язку з відсутністю в діях ОСОБА_15 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів, вчиненому службовою особою із застосуванням фізичного насильства, на виконання явно злочинного наказу, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001 року), перевищенні влади та службових повноважень, вчиненому працівником правоохоронного органу, що супроводжувалось болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, на виконання явно злочинного наказу, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №746-VII від 21.02.2014 року), складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинених за попередньою змовою групою осіб, на виконання явно злочинного наказу, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011).
В судовому засіданні в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 просив розглянути клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. ОСОБА_3 вказує, що злочини передбачені ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ст. 340 КК України та ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 1 ст. 366 КК України є нетяжкими злочинами, а злочин передбачений ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 2 ст. 365 КК України, є тяжким злочином, станом на дату розгляду справи сплинуло більше 10 років, а отже, на його думку є всі підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку зі закінченням строків давності відповідно до ст. 49 КК України. ОСОБА_3 вказує, що вину у вчиненні злочинів він не визнає, від слідства та суду не ухилявся, нових кримінальних правопорушень не вчиняв та вказав, що розуміє, що дана підстава звільнення від притягнення до адміністративної відповідальності не відноситься до реабілітуючих обставин, за якими особа визнається невинуватою, відновлюється її репутація, а також не тягне за собою відшкодування (компенсацію) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Також просив віднести процесуальні витрати на рахунок держави.
Захисник ОСОБА_5 звернувся до суду з аналогічним за своїм змістом клопотанням, вказавши при цьому, що його клієнт вину не визнає та не може бути визнаний винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів крім як обвинувальним вироком суду. Суд зобов"язаний невідкладно розглянути клопотання сторони захисту про закриття справи на підставі ст 49 КК України та закрити її за наявності передбачених підстав, при цьому думка сторін та учасників провадження жодного значення не має.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо закриття справи, вказуючи лише на те, що суд в ухвалі зобов"язаний вказати встановлені в ході судового розгляду обставини вчинення обвинуваченим злочинів з посиланням на досліджені докази. Крім того, прокурор вважав за доцільне на підставі ч. 2 ст. 288 КПК України з"ясувати думку потерпілого.
Потерпілий в судові засідання, які були призначені на 05.03.2024 року та 06.03.2024 року до суду не з"явився. Про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином та будь-яких клопотань до суду не подав. Крім того, суд звертає увагу на те, що з моменту надходження справи до суду в грудні 2022 року потерпілий жодного разу в судові засідання не з"являвся, клопотань про бажання брати участь у справі, в тому числі, в режимі відеоконференції не подавав та не цікавився рухом справи.
Вказівка прокурора на вимоги ч. 2 ст. 288 КПК України є безпідставною, оскільки стосується порядку розгляду клопотань прокурора про закриття справи у зв"язку із звільненням від відповідальності. В даному випадку клопотання про закриття провадження подано стороною захисту під час судового розгляду обвинувального акту і вказане клопотання підлягає невідкладному розгляду.
За таких обставин, враховуючи і те, що участь та думка потерпілого при розгляді вказаного клопотання не є обов"язковою, суд вважає за необхідне провести розгляд клопотання сторони захисту без участі потерпілого.
28.12.2022 року вищевказана справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_22 , який проводив судовий розгляд справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі розпорядження керівника апарату суду № 200 від 08.02.2024 року вищевказана справа надійшла в провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 20.02.2024 року.
Клопотання сторони захисту про закриття справи на підставі ст. 49 КК України було подано 16.01.2024 року, обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням надійшов до суду 19.01.2024 року.
В порядку ст. 319 КПК України, у зв"язку із надходження обвинувального акту із зміненим обвинуваченням та клопотання про звільнення від відповідальності новим головучим суддею у справі в порядку ст. 319 КПК України прийнято рішення про продовження судового розгляду з метою вирішення заявленого клопотання.
Заслухавши думку учасників справи, суд, приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання, а провадження у справі закрити на підставі вимог ч. 1 ст. 49 КК України, виходячи з наступних підстав.
За класифікацією злочинів у відповідності до вимог ст. 12 КК України кримінальні правопорушення за ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ст. 340 КК України та ч. 2 ст.28 ч. 4 ст. 41 ч. 1 ст. 366 КК України є нетяжкими злочинами, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 2 ст. 365 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Відповідно до вимог п. 3 та 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини, та десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.8 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності, і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до КПК України таке звільнення є обов'язковим.
Частиною 1 ст. 285, ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність та якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно із ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Суд звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності (справа №622/96/15-к, провадження №51-7149км18, Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду).
У постанові ВС від 17.02.2022 року в справі № 752/23954/18 зазначено, що за умови, що обвинувачений наполягає на звільненні його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, однак не визнає вину за пред'явленим обвинуваченням, не звільняє суд від обов'язку невідкладно розглянути таке клопотання та задовольнити його за наявності для цього підстав, та позбавляє можливості досліджувати докази у справі, враховуючи, що розгляд такого клопотання для суду є першочерговим.
Із врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що з дня вчинення інкримінованих ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.28 ч. 4 ст. 41 ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001 року), ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №746-VII від 21.02.2014 року), ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011), сплили строки притягнення його до відповідальності, передбачені п.п. 3,4 ч. 1 ст. 49 КК України, а також те, що ОСОБА_3 наполягав звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, вказавши, що розуміє правові наслідки такого звільнення, дослідивши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, думку сторін, враховуючи те, що даних про переривання чи зупинення строків давності немає, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001 року), ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №746-VII від 21.02.2014 року), ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011), підлягає задоволенню.
Вказівка сторони обвинувачення на обов"язок суду встановити доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів з посиланням на досліджені докази в повній мірі суперечить доктрині кримінального права, зокрема, і ст. 17 КПК України, та вимогам ст.ст. 372, 374 КПК України, згідно яких доведеність вини особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень встановлюється виключно обвинувальним вироком суду.
Долю речових доказів у даного провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
З постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 року у справі № 203/241/17, вбачається, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі, й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту, а тому, за таких обставин процесуальні витрати на залучення експертів необхідно покласти на рахунок держави.
Керуючись вимогами ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 285, ч. 4 ст. 286 КПК України, ст.49КК України, суд
ухвалив:
кримінальне провадження № 620200000000000372 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001 року), ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №746-VII від 21.02.2014 року), ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011) закрити, звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001 року), ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №746-VII від 21.02.2014 року), ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 41 ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011) у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Речові докази:
рапорт від 30.11.2013 року, складений ОСОБА_3 на ім'я начальника Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_17 , про затримання ОСОБА_15 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП; рапорт від 04.12.2013 року, складений ОСОБА_3 на ім'я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_17 , про затримання ОСОБА_15 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП; рапорт (без дати), складений ОСОБА_3 на ім'я начальника Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_17 , про затримання ОСОБА_15 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 620200000000000372, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження № 620200000000000372 протягом усього часу їх зберігання.
Процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 6292,00 грн. віднести на рахунок держави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1