Справа № 712/1090/24
Провадження № 2/712/1263/24
06 березня 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі
Головуючого-судді Марцішевської О.М.
за участю секретаря судового засідання Шевченко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
25 січня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування вимог посилається на те, що 19.11.2021р. між сторонами укладений договір № 436981-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» на суму кредиту 27 000 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 0,86587038 за кожен день користування кредитом. Кредит був перерахований на вказану відповідачкою банківську карту № НОМЕР_1 . В зв'язку з невиконанням належним чином відповідачкою умов кредитного договору утворилась заборгованість в сумі 70 560,51 грн., в тому числі 27 000 грн. кредиту, 39 510,51 грн. відсотків, 4050,00 грн. комісії.
Просить стягнути з відповідачки суму заборгованості та судові витрати.
Одночасно у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування доказів у АТ «Райффайзен Банк » (код ЄДРПОУ 14305909).
В обгрунтування клопотання вказує, що для підтвердження обставин, на які позивач посилається у позові необхідним є витребування інформації, що становить банківську таємницю - чи випускалась банківська карта № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , а також інформацію про рух коштів (виписку) по рахунку, операції за яким здійснювались з використанням банківська карта № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 за період з 19.11.2021р. по 09.01.2024р. Оскільки банківська таємниця за законом розкривається за рішенням суду, позивач не має можливості самостійно отримати вказані докази.
12 лютого 2024 року ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси відкрито провадження у справі та розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Визначено строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - п'ять днів з дня вручення ухвали.
26 лютого 2024 року скерувала до суду клопотання про розгляд справи в загальному провадженні. Відзиву на позов відповідачкою не подано.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що беручи до уваги складність справи, що пов'язано із наданням позивачем недостовірних документів (тобто таких, що мають ознаки фіктивності), на підставі яких грунтується предмет спору про стягнення креждитної заборгованості розгляд справи просить здійснювати в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представник позивача скерував клопотання про розгляд справи в його відсутність, заявлені вимоги підтримує та просить задоволити.
Відповідачка скерувала клопотання про відкладення судового засідання в зв'язку з неможливістю бути на ньому присутньою. Відзиву на позов відповідачкою не подано.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
За змістом статті 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. (ч.2 ст.274 ЦПК України).
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. ( ч.3 ст.274 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Згідно статті 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин. Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Строк для подачі відповідачем заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлений судом в ухвалі Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 лютого 2024 року тривалістю - п'ять днів з дня вручення ухвали.
22 лютого 2024 року відповідачка ознайомилась з матеріалами справи та 26 лютого 2024 року скерувала до суду клопотання про розгляд справи в загальному провадженні.
Враховуючи викладене, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідачкою подане у межах процесуального строку, встановленого судом.
Ціна позову 70 560,51 грн. не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028*250=757000 грн.), справа не відноситься до категорій, зазначених у ч.4 ст.274 ЦПК України.
У клопотанні про розгляд справи в порядку загального провадження відповідачкою не обгрунтовано із зазначенням доказів на підтвердження заперечень проти позову, що предмет доказування у справі потребує підготовчого провадження.
Враховуючи викладене, клопотання відповідачки про розгляд справи в порядку загального позовного провадження провадженні, не підлягає до задоволення.
Суд також зауважує, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України. Усі наявні у відповідача докази на спростування вимог позивача, безперешкодно можуть бути надані ним суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Щодо клопотання позивача про витребування доказів суд доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Суд вважає, що клопотання представника позивача про витребування доказів підлягає до задоволення оскільки заявником обґрунтовано, що вказані документи стосуються обставин, на які позивач посилається у обґрунтування заявлених вимог, також заявником обґрунтовано неможливість згідно чинного законодавства отримати вказані докази у позасудовому порядку.
Щодо клопотання відповаідачки про відкладення судового засідання суд доходить таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.3,4 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідачка не обґрунтувала поважність причини першої неявки в судове засідання, однак враховуючи, що строк надання відзиву не сплинув, суд вважає, що клопотання відповідачки про відкладення судового засідання підлягає до задоволення для забезпечення реалізації відповідачкою процесуальних прав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 19, 84, 223, 274, 279, 352-354 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотанні відповідачки про розгляд справи в загальному провадженні.
Витребувати у АТ «Райффайзен Банк » (код ЄДРПОУ 14305909) інформацію, що становить банківську таємницю - чи випускалась банківська карта № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також інформація про рух коштів (виписку) по рахунку, операції за яким здійснювались з використанням банківської карти № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 19.11.2021р. по 09.01.2024р. Строк надання доказів встановити - 10 днів з дня отримання ухвали та роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом пяти днів з дня вручення ухвали. Неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, є підставою застосування до відповідної особи заходів процесуального примусу, передбачених законом.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: О.М.Марцішевська
Повний текст ухвали виготовлено 06 березня 2024 року.