Справа № 705/3280/21
4-с/706/5/24
06 березня 2024 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді Орендарчука М.П.
при секретарі Пізняк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області,
скаргу ОСОБА_1 на дії і бездіяльність юридичної особи з назвою: «відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» в особі державного виконавця Кравченко Марини Василівни,
18.09.2023 року скаржником ОСОБА_1 подано скаргу до Уманського міськрайонного суду Черкаської області на дії і бездіяльність юридичної особи з назвою: «відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» в особі державного виконавця Кравченко Марини Василівни.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2023 р задоволено самовідвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко Олени Іванівни від розгляду зазначеної вище скарги.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.09.2023 р задоволено самовідвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Лесі Сергіївни від розгляду скарги.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.09.2023 р задоволено самовідвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентини Леонідівни від розгляду скарги.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.09.2023 р задоволено самовідвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковського Романа Володимировича від розгляду скарги.
03.10.2023 р автоматизованою системою Д-3 складено протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
05.10.2023 року в.о. голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області на підставі ч. 4 ст. 31 ЦПК України видано розпорядження про передання цивільної справи № 705/3280/21, провадження № 4-с/705/30/23 за скаргою ОСОБА_1 на дії і бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби у м. Умані для розгляду до Христинівського районного суду Черкаської області, як найбільш територіально наближеного суду до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Матеріали скарги ОСОБА_1 на дії і бездіяльність юридичної особи з назвою: «відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» в особі державного виконавця Кравченко Марини Василівни надійшли до Христинівського районного суду Черкаської області 16.10.2023 р.
16.10.2024 р автоматизованою системою Д-3 даній справі присвоєно номер провадження 4-с/706/10/23 та визначено головуючим суддею Олійника М.Ф.
24.01.2024 р керівником апарату видано розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 за його заявою про відставку.
25.01.2024 р автоматизованою системою Д-3 складено протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та визначено головуючим суддею Орендарчука М.П.
Скаржник ОСОБА_1 у своїй скарзі просив суд:
- витребувати у юридичної особи з назвою «відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» належним чином завірені фотокопії службового посвідчення встановленого зразка державного виконавця Кравченко Марини Василівни;
- витребувати у юридичної особи з назвою «відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» завірену належним чином фотокопію/копію усіх сторінок довіреності, виданої на посадову особу ОСОБА_3 , якою вповноважено її представляти юридичну особу з кодом ЄДРПОУ 36171759 та назвою відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);
- зобов'язати державну виконавчу службу, яка здійснює/здійснюватиме розрахунок заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) на виконання судового наказу у справі № 705/3280/21 2-н/705/221/21 від 13 серпня 2021 року, в період з 27 липня 2021 року до 08 липня 2022 року і з 03 серпня 2022 року й надалі розрахунок проводити згідно пункту 1 статті 195 Сімейного кодексу України, в період з 09 липня до 02 серпня 2022 року розрахунок проводити згідно пункту 2 статті 195 Сімейного кодексу України;
- зобов'язати юридичну особу з назвою: «відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» копії документів, викладених в пунктах 2-3 прохальної частини цієї скарги також направити невідкладно Укрпоштою рекомендованим листом з описом вкладення безпосередньо заявнику: людині ОСОБА_4 на поштову скриньку: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування скарги посилався на такі обставини.
Скаржником було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на юридичну особу з назвою «відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)». Згідно з витягом з ЄДРПОУ єдиним керівником і представником юридичної особи з назвою «відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» є одна і та ж особа: ОСОБА_5 , причому в державному реєстрі відсутні будь-які відомості про повноваження ОСОБА_5 . Таким чином, на думку скаржника, для представлення цієї юридичної особи будь-ким, крім ОСОБА_5 повинна бути довіреність згідно чинного законодавства.
Також скаржник зазначає, що ним 01 вересня 2023 року було подано звернення про визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) до канцелярії відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
09 вересня 2023 року ним було отримано відповідь на звернення. Вивчення скаржником відповіді на своє звернення на його думку показало наявність грубого порушення статті 195 Сімейного кодексу України при здійсненні розрахунку заборгованості в період його відпустки в липні 2021 року і його тимчасового відсторонення в листопаді 2021-липні 2022 років.
Скаржник зазначає, що будучи відстороненим від роботи він був офіційно працюючим зі збереженим робочим місцем і діючим трудовим договором, із триваючими трудовими відносинами. Саме тому, на його думку при розрахунку розміру аліментів на період до і під час його відсторонення має застосовуватися пункт 1 статті 195 Сімейного кодексу України. Поряд з цим, пункт 2 статті 195 Сімейного кодексу України має бути застосований при визначенні розміру заборгованості у період його дійсного безробіття, з 09 липня по 02 серпня 2022 року.
Скаржник в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравченко М.В. у судове засідання не з'явилась, однак від відділу на електронну пошту суду 07.12.2023 р надійшло письмове пояснення за підписом начальника відділу Гудзовського О.О., згідно якого скаргу ОСОБА_1 . відділ вважає безпідставною, необґрунтованою, всі доводи та міркування в ній надуманими, формальними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, у задоволенні скарги просить відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються скарга та заперечення проти неї, проаналізувавши та співставляючи доводи скарги з матеріалами виконавчого провадження, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що судовий наказ, виданий 12.10.2021 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 705/3280/21 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Умань, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, з 27 липня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття надійшов на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 20.10.2021 року.
22.10.2021 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного вище виконавчого документа, про що державним виконавцем винесено відповідну постанову ВП № 67210709.
12.01.2022 року старшим державним виконавцем Кравченко М.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника.
В пункті 2 постанови було зазначено: «здійснювати відрахування із доходів боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувача за реквізитами: ВДВС у місті Умані Уманського району Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) у розмірі 50% до виплати заборгованості, що на 01.01.2022 рік становить 2 місяці, в подальшому згідно виконавчого документа в розмірі 1/4 частини зі всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50% ПМ для дитини відповідного віку».
Як вбачається із доданих до скарги копій матеріалів, а саме: наказу від 05.11.2021 р № 124/01-16 директора Дмитрушківського ліцею Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області та наказу від 05.11.2021 р № 29/01-30 директора Косенівського ліцею Дмитрушківської сільської ради ОСОБА_1 було відсторонено від роботи з 08.11.2021 р на час відсутності щеплення від COVID-19, без збереження заробітної плати.
Відповідно до наданої копії трудової книжки ОСОБА_1 було звільнено з Косенівського ліцею Дмитрушківської сільської ради 08.07.2022 р за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до відповіді наданої директором Дмитрушківського ліцею Дмитрушківської сільської ради від 30.06.2023 р № 138/01-36 на вимогу державного виконавця ОСОБА_1 було звільнено із закладу 21.11.2022 р, у зв'язку з його відсутністю на роботі понад чотири місяці.
З розрахунку заборгованості, який міститься у відповіді від 08.09.2023 р № 61642-4, наданої старшим державним виконавцем Кравченко М.В. на звернення ОСОБА_1 від 01.09.2023 р та розрахунку, долученого відділом ДВС до письмового пояснення на скаргу від 07.12.2023 р № 102506-4 вбачається, що заборгованість зі сплати аліментів в період, на який ОСОБА_1 було відсторонено від роботи нарахована державним виконавцем, виходячи із середньої заробітної плати м. Умані.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до судового наказу, виданого 12.10.2021 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області у справі № 705/3280/21 стягненню з ОСОБА_1 підлягають аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів в період відсторонення ОСОБА_1 від роботи в даному випадку мав би бути проведений державним виконавцем виходячи з мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину відповідного віку, тобто в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а не виходячи з розміру середньої заробітної плати м. Умані, у зв'язку з тим, що боржник не був звільнений з роботи, продовжував перебувати у трудових відносинах, однак внаслідок відсторонення від роботи нарахування та виплата заробітної плати йому не здійснювались.
Вимоги скаржника в частині витребування з відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином завірені фотокопії службового посвідчення встановленого зразка державного виконавця Кравченко М.В., а також зобов'язання його надіслання рекомендованою поштовою кореспонденцією на адресу скаржника судом відхиляються, у зв'язку з тим, що діючими нормами законодавства України дане питання не врегульовано, порядок їх надання не встановлений.
Також не підлягає задоволенню вимога скаржника в частині витребування з відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) завірену належним чином фотокопію/копію усіх сторінок довіреності, виданої на посадову особу ОСОБА_3 , якою вповноважено її представляти юридичну особу з кодом ЄДРПОУ 36171759 та назвою «відділ державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)», так як державні виконавці здійснюють свої повноваження на підставі Законів України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження», видання довіреності для виконання повноважень державного виконавця законодавством не передбачено.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (із змінами і доповненнями).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, п. 2 розділу І Інструкції примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону, п. 1 розділу ІІ Інструкції виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК.
Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Згідно положень статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Так як суд визнав дії державного виконавця в частині проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів неправомірними, тому наявні підстави для зобов'язання усунення допущених порушень.
Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 5, 15, 18, 26, 39, 41 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 83, 353, 354, 447 - 451 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравченко Марини Василівни щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період відсторонення скаржника ОСОБА_1 від роботи.
Зобов'язати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравченко Марину Василівну здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 67210709 за період відсторонення скаржника ОСОБА_1 від роботи, виходячи з мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину відповідного віку, тобто в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У задоволенні скарги в іншій частині відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Черкаському апеляційному суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя М. П. Орендарчук