Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/62/24
Провадження № 1-кп/553/550/2024
Іменем України
06.03.2024м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві кримінальне провадження № 1-кп/553/550/2024 на підставі обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ризики, які стали підставою для його обрання, не зменшились та можуть реально настати, якщо запобіжний захід змінити, то обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити будь - яку з речей, які мають значення для встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не доведені, та просив відмовити в його задоволенні, або замінити на менш м'ягкий.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.03.2024 року.
Судове засідання призначене на 06.03.2024 року має бути відкладене, у зв'язку з неявкою потерпілого, свідків.
Таким чином строк тримання обвинуваченого під вартою має сплинути до завершення судового провадження.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення тощо.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор і недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішення питання доцільності продовження строку раніше застосованого запобіжного заходу залежить насамперед від того чи продовжують існувати заявлені ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено той факт, що ризики визначені ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились і продовжують існувати, та те, що інший, більш м'який запобіжний захід наразі, є недостатнім для запобігання встановленим ризикам та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Так, ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, при цьому допит потерпілої, свідків судом не здійснювався, що в свою чергу у сукупності з іншими обставинами значно збільшує ризики незаконного впливу на учасників провадження та переховування.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Таким чином, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину може вдатися до відповідних дій.
Заслухавши думку учасників судового провадження та перевіривши наявні матеріали, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали та продовжують існувати, і альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, а тому наявна необхідність у продовженні такої міри запобіжного заходу із визначенням його строку у межах 60 днів..
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27,314-317,369-372,376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.
Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, продовжити строком на 60 днів, тобто по 04 травня 2024 року, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1