Справа № 709/157/24
04 березня 2024 року с-ще Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Романової О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Данілової О.С.,
заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Іркліївська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса:
АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (далі - заявник) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, заінтересована особа: Іркліївська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, адреса: площа
Соборна, 2, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 34177193.
В обґрунтування заяви зазначалося, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 з яким заявниця проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, та вони мали спільний бюджет, вели спільне господарство, турбувалися один про одного, мали спільні сімейні права та обов'язки. ОСОБА_2 помер раптово та заявниця поховала його і зберігає всі його правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на грошовий вклад з належними процентами в АТ КБ «ПриватБанк» та на легковий автомобіль «Daihatsu», д.н.з. НОМЕР_2 . Заявниця являється спадкоємцем четвертої черги спадкування після смерті ОСОБА_2 , інші спадкоємці відсутні, проте заявниця позбавлена можливості оформити свої спадкові права у зв'язку із відсутністю підтвердження факту спільного проживання однією сім'єю із спадкодавцем не менше як п'яти років до відкриття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, заявниця ОСОБА_1 просить суд встановити факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 1993 року і по час його смерті.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 лютого 2024 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала та просила задовольнити з підстав зазначених у ній. Суду повідомила, що всі наявні та можливі докази нею суду надано, не вважала за доцільне викликати у судове засідання будь-яких свідків. Вважала, що надані суду докази з достовірністю підтверджують факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У судове засідання представник заінтересованої особи Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення заяви.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявниці, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В силу ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 11 грудня 2023 року (а.с. 5).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на грошовий вклад з належними процентами в АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується заявою про приєднання SAMDNWFD0073565514100 Вклад «Стандарт» строковий на 5 міс. (а.с. 9 - 10) та на легковий автомобіль «Daihatsu», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 11).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 2.ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1264 ЦК України учетверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Заявниця зазначає про те, що вона являється спадкоємцем четвертої черги спадкування після смерті ОСОБА_2 оскільки проживала з ним без реєстрації шлюбу однією сім'єю з 1993 року. Крім цього, зазначає про те, що інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні.
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшла копія спадкової справи ОСОБА_2 , відповідно до змісту якої заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 подала тільки заявниця ОСОБА_1 .
На підтвердження того факту, що заявниця ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1993 року суду надано:
- копію довідки виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 38 від 25 січня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 постійно проживала однією сім'єю та вела спільне господарство з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1993 року до дня його смерті (а.с. 6);
- копію довідки виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 30 від 23 січня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_2 проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В будинку зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 7);
- письмові покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , засвідчені старостою Лящівського старостинського округу Матяш Н.І. (а.с. 12 - 13).
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року
№ 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Про спільне проживання можуть свідчити наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 03 травня 2018 року у справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18), від 20 липня 2020 року у справі № 146/1825/18 (провадження № 61-20715св19), від 09 квітня 2021 року у справі
№ 334/9088/15-ц (провадження № 61-3411св19), від 22 квітня 2021 року у справі
№ 438/1456/18 (провадження № 61-2740св20), від 03 листопада 2021 року у справі
№ 310/7480/19 (провадження № 61-7764св21), від 01 грудня 2021 року у справі
№ 523/17895/16-ц (провадження № 61-6355св20) та інших.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі
№ 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов'язковими умовами для визнання особи членом сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи становлять сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2021 року у справі № 694/646/20 (провадження
№ 61-5208св21) зазначено, що для встановлення факту проживання однією сім'єю, тобто доведення існування передбачених статтею 1264 ЦК України підстав для визнання особи спадкоємцем четвертої черги, необхідні докази, які доводили б у всій сукупності факти щодо ведення особами спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, спільних витрат, взаємних прав та обов'язків.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2023 року у справі № 751/3254/22 (провадження № 61-3359св23).
Так, надані суду довідки виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, за відсутності інших доказів, не можуть слугувати єдиним достатнім доказом спільного проживання однією сім'єю заявниці та померлого ОСОБА_2 .
Щодо письмових показів свідків, які завірені старостою Лящівського старостинського округу, суд зазначає про те, що вказаних показів не достатньо для встановлення судом факту спільного проживання заявниці із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Свідки про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення старостою Лящівського старостинського округу не попереджувались.
Судом в судовому засіданні було наголошено на необхідність безпосереднього допиту свідків судом, однак заявниця відмовилася забезпечити їх участь в судовому засіданні, повідомивши, що наданих нею доказів, на її думку, цілком достатньо для встановлення даного юридичного факту.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд встановив, що заявниця не довела жодними належними та допустимим доказами факт проживання однією сім'єю більше п'яти років разом із
ОСОБА_2 та спільного ведення господарства, виконання взаємних прав та обов'язків, спільних витрат, участі в утриманні житла,
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно рекомендацій Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», судам слід звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Проте, заяницею не надано суду вмотивованої відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, а саме постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яка б слугувала підставою для звернення до суду із даною заявою.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної заяви.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Іркліївська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 06 березня 2024 року.
Суддя О.Г. Романова