Справа № 526/4699/23
Провадження № 3/526/113/2024
05 березня 2024 рокусуддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянина України місце роботи: в/ч НОМЕР_1 - солдат, РНОКПП невстановлений,
за ч.3 ст. 172-20 КУпАП
07 грудня 2023 року о 23 год. 00 хв. в умовах воєнного стану, затвердженого Указом Президента України від 24.02.22 року № 64/2022, солдат ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Після чого був проведений огляд на стан сп'яніння, результат тесту 0, 592 проміле.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку СМС повідомлення на номер телефону, вказаний в протоколі, клопотання про перенесення розгляду справи від нього не надходило.
Частина 2 ст. 268 КУпАП не передбачає обов'язкову присутність при розгляді справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи положення ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, результатом освідування ОСОБА_1 за допомогою приладу алкотестер «BrACAudit-U421», результат тесту за №00000362 від 08.12.2023 об 01 год.23 хв. - 0, 592 ‰, та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП України - розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в умовах особливого періоду.
Виходячи з матеріалів справи, тяжкості вчиненого правопорушення, відношення до скоєного, вважаю, що ОСОБА_1 слід піддати стягненню у вигляді штрафу, так як саме таке адміністративне стягнення буде необхідним і справедливим з метою запобігання вчинення правопорушень в подальшому.
Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 172-20 ч.3, 221, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Стягти з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення та судовий збір вноситься особою, що притягнута до адміністративної відповідальності в установу банку України.
Штраф має бути сплачений особою, що притягнута до адміністративної відповідальності, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу - 34000 грн, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.
Суддя: Л.В.Максименко