Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/175/24
Провадження № 1-кп/542/38/24
іменем України
05 березня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №12024175480000005 від 03.01.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пудлівка, Новосанжарського району, Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -
ОСОБА_3 в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до своєї баби ОСОБА_5 .
Так, 20 грудня 2023 року близько 19 години між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її онуком ОСОБА_3 , які перебували в житловому будинку за місцем їх спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла словесна сварка, в ході якої у ОСОБА_3 виник прямий умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел на нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , підійшов до ОСОБА_5 , яка знаходилась в сидячому положенні на дивані в одній із кімнат будинку та пальцями лівої руки схопив її спереду за шию після чого кулаком правої руки наніс один удар в область її лівого ока та один удар в область її правого ока.
ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців: спинки носа справа (1), нижньої повіки правого ока (1), шиї на передній поверхні в середній третині з розповсюдженням на переднє-бокову поверхню справа та до підборіддя (1), які кожен окремо відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 11.01.2024, кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, а також гематоми м'яких тканин нижньої повіки лівого ока з крововиливом в склеру ока, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 11.01.2024 кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, визнав повністю та суду показав, що дійсно 20.12.2023 близько 19 години він знаходився вдома за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 та відпочивав на своєму ліжку. Його баба ОСОБА_5 протягом декількох годин просила його, щоб він розтопив піч в хаті, він розлютився, підійшов до баби, яка сиділа на дивані, схопив її лівою рукою за шию та наніс удар правою рукою в область її лівого ока та один удар в область правого ока.
В скоєному розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі. При призначенні міри покарання покладається на розсуд суду (а.с. 12).
Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо до тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Судом роз'яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.
Сторони кримінального провадження проти даного рішення суду не заперечували.
Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків.
Обвинувачений в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, проживає разом з бабою ОСОБА_5 та матір'ю ОСОБА_6 , на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, не працює.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, а також щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, суд враховує те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до проступків; всі обставини по справі в їх сукупності, обставину, що пом'якшує покарання та обставини, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої покарання обставини, негативне ставлення обвинуваченого до скоєного, позицію потерпілої, яка не має претензій до ОСОБА_3 та при призначенні покарання покладалась на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням та з покладенням обов'язків, передбачених ч.ч. 1,3 ст.76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати, які підлягають стягненню на користь потерпілого або держави, відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
Керуючись ч. 3 ст.349, ст.ст. 368-370, 373, 374, 392, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом випробувального строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Згідно зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, в порядку, визначеному ст.376 КПК України.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1